Глава 27 Рада міністрів Автономної Республіки Крим

Рада міністрів АРК (далі — Рада міністрів) є колегіальним органом, формується Верховною Радою АРК на строк її повноважень та підзвітна їй (ст. 35 Конституції АРК).

До складу Ради міністрів (станом на 01.03.2005 р.) входять: Голова Ради міністрів; Перший заступник Голови Ради міністрів; заступник Голови Ради міністрів; міністр Ради міністрів; міністри; голови республіканських комітетів; голова Державної податкової адміністрації в АРК.

Рішення Ради міністрів АРК приймаються відповідно до Конституції і законів України, актів Президента і Кабінету Міністрів України та на їх виконання.

Спрямування і координацію роботи Ради міністрів АРК як органу виконавчої влади здійснює Кабінет Міністрів України в частині виконання Радою міністрів делегованих державних функцій і повноважень. Президент України має право скасовувати акти Ради міністрів АРК.

Рада міністрів АРК самостійно здійснює виконавчі функції і повноваження з питань, віднесених до відання АРК Конституцією України та законами України. Рада міністрів також здійснює державні функції та повноваження, делеговані законами України відповідно до Конституції України (ст. 35 Конституції АРК).

Виконавчі функції і повноваження віднесені до самостійного відання Ради міністрів АРК з питань:

• розвитку економіки;

• планування економічного і соціального розвитку;

• фінансової, кредитної та цінової політики;

• промисловості;

• паливно-енергетичного комплексу;

• сільського господарства;

• землеустрою;

• лісового господарства;

• водогосподарського будівництва і зрошуваного землеробства;

• організації і розвитку курортно-рекреаційної сфери і туризму;

• управління санаторно-курортними і туристичними комплексами АРК;

• зовнішньоекономічної діяльності та зовнішніх зв'язків;

• транспорту, зв'язку і дорожнього будівництва;

• житлово-комунального господарства і благоустрою, архітектури і містобудування;

• торговельного і побутового обслуговування населення;

• організації та розвитку освіти, науки, культури, мистецтва, охорони пам'яток історії та культури;

• охорони навколишнього природного середовища;

• організації та забезпечення безпечних і здорових умов життя населення, організації та розвитку охорони здоров'я, фізичної культури і спорту;

• праці, її оплати, умов і охорони праці, соціальних питань та зайнятості населення, соціального захисту населення;

• забезпечення законності, охорони громадського порядку і прав громадян;

• міжнаціональних відносин;

• молодіжної політики, охорони материнства і дитинства;

• управління майном АРК у порядку, визначеному Верховною Радою АРК.

Рада міністрів також:

• здійснює управління майном, що знаходиться на балансі Ради міністрів;

• засновує друкований орган Ради міністрів;

• забезпечує взаємодію органів виконавчої влади АРК з правоохоронними органами з питань громадської безпеки, охорони правопорядку і дотримання законності;

• укладає договори та угоди з питань, віднесених до відання АРК, в порядку, визначеному Верховною Радою АРК;

• організовує виконання законів та інших рішень Верховної Ради України, указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України;

• здійснює інші повноваження, передбачені Конституцією АРК, законами України, нормативно-правовими актами Верховної Ради АРК, прийнятими в межах її компетенції.

Характеристика виконавчих функцій та повноважень, делегованих Раді міністрів законами України відповідно до Конституції України, ускладнена через відсутність термінологічної визначеності та чіткого виділення в законах «делегованих» повноважень АРК. Зокрема, жоден закон України, який визначає повноваження АРК, не застосовує термін «делегування». Натомість у законах зазначається про «передачу функцій (повноважень)», «здійснення управління у галузі...», «віднесення до повноважень» тощо.

Наприклад, згідно зі ст. 85 Бюджетного кодексу України держава може передати Раді міністрів АРК право на здійснення видатків за умови відповідної передачі бюджетних ресурсів у вигляді закріплених за відповідними бюджетами загальнодержавних податків і зборів, або їх частини, а також трансфертів з Державного бюджету України.

У цьому контексті слід виходити з того, що делегування повноважень — це тимчасова передача одним органом державної влади (чи посадовою особою) належних йому повноважень іншому органу. Його обов'язковими умовами є чітко обмежений строк, жорстко визначене коло питань, неможливість делегування права на видання норм, які мають зворотну дію або змінюють чинний закон, неприпустимість субде- легації1.

З метою забезпечення виконання делегованих виконавчих функцій і повноважень АРК передаються фінансові, матеріальні засоби і об'єкти державної власності, необхідні для виконання вказаних повноважень.

Законами України та прийнятими на їх основі та на їх виконання нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України та Верховної Ради АРК можуть визначатись окремі умови виконання делегованих виконавчих функцій та повноважень, реалізації загаль-

[1] Баглай М. В., Туманов В. А. Малая энциклопедия конституционного права. — М., 1998. — С. 114—115.

недержавних та регіональних програм. Також може координуватись діяльність щодо боротьби з катастрофами, стихійними лихами, епідеміями і епізоотіями, ліквідації їх наслідків, щодо природокористування, охорони навколишнього середовища, забезпечення екологічної безпеки, безпечних та здорових умов життя населення, охорони пам'яток історії та культури, організації та розвитку освіти, науки і культури, фізичної культури і спорту, забезпечення правопорядку та громадської безпеки, здійснення спільних проектів у регіоні, а також вирішення інших питань, віднесених до компетенції виконавчих органів.

Питання, віднесені до повноважень Ради міністрів, вона вирішує на своїх засіданнях. У межах своєї компетенції Рада міністрів видає постанови, рішення і розпорядження, які є обов'язковими для виконання на всій території АРК.