ЗАКОН про утворення Державного Сенату

I. У відміну закону, що видала Центральна Рада 2 грудня 1917 року про утворення Генерального Суду, установити в м. Києві яко вищу в судових і адміністраційних справах Державну Інституцію — Державний

Сенат.

II. Устрій, компетенція, розмір і обсяг прав Державного Сенату, обряди і порядок чинності в ньому, переведення і провадження справ, порядок виконання постанов Державного Сенату, порядок зносин його з іншими державними інституціями і догляд за виконанням наказів Сенату, а також права і обов’язки і відповідальність Сенаторів, аж до видання особливого законодавчого акта, тимчасово визначаються «Учрежденіемь Россійскаго Правительствуюіцаго Сената» (Сводь Зак., т. І, ч. 2, Учр. Прав. Со 1917 года), «Учрежденіемь Судебньїхь Установленій», «Уставами Уголовного і Гражданского Судопроизводства» та іншими до цього законами, оскільки, їх не скасовано вже виданими і не скасованими законами Української Держави та наступними постановами.

1. Державний Сенат складається з Сенаторів, у тім числі Президента Сенату, і поділяється на Генеральні Суди: Адміністраційний, Цивільний та Карний.

195

2. Сенатори пробувають у належних Генеральних Судах і Загальних Зібраннях Сенату в тім числі, що визначають до цього штати.

3. Президент Сенату та Сенатори призначаються з числа осіб з вищою юридичною освітою, що перебули не менше як 15 років а) в судовім відомстві на посадах не нижче судового слідчого, товариша прокурора окружного суду, або б) в стані присяжного, адвоката, а також з числа тих, що мають учений ценз магістра, доктора, лекторів юридичних наук у вищих школах, що виконували лекторські обов’язки через той саме час. Для осіб, які призначаються в сенатори цивільного Генерального Суду, в п’ятнадцятирічний строк, що вимагається цією статтею, зараховується п’ять років перебування на посаді Секретаря Цивільного Департаменту Судової Палати,

Сенаторів Адміністраційного Генерального Суду може бути призначено також з числа осіб з вищою освітою, що перебули не менше вищезазначеного часу в державній чи громадській службі на посадах, що дають широкий адміністраційний досвід.

4. Сенатори, присутні в Генеральних Судах, не можуть одночасно перебувати на яких-небудь посадах на службі державній чи громадській, одначе їм не заборонено обіймати прфесорські посади у вищих школах, чи викладати в них науки, або ж приймати тимчасові доручення в державній службі. Сенатори Загального Зібрання, крім того, можуть бути призначені на посади Міністра чи державного секретаря, або товариша міністра, або товариша державного секретаря, причому в таких випадках припиняється тільки видавання їм платні по Сенату, але вакансію, що знаходиться, не обсаджується; уступивши з одної з назначених вище посад, вони вертаються на попередню посаду.

5. Президент Державного Сенату і Сенатори Загального Зібрання призначаються наказом пана Гетьмана після попередньої ухвали кандидата Радою Міністрів.

20. Позбавлення звання сенатора може бути наслідком постанови Загального Зібрання Сенату, затвердженої Гетьманом, у випадках, коли заняття, пожиття чи вчинки особи, яка має звання сенатора, будуть визнані за невідповідні гідності цього високого звання.

36. До компетенції Загального Зібрання всіх Генеральних Судів належать справи, що належали до «Общаго Собранія» Першого та Касаційних Департаментів і «Общаго Собранія» Першого, Другого й Касаційних Департаментів Російського Правительствующого Сенату.

37. До компетенції Загального Зібрання Цивільного і Карного Генерального Судів належать справи, які належали до «Общаго Собранія» Касаційних департаментів Російського Правительствующого Сенату.

38. До компетенції Сполученої Присутності всіх Генеральних Судів належать справи, які належали до «Соединенного ІІрисугствія» Першого й Касаційного департаментів Російського Правительствующого Сенату.

39. До компетенції Сполучених Присутностей Адміністраційного та Карного Генеральних Судів належать справи, що належали до «Соединен-

13*

196

ного Присутствія» Першого й Касаційних Департаментів Російського Правительствующого Сенату.

40. До компетенції Адміністраційного Генерального Суду належать справи, які належали до Першого, Другого, а також надалі, до видання особливого про це закону, Третього і Четвертого Департаментів Російського Правительствующого Сенату і «Общаго Присутствія по отчужденію недвижимнхь имуществь для государственной или общественной пользьі».

41. До компетенції Цивільного і Карного Генеральних судів належать справи, що належали до Касаційних Департаментів Руського Правительствующого Сенату, а крім того, до компетенції Карного Генерального Суду відносяться справи, що належали до Російського «Главнаго Военнаго Суду» і «Главнаго Военно-Морского Суду».

43. При кожнім Генеральнім Суді, а також при Загальному Зібранні Державного Сенату пробувають прокурор і товариш прокурора під вищим доглядом міністра юстиції, як Генерального прокурора.

III. Надалі, до вироблення осібної форми для сенаторів

сенатор у Засіданні повинен бути в чорнім сурдуті, чорній краватці і мати особливий знак, що його виробити й подати затвердженим у належнім порядкові має Міністр Юстиції.

IV. Всі зазначені в штаті посади сенаторів уперше насаджуються наказом Гетьмана, на підставі ухваленого Радою Міністрів внесення Міністра Юстиції. Тим самим порядком призначаються уперше Предсіда- телі Генеральних Судів.

Голова Ради Міністрів Ю. Лизогуб

Міністр Судових Справ М. Чубинський

(Державний вістник. 1918. № 25)