<<

ЗАКОН про деякі зміни закону з дня 26-го січня 1919 року про Надзвичайні Військові Суди

На зміну та доповнення закону з 26-го січня 1919 року про Надзвичайні Військові Суди постановити:

1. В місцевостях, оголошених на воєнному стані або на стані облоги, а також на театрі воєнних дій, може бути засновано надзвичайні військові суди.

2. Надзвичайний Військовий Суд накладає за карні вчинки кари, згідно з існуючими на території Української Народної Республіїси загальними та військовими карними законами, нарівні зі звичайними судами за нижчезазначеними винятками, а саме:

І. Кару на смерть

а) за агітаціїо серед військ проти Самостійної Української Народної Республіки, шпигунство, повстання проти влади, державну зраду, озброєний опір владі, розбій, убивство, грабіж, підпал, озброєний напад або опір військовій сторожі, знищення або значне зіпсування належачих до війська збройових, речових, продовольчих та технічних складів, телефонів, телеграфів і інших родів зв’язку, будівель та приладдя, належних до військових засобів оборони або нападу;

б) за чинне нарушення військової дисципліни й підлеглості (§98 Кар. Статуту), опір проти виконання наказу начальства як озброєний, так і неозброєний (§§106 й 107 В. Кар. Ст.), повстання військових (§§110 й 112 В. Кар. Статуту), напад на стійку або військову сторожу (§117 К. Кар. Стат.), ушкодження на тілі й обман з метою ухилитись від військової служби (§§126, 127 та 1273 В. Кар. Стат.), дозерцію (§§128 ч. 1, 133, 134 й 136 В. Кар. Стат.), нарушення службових обов’язків під час військової сторожі (§§154, 155, 157, 158 й 2 ч. 159 В. Кар. Стат.), нарушення службових обов’язків під час воєнних операцій (§§243, 245, 245і, 246, 246і, 248, 551 й 264 В. Кар. Стат.), за перехід до неприятельського війська (§2732 В. Кар. Стат. й §109 «Угод. Ул.»), за крадіж, навмисне знищення, присвоєння та розтрату скарбового майна чи грошей (§§231, 232 й 234 В. Кар. Стат.).

II. Строчну або безстрочну каторгу і поверх того грошовий штраф від 20. 000 до 1. 000. 000 гривень:

202

За перевищення граничних цін та спекуляцію (закони 24-го липня, 30-го серпня і 17-го вересня 1918 року).

III. Строчну в’язницю усіх родів:

за нарушення обов’язкових постанов військової влади.

3. Надзвичайні військові суди закладаються для розгляду одної або декількох певно зазначених справ, коли кожна така справа ясна і не вимагає докладного розсліду, владою командирів бригади та військових начальників з рівними або більшими правами, в тому числі губерніальними і міськими комендантами губерніальних міст.

4. Суд складається з предсідателя і чотирьох членів — двох старшин і двох підстаршин, або письменних козаків.

Примітка. В разі, коли загальнокарний злочин, справу про який передано для розгляду надзвичайному судові, викликає заворушення та обурення поміж місцевого населення, до складу надзвичайного суду, з постанови суду, може бути запрошено два представники від цього населення, які негайно обираються місцевим самоврядуванням і беруть участь у розгляді справи на рівних правах з іншими членами суду.

5. В засіданні надзвичайного суду беруть участь прокурор, оборонець та секретар.

6. Персональний склад надзвичайного суду, крім Предсідателя, призначається наказом військового начальника, що складає суд з підлеглих йому осіб, причому прокурора та секретаря призначається зі старшин з вищою юридичною освітою, або знайомих з судовим процесом, і лише за браком таких осіб — зі старшин.

До виконання обов’язків предсідателя надзвичайного суду покликається предсідатель штабового суду або військовий слідчий, залежно від того, який з них буде ближче до місця розправи. В разі неможливості закликати цих осіб начальник частини призначає предсідателя з підлеглих йому старшин по можливості з вищою юридичною освітою.

7. До складу надзвичайного суду не призначається осіб, яких покарано судом замкненням у в’язниці або вищою карою, або які перебувають під судом чи слідством за злочини, що караються такими ж карами.

8. Винимий має право обрати собі за оборонця, крім призначеного, всяку особу, згідно зі Статутом Карного Судочинства, не виключаючи осіб жіночого полу.

9. Під надзвичайний військовий суд можуть бути віддані військові та цивільні особи за карні вчинки, що зазначені в ст. 2 цього закону, а також і за ті вчинки, за які військовий начальник, що має права не нижче командира дивізії, визнає, з обставин часу, необхідним передати на вирішення цього суду, про що заздалегідь оголошується окремим наказом у підлеглих військових частинах та об’явою до людності.

10. Наказ і об’ява мусять містити в собі : а) означення карних вчинків, за які буде покарано надзвичайним військовим судом, і означення військових частин та повітів, які підлягають відсутності того суду; б) остереження, аби таких карних вчинків не допускатись; в) загрозу, що кожний, хто після цього оголошення допуститься такого карного вчинку, буде судитись надзвичайним військовим судом.

Примітка. Коли в даній місцевості є кілька начальників, які користуються правами командира дивізії, то такий наказ і об’яву має право видати лише найстарший з них, якщо цього права не надано окремій особі законним порядком.

203

11. Усі урядові особи й публічні установи, яким буде доведено про карний вчинок, підсудний надзвичайному військовому судові, в тих випадках, коли винимого затримано й коли маються свідки злочину або інші доводи вини підозрілого, повинні негайно повідомити про це найближчого до місця карного вчинку військового начальника, якому надається право засновувати надзвичайні суди.

Правило це не відмінює чинності §§250, 253, 255. Уст. Суд. Кар.

Примітка. Повідомлення це повинно містити в собі: а) коли й де заподіяно карний вчинок, 6) на кого падає підозріння й які доводи маються на це і в) місце перебування підозрілого та свідків.

До цього повідомлення додається весь матеріал по цій справі.

12. Військовий начальник по одержанні повідомлення, якщо воно відповідає вимогам §11 цього закону, коли справа ясна і не вимагає докладного розсліду, негайно і не пізніше двох діб видає наказ про складання надзвичайного суду для вирішення діда, а справу одночасно передає предсідателеві суду.

В тих же випадках, коли повідомлення не відповідає §11, справа не ясна й вимагає докладного розсліду, діло повертається тій установі чи особі, від якої одержане, і надзвичайний суд не складається.

13. Предсідатель суду, коли справа відповідає вимогам §§10-12, складає постанову, в якій визначає: а) пункти обвинувачення у фактичній і юридичній формі, б) спосіб забезпечення явки до суду винимого, в) строк судового засідання — до двох діб по одержанні справи і г) список осіб, яких потрібно викликати в судове засідання.

Ця постанова негайно оголошується винимому, котрий може дати до діла доводи на свою користь і прохати закликати до суду своїх свідків. Заяву винимого записується до протоколу; предсідатель суду негайно її розглядає і, в разі визнає необхідним задовольнити, робить відповідні розпорядження, а список осіб, що мають бути закликані в судове засідання, надсилає утворившому суд начальникові, для припровадження тих осіб у суд.

14. Коли справа, яку передано до надзвичайного суду, не відповідає вимогам §§10-12, то предсідатель суду повертає її начальникові, яким надіслано справу, для напрямку згідно з §12, і надзвичайний суд у цій справі вважається не складеним.

15. Всі справи, що їх передано наказом військового начальника до надзвичайного військового суду, мусить бути розглянуто на судовім засіданні і вирішено присудом, або, в належних випадках, постановою суду.

16. Судове засідання відкривається по змозі в тому місці, де було заподіяно карного вчинку. Після оголошення справи, яка буде розглядатись, суд розв’язує через постанову, чи засідання буде прилюдним чи неприлюдним.

17. Розгляд діла в судовім засіданні провадиться прикладно до правил поступовання в Штабових Судах.

Примітка. Якщо не мається змоги закликати до судового засідання духовну особу або її нема в залі засідання, то предсідатель суду сам приводить до присяги свідків і знавців.

18. Предсідатель, прокурор, оборонець, свідки та інші особи, що беруть участь у судовому засіданні, користуються звичайними правами, встановленими у військовім судовім процесі, згідно з XXIV, кн. 36. В. II. 1869 р. вид. 4, але прокурор акта обвинувачення до суду не вносить, а вичитується тільки постанову, зазначену в §13 цього закону.

204

В судовім засіданні обвинувачення може бути змінено як з пропозиції прокурора, так і з власної ініціативи суду, залежно від доводів, яких здобуто на судовім слідстві.

19. Суд має право оголошувати всі доводи, документи і листування, які визнає потрібним оголосити, і повинен оголошувати, коли цього вимагають сторони.

20. Надзвичайний військовий суд має докладно й по совісті перевіряти доводи щодо їх правдивості й ваги як поодиноко, так і щодо їх внутрішнього зв’язку, і виріїнує справу по вільному свойому переконанню.

Правною кваліфікацією карних вчинків, представленою прокурором, надзвичайний вшськовий суд не зв’язаний.

21. Коли суд визнає справу щодо карного вчинку собі не підсудною, то направляє її до належної установи.

22. Присуди надзвичайного військового суду мусять бути обов’язково складені на письмі.

23. Присуд оголошується предсідателем прилюдно і вважається остаточним, через що не може бути оскаржений і негайно виконується розпорядженням того начальника, котрим суд утворено. Цивільні особи, яких не засуджено на кару смерті, віддаються цивільній владі для дальшого розпорядження.

24. Коли винимого засуджено на смерть, то він або його оборонець мають право звернутись на протязі шести годин після оголошення вироку до Верховної Влади, а в дієвій армії до Головного Отамана з проханням про помилування або полегшення кари. Коли засуджений заявить, що таке прохання подати хоче, то предсідатель доручає секретареві записати це прохання, якщо засуджений або його оборонець особисто написати прохання не має змоги або не вміє.

25. Прохання про помилування чи полегшення кари, в разі коли суд або начальник, що склав цей суд, знайдуть його вартим уваги, негайно зі справою через згаданого начальника надсилається до Головної Військової Судової Управи, яка зі своїм висновком подає справу до Верховної Влади чи до Головного Отамана.

26. До вирішення прохання засудженого або його оборонця присуду до кари на смерть не виконується.

27. Надзвичайному військовому судові надається право в разі обставин, що полегшують вину, замість кари на смерть призначати безстрочну або строчну каторгу.

28. Кару на смерть виконується через розстріл.

29. Цивільного позову в надзвичайних військових судах не допускається.

30. Військовий начальник, який склав надзвичайний військовий суд, обов’язаний доставити предсідателеві суду на його бажання писаря та відповідну військову охорону й задовольнити весь склад суду добовими грішми й необхідними грошовими видатками по розрахунку предсідателя.

31. Весь персональний склад суду одержує за цілий час виконанння своїх обов’язків подвійні добові або пайкові гроші, вираховуючи з того розміру добових, які одержує кожна закликана до суду особа.

На винагороду персонального складу, свідків, на канцелярські та інші видатки Предсідатель суду одержує аванс від відповідного військового начальника під свою відчитність, з коштів державної скарбниці.

32. Після передачі всіх присудів для виконання надзвичайний військовий суд вважається розформованим, і всі справи через військового

205

начальника, що складав суд, передаються до Головної Військової Судової Управи.

33. В разі спостереження в справі приводів до перегляду її на підставі 701 і 702 ст. XXIV. кг. 36. В. II. 1869 р. вид. 4, справу поновлюється з постанови Вищого Військового Суду, в якому і розглядається вдруге.

34. Головному Військовому Прокуророві надається право нагляду над надзвичайними військовими судами.

35. Оскільки цим законом не встановлено інших правил, належить керуватись прикладно до відповідних приписів XXIV. кн. 36. В. П. 1869 р. вид. 4, в редакції наказів Рос. Військов. оф. 1914 р., ч. 464, 1915 р., ч. 513 й 1917 р., ч. ч. 336 і 344.

36. Оголошення, що видані на підставі §10 закону 26-го січня 1919 року про надзвичайні військові суди, заховують свою силу і для підсудності надзвичайним військовим судам, яких буде складено на підставі цього закону.

37. Закон цей перевести в життя по телеграфу.

Голова Ради Міністрів В. Прокопович Військовий Міністр Генерального Штабу Полковник Сальський З оригіналом згідно:

Начальник Головної Військової Судової Управи: Підполковник Мошинський

(ЦДАВО України. Ф. 1429, on. 2, спр. 4. Арк. 49—52)

Передмова

5

<< |
Источник: Копиленко О. Л., Копиленко М. Л.. Держава і право України. 1917—1920: Навч. посібник.— К.: Либідь,1997.— 208 с.. 1997

Еще по теме ЗАКОН про деякі зміни закону з дня 26-го січня 1919 року про Надзвичайні Військові Суди:

  1. 1.3. Становлення та реформування місцевих загальних судів, як основної ланки системи правосуддя
  2. ПЕРЕДМОВА
  3. Розділ 10. Державотворчий процес вУНР доби Директорії (кінець 1918-1920 pp.)
  4. Розділ 14. Організація управління в українських землях королівської Румуни (1918-1940 рр.)
  5. Тема 13. Українська Народна Республіка часів Директорії та її право
  6. Державне будівництво
  7. Тема 14. Утворення радянської держави і права в Україні Становлення радянської влади в Україні
  8. § 2. Ідеї і спроби відновлення вищих представницьких органів доби Гетьманату і Директорії
  9. «ПЕРША» УКРАЇНСЬКА НАРОДНА РЕСПУБЛІКА (період Центральної Ради)
  10. «ДРУГА» УКРАЇНСЬКА НАРОДНА РЕСПУБЛІКА (період Директорії)
  11. ЗАКОН про деякі зміни закону з дня 26-го січня 1919 року про Надзвичайні Військові Суди
  12. Правові аспекти становлення та розвитку державної системи охорони прав на об’єкти промислової власності в Україні
  13. §6. Загальна характеристика процесуального права в добу Української революції
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -