Виникнення реєстрового козацтва та його державно-правовий статус у Речі Посполитій
Наміри взяти козацьке військо на державну службу сягали 20- 30-х років XVl ст. Вони пов’язувалися з проектами великого князя литовського Сигізмунда I та черкаського старости Остафія Дашке- вича.
Але через брак коштів у скарбниці Великого князівства Литовського та незначну кількість осілої заможної верстви козацтва, на яку уряд міг би спертися, цим намірам судилося залишитися намірами. Згодом правлячі кола Великого князівства Литовського ще декілька разів зверталися до козаків, пропонуючи службу і плату при замках (востаннє 1568 p.). однак безрезультатно.Від другої половини XVI ст., часу постання Речі Посполитої, вирішення козацької проблеми набувало ознак нс тільки військово-стратегічної, а й суспільно-станової та міжнародної проблем. Козацтво, яке чимраз активніше заявляло про себе як про окрему силу, соціальний стан із визначеними правами, у тодішньому становому суспільстві виявлялося аномалією. Відповідно, вирішення козацької проблеми точилося навколо легалізації козацтва яксу- спільного стану, який існував реально, але нс був визнаний польським урядом. Вирішення козацького питання мало також забарвлення міжнародної проблеми. Свідченням цьому було збільшення кількості несанкціонованих козацьких походів на турків, татар і в Молдавію. Вони виявляли слабкість зв’язків козацтва з властями і ставили Річ Посполиту в непевне становище з боку Туреччини. Тому необхідність розв язання і цієї, пов’язаної з козацгвом, проблеми такожставала дедалі очевиднішою.
У суспільній думці висловлювалося чимало пропозицій іцодо способів вирішення козацького питання. Ha початку козацько- польських відносин пропонувалися майже всі теоретично можливі способи розв’язання проблеми. Серед них: фізичне знищення козацтва, його заборона, трактування козаків як звичайних найманців, визнання козацтва як окремого суспільного стану, утворення на Придніпров’ї автономної території з козацьким самоврядуванням.
Чи не найчастіше висловлювалася ідея фізичного виншцешш козацтва але вона нс набувала широкої підтримки.
Привілейована суспільна верства мусила зважати на суспільно-політичну роль козацгва. Усі прекрасно розуміли значення козацької служби па татарському прикордонні. Уряд таки побоювався, що у випадку репресій козаки перейдуть на службу до московського царя. A це погіршило би стратегічне становище самої Речі Посполитої. Інніоіо формою ліквідації козацтва, здавалося б, могла бузи його заборона. Однак і тут виконавча влада поводила себе дуже стримано й пс піддавалася на подібні заклики. Навіть на формальну, юридичну заборону козацтва власті погодились єдиний раз - після 1596 p. Утім, безперспективність подібної політики нс викликала сумніву, і вже 1601 p. з ініціативи канцлера Я. Замойського сейм знову офіційно визнав існування козацтва.Проте найпоширенішим у панівних колах Речі Посполитої останньої третини XVl ст. стало потрактування козацтва як форми військового найчанства. Вже 1570 року, тобто відразу після Люб- лінськоїунії, польський король і великий князь литовський Сигіз- мунд 11 Август дає доручення вибрати з-поміж козаків па державну службу «певний почет», що мав діставаги річну платню зі скарбу, і вчинити «постановления між козаками низовими», гобто упорядкувати козацьке життя відповідно до загальнодержавного. Перша спроба реалізувати такий проект була здійснена 1572 p. зі створенням козацького загону, якин мав одержувати платню з держав- іюі скарбниці. Наймані козаки (300 душ) були записані в окреміш реєстр (список), від чого дістали назву
Еще по теме Виникнення реєстрового козацтва та його державно-правовий статус у Речі Посполитій:
- Виникнення українського козацтва
- Виникнення козацтва й створення Запорозької Січі
- § 7. Момент виникнення права власності у набувача майна за договором. Ризик випадкової загибелі речі
- §5. Момент виникнення права власності у набувача. Ризик випадкової загибелі речі
- 2. Державний устрій Речі Посполитої
- 5. Орган виконавчої влади та правовий статус його керівника
- if( !cssCompatible ) { document.write(" 9.5. Державна служба Державна служба — це професійна діяльність осіб, які обіймають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів. Ці особи є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження. Посада — це визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу та його апарату, на яку покладено вст
- if( !cssCompatible ) { document.write(" Розділ 11 ОСНОВНІ ПІДХОДИ ДО РОЗКРИТТЯ СУТНОСТІ ПРАВА 11.1. Виникнення права В юридичній науці питання виникнення права відносять до найбільш дискусійних. Вивчення права та його сутності неможливе без виявлення комплексу причин та передумов, що викликали його появу. Вирішення цієї проблеми передбачає використання сучасних даних багатьох інших наук — історії, археології, антропології, етнографії тощо. Причини й обставини, що обумов
- Розділ 3. Державний устрій Речі Посполитої на землях України (1569-1795 рр.
- Еволюція державно-правового статусу УРСР
- § 2. Поняття керівника органу виконавчої влади та його адміністративно–правового статусу
- Адміністративно-правовий статус недержавних громадських організацій в Україні та його характеристика
- Місцеві органи державного управління на західних українських землях у складі Другої Речі Посполитої