Статьи, постановленньїя вз Москвіь сз посланцами Гетмана Хмельницкаго (передані через послів Самійла Богдановича і Павла Тетерю 27 березня року 1654 (7162).
„Бьють челомь Великому Государю, Царю и Великому Князю Алексію Михайловичу, всея Великія и Мальїя Россіи Самодержцу и многихь Государств Государю и обладателю, Его Царскаго Величества поданньїе, Богдань Хмельницкій Гетмань войска Запорожкаго, и все войско Запорожское, и весь мір Христіанскій Россійскій, чтобь Его Царское Величество пожаловаль ихь тімь,*о чемь посланники ихь бити челом'ь учнуть, а они Его Царскому Величеству во всякихь Его Го- сударскихь повелініяхь служити будуть во віки, и что на которую статью Царскаго Величества изволенье, и то под- писано подь статьями.
1.
Чтобь вь городіхь урядники бьіли изь ихь людей обиранні кь тому достойньїе, которьіе должньї будуть подданньїми Царскаго Величества уряжати, и доходьі всякіе вь правду вь казну Царскаго Величества отдавать для того, чтобьі Царскаго бь Величества Воеводьі прнЬхавь, учать права ихь ломати, и чтобь имь бьшо вь великую досаду, а какь тутошніе ихь люди, гд% будуть старшіе, то они противь правь своихь учнуть исправляться.
И сей статні Царское Величество пожаловаль, веліль бьіть по ихь челобитью: а бьіти бь урядникамь вь городіхь, войтам, бурмистрамь, райцамь, лавникамь, и доходьі всякіе денежньїе и хлібньїе сбирать на Царское Величество и отда-
вать вь Его Государеву казну тімь людемь, которьіхь Царс- кое Величество пришлеть; да тімь же присланньїмь людямь, кого для тое сборньїя казньї Царское Величество пришлет'ь, и надь ті ми сборщиками смотріть, чтобьі долали правду.
2.
Писарю войсковому, чтобь по милости Царскаго Величест- ва 1000 золотьіхь польскихь для подписковь давать, и на судей войсковьіхь по 300 золотьіхь польскихь, а на писаря судейскаго по сто золотьіхь польскихь, на писаря да хорун- жаго полкового по 50 золотьіхь, на хорунжаго сотницкаго ЗО золотьіхь, на бунчужнаго гетманскаго 50 золотьіхь.
Царское Величество пожаловаль, велінь бьіть по ихь челобитью: а давать ті деньги изь тамошнихь доходовь.
3.
На писаря и на судей войсковьіхь на два человіка, и на всякаго Полковника, и на ясауловь вдйсковьіхь и полковьіхь, чтобь по мелниці бьіло для прокормленія, что расходь вміють великой.
Царское Величество пожаловаль, велінь бьіть по ихь челобитью.
4.
На поділку наряда войсковаго, и на пушкарей, и на всіхь работньїхь людей, которьіе у наряда бьівають, чтобь Царское Величество пожаловаль, изволиль учинить своє Царское ми- лостивое презрініе какь в зиму, такь и о станіхь; такожь и на обознаго 400 золотьіхь, а на хорунжаго арматнаго 50 золотьіхь.
Царское Величество пожаловаль, веліль давать изь та- мошньїхь доходовь.
5.
Посльї, которьіе издавна кь войску Запорожскому приходять изь чужихь краевь, чтобь Гетману и войску Запорожс- кому, которьіе кь добру бь бьіли, вольно приняти; а только бь что иміло бьіть противно Царскаго Величества, то должньї они Царскому Величеству извіщати.
По сей статьі Царское Величество указаль послозь о добрьіхь діліхь принимати и отпускать, а о какомь ділі приходили и сь чімь отпущеньї будуть, о томь писать кь Царскому Величеству подлинно и вскорі; а которьіе посльг присланьї оть кого будуть Царскому Величеству сь против- ньімь діломь, и тіхь пословь и посланниковь задерживать вь войскі, и писать о нихь о указі кь Царскому Величеству вскорі жь, а безь указа Царскаго Величества назадь ихь не отпускать; а сь Турскимь Салтаномь и сь Польскимь Коро- лемь, безь указа Царскаго Величества, не сноситься.
6.
О Митрополиті Кіевскомь посланникамь изустньїй на- казь дань; а вь річахь посланники били челомь, чтобьі Царское Величество пожаловаль, веліль дать на его маетности, свою Государскую жалованную грамоту.
Царское Величество пожаловаль Митрополиту и всімь духовнаго чина людямь на маетности ихь, котормми они ньіні владіють, свою Государскую жалованную грамоту дать веліль.
7.
Чтобьі Царское Величество изволиль рать свою вскорі, прямо кь Смоленску, послать, не отстрочивая ничего, чтобьі неприятель не могь исправиться, и сь иньїми совокупитися, для того, что войска ньіні принужденьї, чтобь никакой ихь лести не вірили, естли бь иміли вь чемь ділать.
Царское Величество изволиль на непріятеля своего на Польскаго Короля идти самь, и Боярь и Воєводь послать со многими ратьми по просухі, какь конскіе кормьі учнуть бьіти.
8.
Чтобь наемнаго люду зді на рубежу, оть Ляховь, для всякаго безстрашія, сь 3000, или какь воля Царскаго Величества будеть, хотя и больше.
Царскаго Величества ратньїе люди всегда на рубежі для Украиньї обереганія єсть и впред стоять учнуті.
9.
Обьічай тоті бьівалі, что всегда войску Запорожскому платили; бьюті челомі и ньіні Царскому Величеству, чтобьі на Полковникові по 100 єфимкові, на ясаулові полковьіхі по 200 золотьіхі, на ясаулові войсковьіхі по 400 золотьіхі, на сотникові по 100 золотьіхі, на козакові по ЗО золотьіхі польскихі давать.
(Під цією статтею вміщено довге пояснення від імени царя, в якому написана ціла історична справна про попередні прохання Б. Хмельницького і Війська Запорожського, щоб цар прийняв їх під свою царську руку, про те, що поляки не схотіли замиритися з В. Запорозьким через посередство царя, про те, що цар прийняв В. 3. під свою високу руку...)
А тепер для вашея обороньї, собраві Рускія, и Татарскія, и Нішецкія рати многія, идеть самі Великій Государь наші, Его Царское Величество на непріятелей христіянскихі, и Бо- ярі своихі, и Воєводі шлєті со многими ратьми, и на тоті ратньїй строй, по Его Царскому указу, роздана Его Госуда- рева казна многая, и ньіні имі посланникамі о жалованьи на войско Запорожское говорить, видя такую Его Царскаго Величества милость, и кі нимі оборону, не довелось. А какі бьілі у Гетмана, у Богдана Хмільницкаго, Государеві ближній Боярині и Намістникі Тверской Василій Васильевич Бутурлині сі товаршци, и Гетьмані говорилі сі ними ві розговоріхі о числі войска Запорожскаго, чтобьі учинить 60.000, а хотя бьі де того числа бьіло и больше, и Государю де ві томі убитка не будегь, потому что они жалованья у Государя просити не учнуті; да имі, Самойлу и Павлу, и иньімі людємі, которьіе ві то время при Гетьмані бьіли, про то відомо жі, а что ві Малой Россіи ві городіхі и містіхі какихі доходові, и про то Царскому Величеству не відомо, и Великій Государь наш, Его Царское Величество посьілаеті доходьі описать Дворян, а какі ті, Царскаго Величества Дворяне, до- ходьі всякіе опишуть и смітять, и вь то время о жалованьи войску Запорожскому, по разсмотрінію Царскаго Величества и указь будеть.
А ньгаі Царское Величество, жалуя Гет- мана и все войско Запорожское, хочеть послать своего Госу- дарева жалованья, по давнимь обьічаямь предковь своихь, Великихь Государей, Царей и Великих!» Князей Россійскихь, Гетману и всему войску Запорожскому золотьіми.10.
Крьімская орда, еслибьі вміла вкинуться, тогда оть Аст- рахани и оть Казани надобно на нихь наступати, такожде и Донскимь казакамь готовьімь бьіти, а ньіні еще вь братстві, дать сроку и ихь не задирать.
Царскаго Величества указьі и повелінье на Донь кь казакамь послано; буде Крьімскіе люди задора никакого не у- чинять, и на нихь ходить и задорьі чинить не веліно; а буде Крьімцьі задорь учинять, и вь то время Царское Величество укажеть надь ними промьісль чинить.
11.
Кодакь, городь на рубежі оть Крьіма, вь которомь Гет- ман всегда по 400 человікь держить и кормьі всякіе имь даеть, чтобь и ньіні Царское Величество пожаловаль кормами и порохомь кь наряду изволиль построити; также и на тіхь, которьіе за порогами коша берегуть, чтобь Царское Величество милость свою изволиль показать, понеже нельзя его самого безь людей оставляти.
О той статьі Царскаго Величества указь будеть впередь, какь про то відомо будеть, по сколько какихь запасовь вь ті міста посьхлано, и сколько будеть доходовь вь сборі на Царское Величество.
А что вь писмі же вашемь написано: какь Великій Государь нашь, Его Царское Величество, Гетмана Богдана Хмільницкаго и все войско Запорожское пожалуеть, свои Го- сударскія грамотьі на вольности ваши дать велить, тогда вьі смотрь межь собою учините, кто будеть казакь или му- ясикь. А чтобь число войска Запорожскаго бьіло 60.000, и Великій Государь, Его Царское Величество, на то изволшгь, тому числу схшсковьіхт. козаковт» бьіть велЬлт>, и какі> вьі посланники будете у Гетмана, у Богдана ХмЬльницкаго, и вьі бт> ему сказали, чтобт> онть вел'Ьл'ь козаковь разобрать вскорЬ и спи- сокт» ихь учинить, да тоть список^ за своєю рукою прислала кь Царскому Величеству.”
(Полное Собранге Законові Россійской Имперіи, том І., ст. 322-325).
Еще по теме Статьи, постановленньїя вз Москвіь сз посланцами Гетмана Хмельницкаго (передані через послів Самійла Богдановича і Павла Тетерю 27 березня року 1654 (7162).:
- Царська Жалованна Грамота Гетьману Богдану Хмельницькому та Війську Запорозькому, передана герез послів: Самійла Богдановига та Павла Тетерю в Москві, 21 березня 165Jf (7162) року.
- Список cs писма сз біьлорускаго писма со статей, каково прислали запорожскіе посланники Самойло Богдановз да Павелз Тетеря, марта вз 14 день 162 (1654)-
- ДИРЕКТИВА 2001/17/ЕС ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ ТА РАДИ від 19 березня 2001 року стосовно заходів щодо відновлення платоспроможності та ліквідації страхових компаній*
- ДИРЕКТИВА ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ ТА РАДИ 2000/12 від 20 березня 2000 року щодо започаткувавші діяльності кредитних установ та ЇЇ ведення *
- ПЕРША ДИРЕКТИВА РАДИ 79/267/ЕЕС від 5 березня 1979 року щодо узгодження законів, незаконних та адміністративних положень стосовно започаткування та ведення діяльності прямого страхування життя*
- ДИРЕКТИВА 2002/12/ЕС ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ ТА РАДИ від 5 березня 2002 року, що вносить зміни до Директиви Ради 79/267/ЕЕС у частині, яка стосується вимог до маржі платоспроможності компаній, що здійснюють страхування життя*
- ДИРЕКТИВА 2002/13/ЕС ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ ТА РАДИ від 5 березня 2002 року, що вносить зміни до Директиви Ради 73/239/ЕЕС у частині, яка стосується вимог до маржі платоспроможності компаній, що здійснюють страхування, інше, ніж страхування життя*
- ЗАКОН УКРАЇНИ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19). 30 березня 2020 року № 540-IX, 2020
- Андрій Яковлів. ДОГОВІР ГЕТЬМАНА БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО З МОСКОВСЬКИМ ЦАРЕМ ОЛЕКСІЄМ МИХАЙЛОВИЧЕМ 1654 р. ІСТОРИЧНО- ПРАВНИЧА СТУДІЯ З НАГОДИ 300-ЛІТТЯ ДОГОВОРУ (1654-1954). ВИДАВНИЧА СПІЛКА Ю. ТИЩЕНКО & А. БІЛОУС. НЬЮ ИОРК 1954, 1954
- 37. Пункт 1 розділу II "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 17 березня 2020 року № 530-IX викласти в такій редакції:
- 34. Пункти 3 та 5 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 17 березня 2020 року № 533-IX викласти в такій редакції:
- Гадяцький договір 1658 року, війна України в Москвою і переяславська унія 1659 року.
- Зворот до Польщі. Роздвоєння України. Два гетьмани: Тетеря й Брюховецький.
- Animus possidentis у Павла.
- Чи можливо залишити без руху апеляційну (касаційну) скаргу через відсутність в якості додатку до неї матеріалу, який повернутий позивачу (заявнику) судом першої (апеляційної) інстанції через порушення правил підсудності чи з інших підстав?