Позов третьої особи з самостійними вимогами

Позов третьої особи із самостійними вимогами - відносно самостійний иозов щодо первісного позову між сторонами. Він пред’являється до однієї чи обох сторін у справі, у якій відкрито провадження за первісним позовом між сторонами, з метою захисту своїх власних прав та інтересів, відмінних від прав та інтересів сторін щодо предмета спору між сторонами з метою недопущення ухвалення рішення, яке порушуватиме права третьої особи.

Позов третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору між сторонами може бути пред’явлений на стадіях: після відкриття провадження у справі (ст. 129 ЦПК), у попередньому судовому засіданні (ст. 130 ЦПК), на стадії підготовки до судового розгляду (ч. 6 ст. 130 ЦПК), на стадії судового розгляду, тобто до ухвалення судом рішення (ч. 1 ст. 35 ЦПК).

У ст. 34 ЦПК йдеться про таких суб’єктів цивільних процесуальних правовідносин, як треті особи із самостійними вимогами щодо предмета спору, які можуть вступити у справу до закінчення судового розгляду, пред’явивши позов до однієї чи обох сторін. Фактично ст. 125 ЦПК та статті 123, 124 ЦПК можуть збігатися щодо підстав об’єднання первісного позову із позовом третьої особи з самостійними вимогами (ч. 2 ст. 123 ЦПК) та вимогами щодо змісту та форми позову третьої особи з самостійними вимогами щодо предмета спору (статті 119,120,121 та 124 ЦПК).

5.