<<
>>

Нова економічна політика

Політична і економічна криза в країні змусила більшовицьке керівництво тимчасово відмовитись від політики воєнного комунізму і перейти до непу. У березні 1921 р. X з'їзд РКП(б) прийняв рішення про заміну продрозкладки продподатком.

Незабаром уряд УРСР видав декрет про норми і розмір податку - загальна сума податку становила 126 млн. пудів зерна замість 180 млн. пудів згідно з продрозкладкою.

Поява непу була зумовлена наступними об’єктивними причинами: закінчення громадянської війни, перехід до мирного будівництва, початок відбудови господарства; кризовий стан економіки; невдоволення селянства продрозкладкою, що періодично виливалося у збройні виступи проти існуючої влади; спад світового революційного руху і втрата надії на швидке здійснення світової революції, матеріально-технічної допомоги з боку західного робітничого класу.

Нова економічна політика передбачала систему заходів, що спрямовані на використання товарного виробництва, запровадження ринкових відносин, економічних методів господарювання. Найважливішими з них були: заміна продрозкладки продовольчим податком; денаціоналізація частини промислових підприємств, насамперед дрібних і середніх, допуск приватного капіталу, заохочення іноземних концесій (у 1921 р. орендувалось понад 5200 підприємств); відмова від натуралізації господарських відносин і запровадження вільної торгівлі (на території УСРР діяло близько 75 тис. приватних торговельних закладів); нормалізація фінансової системи (відновлено у повному обсязі грошовий обіг, банки, кредитні установи, проведено грошову реформу 1922-1924 рр., яка зупинила інфляцію); децентралізація керівництва промисловістю (введення галузевих госпрозрахункових трестів).

Велике значення для формування правових засад запровадження нової економічної політики в Україні мало прийняття в 1922 р. кодексів - земельного, трудового, цивільного. Цивільний кодекс УСРР визначив такі форми власності, як: а) державна (націоналізована й муніципалізована), б) кооперативна, в) приватна. Земельний кодекс УСРР дозволив вживання найманої праці «у випадках, коли трудове хліборобське господарство що до стану своєї робочої сили чи реманенту не зможе своєчасно виконати потрібної сільськогосподарської роботи». У Трудовому кодексі були врегульовані стосунки між працівником і роботодавцем, визначені умови підписання колективних і трудових договорів. Конкретні механізми реалізації непу були створені в низці інших актів українських радянських органів влади. Зокрема, згідно з декретом ВУЦВК і Раднаркому УСРР від 19 травня 1923 р. був запроваджений єдиний сільськогосподарський податок, відбувся перехід від натурального податку до грошового. В декреті ВУЦВК від 2 липня 1923 р. «Про державні промислові підприємства, які діють на засадах комерційного розрахунку (трести)» було визначено правове становище трестів. Трести отримали самостійність в виробничий діяльності й збуті виробленої продукції. Значна увага була приділена законодавчому регулюванню торгівлі. З цією метою були прийняті: постанова ВУЦВК і Раднаркому УСРР від 3 січня 1923 р. «Про купівлю-продаж вроздріб із розстрочкою платежу», яка дала можливість селянам купувати на пільгових умовах сільськогосподарські машини; Положення Раднаркому УСРР від 14 березня 1924 р. Про товарні біржі»; Резолюція «ВУЦВК і Раднаркому УСРР «Про боротьбу з дорожнечею»; Постанова Раднаркому від 25 вересня 1924 р. «Про фірму» тощо.

Упровадження непу в Україні дало позитивні результати щодо виведення економіки з кризи, відбудови і подальшого розвитку народного господарства, незважаючи на помилки і великі труднощі ліквідовано повстанський рух, бандитизм, досягнута стабільність в Україні. В 1923 р. були завершені аграрні перетворення. Дрібні селянські господарства збільшилися за рахунок поміщицьких та церковних земель, а також наділів. До селян перейшло 31 млн. десятин землі, тобто 92% земельного фонду республіки. Селянські господарства швидко відновили своє виробництво, підняли продуктивність у землеробстві і тваринництві Виробництво зерна в Україні майже досягло довоєнного рівня. Особливо успішно розвився в республіці кооперативний рух. Кооперативні товариства експортували свою продукцію, яка успішно конкурувала на європейському ринку.

Завдяки непу було відновлено промислове виробництво, налагоджена робота транспорту, усунуті наслідки голоду, подолана інфляція, проведена грошова реформа і введена тверда грошова одиниця - червонець (8,6 гр. золота). Однак неп не слід ідеалізувати, бо ця політика означала лише тимчасове повернення до ринкової економіки і вона, на жаль, проіснувала лише до 1929 р. Обмеженість і непослідовність нової економічної політики згодом полегшили Й. Сталіну повернення до воєнно-комуністичних методів управління державою.

Отже, неп був реакцією на об'єктивні обставини - кризовий стан економіки, невдоволення селян продрозкладкою, спад світового робітничого руху тощо. Запровадження нової економічної політики сприяло відродженню приватної ініціативи, поліпшенню економічної ситуації. Ця політика була вимушеним тактичним кроком, а не стратегічною лінією більшовиків.

10.3.

<< | >>
Источник: В.М. Калашніков, Г.Г. Кривчик, К.А. Марков. Історія держави і права України. Навчальний посібник / В.М. Калашніков, Г.Г. Кривчик, К.А. Марков; за ред. В.М. Калашнікова. - Дніпропетровськ,2012.. 2012

Еще по теме Нова економічна політика:

  1. 1. Загальна характеристика державної політики у сфері підприємництва
  2. 1. Загальна характеристика промислової політики держави
  3. 2.1. Нормативно-правова основа та інституціональне забезпечення співробітництва між Україною та ЄС
  4. Англійська революція та її вплив на становлення держави нового типу
  5. Американська революція та її вплив на становлення держави нового типу
  6. Французька революція та її вплив на становлення держави нового типу
  7. Нова Англія
  8. Закон Української РСР «Про економічну самостійність Української РСР» (З серпня 1990 р.)
  9. Поліцейська діяльність
  10. 2. Управління економікою: від економічних реформ до застою
  11. Соціально-політичне становище українців у складі Польщі
  12. Чехословацька політика щодо Закарпаття
  13. Нова економічна політика
  14. Від смерти Мстислава до татарського наїзду в 1259 p. Боротьба за Київ. Розпад київської держави. Нові політичні центри на сході Европи, таїх відношення до Київа.
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -