Формування державної території «Війська Запорозького» уроки Національної революції
Процес формування державної території козацької України періоду Національної революції перебував у прямій залежності від ратних успіхів української армії, був тісно пов'язаний з успіхами чи невдачами українських гетьманів у боротьбі за етнічну цілісність і свободу.
Статус українських земель за Б. Хмельницького часто залежав від стратегії гетьмана, від укладених, обумовлених політичною необхідністю, союзів із Кримом, Туреччиною й Москвою. Українська держава часу Б. Хмельницького охоплювала більше половини етнічних українських земель. Майже всі з них входили перед тим до складу Речі Посполитої. Що гучнішими були перемоги, тим охочіше польський уряд визнавав права українців. За Збо- рівською угодою1649 p. територія Козацько-гетьманськоїдержави охоплювала три воєводства: Київське, Брацлавське, Чернігівське, площею близько 200 тис. кв. км. 1 навпаки, після поразки українського війська межі держави значно скорочувалися (після катастрофи під Берестечком територія Української держави обмежилась лише Київським воєводством).Цікавим моментом в історії розвитку державної території стало грилучення до неї південних районів Білорусії, зокрема, входження Пінщини. Ha кінець 50-х років XVll сг. Україна перетворилася наодну т могутніх держав Європи і за розмірами вже дорівнювала своєму основному тлітичному конкурентові й противникові - ГІольщі. ГІомітш обмежувало державу гетьмана Б. Хмельницького перебування західних районів (особливо Галичини, Холмщини) у залежності від інозем- нихурядів, що ускладнювало вихід іи інші європейські країни.
Значні зміни державної території козацької України сталися після смерті гетьмана Б. Хмельницького. Ужс з перших його спадкоємців почалося поступове дроблення державної території, підсилене міждержавною, московсько-польсько-турецькою боротьбою за українські землі. Ha початку 60-х років XVII ст. Україна фактично по- ділилася на дві частини — Правобережну й Лівобережну, що офіційно підтверджувалося спершу Аіщрусівським перемир ям 1667 p., ® згодом — і ((Вічним миром» (1686 p.) між Польщею і Москвою.
Отже, на середину 80-х років XVII ст. відбулося правове оформ- Дсння кордону між трьома державами: Річчю Посполитою, Ук- раіною (Гетьманщина) та Росією. Тоді визначився і західний рубіж власне українських і російських земель. Згідно з трактатом 1686 p.. Досить чітко розмежовувалися правобережний і лівобережний регіони, які мали риси практично автономних держав у ск іаті різ- них великих утворень, із тією лише різницею, що Правобережжя юридично нс відокремлювалося від Польщі (на противагу Лівобережжю, розмежованому з Росією).
Столицями гетьманської держави були: Чигирин, Батурин, Ппухів.
Еще по теме Формування державної території «Війська Запорозького» уроки Національної революції:
- Місцеві органи влади та управління - складова політичного устрою Війська Запорозького
- 1638 р. Ординація Війська Запорозького, заведена польським урядом[15]
- Демократизація суспільного життя в роки Національної революції
- Вищі виконавчі органи влади (органи управління) в політичній системі Війська Запорозького
- Стаття 3. Принципи державної політики у сферах національної безпеки і оборони
- Формування території радянської України
- §3 Правові підстави зміни державної території
- §4 Протиправні зміни державної території
- Стаття 2. Правова основа державної політики у сферах національної безпеки і оборони
- Міжнародне право:3. Способи придбання державної території
- Тема 7. Запорозька Січ: Військово-політичний устрій та право Запорозька Січ у козацькому державотворенні
- Стаття 13. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного розвитку
- § 4. Формування і розвиток екологічного законодавства у період державної незалежності України
- Розділ 16. Структура державної влади в умовах формування тоталітарного ладу
- Органи державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань
- Поняття державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань
- Нотаріус — як суб'єкт державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань
- М. Руденко. Прокурор як суб'єкт оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб Державної виконавчої служби України // Вісник Національної академії прокуратури України №1, 2012, - С.17-22.