Усі розрахунки в господарському обігу України суб’єкти господарювання та громаняни здійснюють як готівкою, так і в безготівковому порядку через установи банків відповідно до правил здійснення розрахункових і касових операцій, затверджених НБУ.

Сфера застосування готівки між суб’єктами господарювання обмежена і регулюється Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Правління НБУ від 21 січня 2004 р.

Відповідно до Правил НБУ визначені головні вимоги щодо проведення банками касових операцій та касового обслуговування клієнтів. До них належать:

- здійснення касового обслуговування клієнтів на договірних засадах;

- повне і своєчасне задоволення потреб клієнтів у готівкових коштах;

- повне і своєчасне оприбуткування готівкових коштів, що надійшли до кас банків, та зарахування їх на рахунки клієнтів;

- проведення експертизи грошових знаків на справжність та платіжність;

- обмін непридатних до обігу грошових знаків на придатні (без обмежень і безкоштовно);

- вилучення з обігу сумнівних щодо справжності грошових знаків і відправлення їх для дослідження в НБУ;

- здійснення належного внутрішнього контролю за касовими операціями;

- створення безпечних умов роботи з готівкою та її збереження.

Банки мають право здійснювати касове обслуговування клієнтів після отримання ліцензії Національного банку за умови дотримання чинного законодавства України щодо організації готівкового обігу.

Важливим обов’язком банків є видача готівкових коштів підприємствам і організаціям, тобто безперебійне касове обслуговування клієнтів. Під касовими операціями мається на увазі діяльність банку, пов’язана з інкасацією, зберіганням та видачею підприємствам готівкових коштів. Підприємства здійснюють операції з готівковими коштами згідно з Інструкцією про організацію роботи з готівкового обігу установами банків України.

Ліміт залишку готівки в касі - це граничний розмір, що може залишатися в касі підприємства в позаробочий час.

Касові операції оформлюються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням платіжних карток, іншими касовими документами, які, згідно із законодавством України, підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.

Кожне підприємство визначає ліміт залишку каси з урахуванням режиму і специфіки його роботи, віддаленості від банку, обсягу касових оборотів (надходжень і видатків) за всіма рахунками, установлених строків здавання готівки, тривалості операційного часу банку, наявності домовленості підприємства з банком на інкасацію тощо.

Якщо підприємством ліміт готівки не встановлено (незалежно від причин такого невстановлення), то ліміт каси вважається нульовим. У цьому разі вся готівка, що перебуває в його касі на кінець робочого дня і не здана підприємством, вважається понадлімітною.

Важливе значення має контроль за дотриманням порядку ведення операцій з готівкою.

Детальніше загальні правила, форми і стандарти розрахунків банків та інших юридичних і фізичних осіб встановлено в Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженій постановою Правління НБУ від 21 січня 2004 р. № 22.

Форми безготівкових розрахунків, які проводяться банками, розглядаються у статтях 1087-1098, 1102-1106 ЦК України.

Відповідальність за правильність заповнення реквізитів розрахункового документа несе особа, яка його оформила і подала його до обслуговуючого банку.

4.