<<
>>

Суб’єкти господарювання.

Найактивнішими учасниками господарських правовідносин є суб’єкти господарювання. Суб’єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно й несуть відповідальність за своїми зобов’язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Закон передбачає, що суб’єктами господарювання є різноманітні організації, установи, підприємства.

Ознайомтеся з Господарським кодексом України та визначте види суб'єктів господарювання.

Із Господарського кодексу України Стаття 55

2. Суб’єктами господарювання є:

1) господарські організації — юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;

2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

3. Суб’єкти господарювання реалізують свою господарську компетенцію на основі права власності, права господарського відання, права оперативного управління відповідно до визначення цієї компетенції в цьому Кодексі та інших законах.

4. Суб’єкти господарювання — господарські організації, які діють на основі права власності, права господарського відання чи оператив-

#9632;

ного управління, мають статус юридичної особи, що визначається цивільним законодавством та цим Кодексом.

5. Суб'єкти господарювання, зазначені в пункті першому частини другої цієї статті, мають право відкривати свої філії, представництва, інші відокремлені підрозділи без створення юридичної особи.

Суб’єктом господарювання може стати й фізична особа — громадянин, але для цього він повинен зареєструватися як підприємець і здійснювати підприємницьку діяльність. Громадянин може здійснювати підприємницьку діяльність безпосередньо як підприємець або через приватне підприємство, що ним створюється, із залученням або без залучення найманої праці, самостійно або спільно з іншими особами. Важливо зазначити, що фізична особа-підприємець відповідає за своїми зобов’язаннями своїм майном, на яке, відповідно до закону, може бути звернено стягнення, тобто в разі невдалого ведення бізнесу в невдахи-бізнесмена може бути конфісковано не лише майно, яке використовується для ведення підприємницької діяльності, а й комп’ютер, телевізор, автомобіль тощо.

У господарських відносинах беруть участь не лише суб'єкти господарювання, а й держава, територіальні громади, органи державної влади та органи місцевого самоврядування тощо. Таких учасників, які не є суб’єктами господарювання, називають суб’єктами господарського права (або господарських правовідносин).

Важливо зазначити, що суб’єкти господарювання можуть здійснювати свою діяльність не лише на основі права власності. Такими є приватні підприємства, у власності яких, як правило, перебуває майно політичних партій. Право власності передбачає право особи вільно користуватися, володіти та розпоряджатися належним йому майном.

В окремих випадках вони можуть діяти на основі права господарського відання чи права оперативного управління.

Право господарського відання також передбачає можливість особи користуватися, володіти та розпоряджатися майном, однак при цьому існують певні обмеження, а власник, який закріплює це майно за особою, має право контролювати використання та збереження свого майна, але не може втручатися в безпосередню господарську діяльність особи. Такий правовий режим передбачений, як правило, для державних підприємств, наприклад «Укрзалізниці», ремонтних заводів Збройних сил тощо.

Право оперативного управління надається здебільшого особам, які використовують його для некомерційної діяльності, і передбачає право особи вільно користуватися, володіти та розпоряджатися майном, однак у разі нецільового використання воно може бути вилучено. Такий правовий режим передбачений для майна шкіл, державних вищих Навчальних закладів, театрів тощо.

Діяльність будь-якого суб’єкта господарювання може бути припинено.

Пригадайте, які способи припинення юридичної особи передбачено Цивільним кодексом України.

Припинення підприємницької діяльності найчастіше відбувається за рішенням власника. Іноді суб’єкт господарювання припиняє існування у зв'язку із закінченням строку, на який він був створений, або у зв’язку із досягненням мети, заради якої він був створений. Так після завершення будівництва об’єктів, які будуються в Україні до футбольного чемпіонату 2012 р., припинять свою діяльність і будуть ліквідовані юридичні особи, спеціально створені для здійснення цієї діяльності. Якщо суб'єкт підприємництва не може розрахуватися за своїми боргами, він за рішенням суду може бути визнаний банкрутом, що тягне за собою припинення його діяльності. Такі ж наслідки матиме скасування державної реєстрації суб'єкта підприємництва.

Для ліквідації суб’єкта господарювання власником створюється ліквідаційна комісія. Про ліквідацію суб’єкта господарської діяльності обов'язково друкується повідомлення в друкованих засобах масової інформації, де зазначаються строки проведення ліквідації, порядок і строки подання претензій до суб’єкта, що ліквідується.

Строк подання претензій не може бути меншим, аніж 2 місяці з дня публікації оголошення про ліквідацію. Ліквідаційна комісія проводить облік майна об’єкта, який ліквідується, розраховується з боргами й наметається стягнути борги інших осіб перед суб’єктом, що ліквідується. Про ліквідацію суб’єкта повідомляють державні органи, у яких він зареєстрований (податкова адміністрація, служба зайнятості, органи статистики, пенсійний фонд тощо). Якщо після того, як всі розрахунки з кредиторами здійснено, у суб’єкта, що ліквідується, залишається майно, ним розпоряджаються згідно з вказівками власника.

1. Види господарських правовідносин.

Відносини, які виникають у процесі здійснення господарської діяльності, надзвичайно різноманітні. їх прийнято поділяти на три основні групи.

Коли машинобудівний завод укладає договір із виробниками металу про його постачання, з енергетиками — про забезпечення електроенергією, із залізницею про вивіз продукції — ідеться про господарсько- виробничі відносини — тобто відносини, які виникають між суб’єктами господарювання безпосередньо в процесі здійснення господарської

ДІЯЛЬНОСТІ.

Коли підприємство отримує державне замовлення, укладає договір із державою про користування надрами чи землею, коли антимо- нопольний комітет приймає рішення про примусовий поділ об'єкта господарювання, мають місце організаційно-правові відносини. Це відносини, які складаються між суб’єктами господарювання та органами, що мають організаційно-господарські повноваження (зокрема, державними органами) у процесі здійснення господарської діяльності.

Існують відносини і в середині суб'єкта господарювання. Коли здійснюється передача напівфабрикатів з одного цеху до іншого, установлюються інші відносини між окремими частинами суб’єкта господарювання або між суб'єктом в цілому та його структурними підрозділами — ідеться про внутрішньогосподарські відносини.

Господарське право, суб’єкти господарювання, фізична особа — підприємець.

1. Поясніть поняття: господарське право, суб'єкти господарювання, фізична особа — підприємець.

2. Які відносини регулюються господарським правом?

3. Які принципи господарського права (господарювання) передбачені законодавством?

4. Визначте предмет і метод господарського права.

5. Назвіть суб'єкти господарського права та суб’єкти господарювання.

6. Які види господарських відносин існують?

7*. Порівняйте суб'єкти господарювання та суб’єкти господарського права.

8*. Висловіть свою думку щодо ролі господарського права в житті суспільства.

Випереджуюче завдання. Дізнайтеся про те, які підприємства діють у вашій місцевості.

<< | >>
Источник: Наровлянський О.Д. 11 клас. Правознавство профільний рівень. 2011

Еще по теме Суб’єкти господарювання.:

  1. Юридичні особи як суб’єкти цивільного права
  2. Поняття та види суб’єктів господарювання
  3. Суб’єкти господарювання.
  4. 2.1. Поняття та класифікація суб’єктів, які надають послуги у сфері освіти
  5. 2.2. Легітимація діяльності суб’єктів, які надають послуги у сфері освіти
  6. 2.3. Майнова та фінансова основи діяльності суб’єктів, що надають послуги у сфері освіти
  7. 2.4. Компетенція суб’єктів, що надають послуги у сфері освіти
  8. Стаття 48. Адміністративна процесуальна правосуб'єктність
  9. 1.3. Суб’єкти, об’єкти і зміст землеустрою
  10. 1.7. Землеустрій як гарантія суб’єктивних прав власників і користувачів земельних ділянок
  11. Правовий статус суб'єктів інвестиційної діяльності
  12. Суб’єкти права геологічного вивчення надр
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -