Стаття 6. Членство в сільськогосподарському обслуговуючому ко­оперативі.

1. Засновниками та членами сільськогосподарського обслуговую­чого кооперативу можуть бути виробники сільськогосподарської продукції — юридичні та/або фізичні особи, які зробили вступний і пайовий внески у розмірах, визначених загальними зборами ко­оперативу, дотримуються вимог статуту, мають право ухвального голосу та беруть участь у господарській діяльності кооперативу.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про кооперацію», членами кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, які внесли вступний внесок і пай у розмі­рах, визначених статутом кооперативу, додержуються вимог статуту та користуються правом ухвального голосу.

Членом кооперативу може бути фізична особа, яка досягла 16-річ- ного віку і виявила бажання брати участь у його діяльності.

Кооператив зобов'язаний вести облік своїх членів та видати кожно­му з них посвідчення про членство^[52].

Закон України «Про сільськогосподарську кооперацію» конкретизує: членами сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу можуть бути тільки виробники сільськогосподарської продукціїу розумінні Закону України «Про сільськогосподарський перепис» (див коментар до пункту 2 ст. 1 Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію»).

Вступ до кооперативу здійснюється на підставі письмової заяви. Особа, яка подала заяву про вступ до кооперативу, вносить вступний внесок і пай у порядку та розмірах, визначених його статутом^[53].

Вступ у члени кооперативу ґрунтується на принципі добровільності, який означає відсутність будь-якого примусу під час вступу в члени коопе­ративу. Членом кооперативу може стати тільки той, хто має таке бажання і висловить його у формі письмової заяви про вступ до кооперативу.

Законом встановлено вимоги, яким повинні відповідати особи, які бажають організувати або стати членами вже діючого кооперативу. Їх можна поділити на об'єктивні — досягнення встановленого законом віку (для фізичних осіб), здатність брати участь у діяльності, спрямова­ній на досягнення цілей і виконання завдань кооперативу, і суб'єктив­ні — бажання брати особисту участь у діяльності кооперативу, кори­стуватися його послугами, формувати його фонди.

Таким чином, обов'язковою умовою членства є здійснення вступ­ного та пайового внесків, у розмірах, визначених загальними зборами кооперативу та дотримання вимог його статуту.

Рішення правління чи голови кооперативу про прийняття до коо­перативу підлягає затвердженню загальними зборами його членів. По­рядок прийняття такого рішення та його затвердження визначається статутом кооперативу.

Крім того, члени кооперативу мають право ухвального голосу та беруть участь у господарській діяльності кооперативу. Члени коопе­ративу беруть участь у голосуванні на загальних зборах за принципом: «один член кооперативу - один голос», незалежно від частки в пайово­му фонді. А участь у господарській діяльності кооперативу є основною умовою членства в кооперативі.

У кооперативі, у тому числі у сільськогосподарському обслугову­ючому кооперативі, допускається асоційоване членство для осіб, які визнають його статут і внесли пай.

Асоційований член кооперативу — фізична чи юридична особа, яка внесла пайовий внесок і користується правом дорадчого голосу в кооперативі. При ліквідації кооперативу асоційований член коопера­тиву має переважне (першочергове) порівняно з членами кооперати­ву право на одержання паю.

Якщо питання членства регулюються коментованою статтею За­кону «Про сільськогосподарську кооперацію», то правовідносини асоційованого членства у сільськогосподарському обслуговуючому кооперативі», як і в інших обслуговуючих кооперативах, регулюються відповідними нормами Закону України «Про кооперацію»^[54].

Порядок вступу до кооперативу та участь асоційованого члена в його господарській та іншій діяльності, права та обов'язки такого чле­на, розміри паїв визначаються статутом кооперативу (ст.

Таким чином, кооператив може приймати до свого складу за рішен­ням загальних зборів асоційованих членів кооперативу.

Асоційованим членом кооперативу може бути фізична особа віком від 16 років або юридична особа, яка визнає статут кооперативу, вне­сла пайовий внесок для розвитку кооперативу у розмірах, визначених статутом або Правилами внутрішньогосподарської діяльності і кори­стується правом дорадчого голосу в кооперативі.

Особа, що має намір стати асоційованим членом кооперативу, по­дає заяву про вступ до кооперативу.

Кооператив зобов'язаний вести облік своїх членів і видати кожно­му з них посвідчення про членство. Порядок ведення обліку членів кооперативу, у тому числі асоційованих, законодавством непередба­чений, він повинен бути встановлений статутом кооперативу або Пра­вилами внутрішньогосподарської діяльності

Принциповим є визначення, що засновники сільськогосподар­ського обслуговуючого кооперативу після його державної реєстрації набувають статусу членів кооперативу. Це означає, що засновники не мають жодних переваг або додаткових обов'язків порівняно із члена­ми кооперативу, які до нього вступили після здійснення процедури державної реєстрації.

Асоційований член кооперативу не бере безпосередньої участі у господарській діяльності кооперативу, однак його майновий внесок сприяє розвитку кооперативу.

2. Фізичні або юридичні особи можуть бути членами кількох сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, різних за видами діяльності.

У цій тезі ключовими є слова «різних за видами діяльності». Це оз­начає, що фізичні або юридичні особи не можуть користуватися одна­ковими послугами у різних кооперативах, наприклад, бути одночасно членами двох молочарських кооперативів.

При цьому нема жодних обмежень щодо членства у кооперативах, які надають різні послуги одній і тій же особі.

Таку норму не слід розглядати як порушення конституційного права вибору та свободи дії. Вона є формою зміцнення економічної спромож­ності сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу: дрібні коо­перативи, які конкурують між собою в одній сфері послуг на обмеженій території, не зможуть надавати якісні послуги своїм членам і, як наслідок, збанкрутують, припинять існування.

3. Членство в сільськогосподарському обслуговуючому коопе­ративі припиняється за умов, передбачених статтею 13 Закону України «Про кооперацію», та у разі припинення участі в госпо­дарській діяльності сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу протягом двох років поспіль.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про кооперацію», членство в кооперативі припиняється в разі:

• добровільного виходу з нього;

• припинення трудової участі в діяльності виробничого кооперативу;

• несплати внесків у порядку, визначеному статутом кооперативу;

• смерті члена кооперативу — фізичної особи;

• ліквідації члена кооперативу — юридичної особи;

• припинення діяльності кооперативу.

Окрім перелічених вище, Закон України «Про сільськогосподарську кооперацію» вводить нову умову припинення членства у сільсько­господарському обслуговуючому кооперативі — припинення участі в господарській діяльності сільськогосподарського обслуговуючого ко­оперативу протягом двох років поспіль. Така норма є аналогом норми про те, що членство у виробничому кооперативі припиняється у разі припинення трудової участі в діяльності виробничого кооперативу.

Сільськогосподарський обслуговуючий кооператив не може існу­вати без участі в його господарській діяльності членів кооперативу, тому така норма є виправданою.

Водночас законодавством врахована ризикованість сільськогоспо­дарського виробництва — виключення із сільськогосподарського обслу­говуючого кооперативу можливе тільки при системній неучасті члена (2 роки) у господарській діяльності кооперативу. Наприклад, через неврожай член садівничого сільськогосподарського кооперативу не може виконати зобов'язання щодо продажу садовини через кооператив, тобто не може брати участь у господарській діяльності кооперативу. Однак через рік-два плодоношення саду відновлюється — і член кооперативу знову реалізує власну садовину через сільськогосподарський обслуговуючий кооператив.

Умови і порядок вступу до кооперативу та виходу чи виключення з нього передбачаються статутом кооперативу.

Підставами для припинення членства у кооперативів є порушення умов членства у кооперативі:

• невнесення вступного внеску та паю,

• недотримання вимог статуту,

• порушення вікового цензу для члена, якщо таке сталося,

• вступ до кооперативу не за власним бажанням.

У законодавстві наведено вичерпний перелік припинення член­ства у кооперативі, у тому числі у сільськогосподарському обслугову­ючому кооперативі, тобто ніхто не може бути виключений із коопера­тиву з інших підстав, ніж ті, що визначені законом.

Виключення із членів кооперативу може бути оскаржене до суду^[56].

Слід пам'ятати, що засновники кооперативу не мають жодних при­вілеїв. У кооперативах діє принцип рівності всіх членів щодо прийнят­тя рішень та умов отримання послуг.