Стаття 5. Види сільськогосподарських обслуговуючих кооперати­вів

1. Залежно від виду діяльності сільськогосподарські обслуговую­чі кооперативи поділяються на переробні, заготівельно-збутові, постачальницькі та інші.

2. До переробних сільськогосподарських обслуговуючих коо­перативів належать кооперативи, які здійснюють переробку сільськогосподарської сировини, що виробляється членами таких кооперативів (виробництво хлібобулочних, макаронних виробів, овочевих, плодово-ягідних, м'ясних, молочних, рибних продуктів, виробів і напівфабрикатів з льону, луб'яних культур, лісо- і пиломатеріалів тощо).

3. Заготівельно-збутові сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи здійснюють, зокрема, заготівлю, зберігання, пе­редпродажну обробку та продаж продукції, виробленої членами таких кооперативів, надають їм маркетингові послуги.

4. Постачальницькі сільськогосподарські обслуговуючі коопе­ративи утворюються з метою закупівлі та постачання членам таких кооперативів засобів виробництва, матеріально-технічних ресурсів, необхідних для виробництва сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки, виготовлення сировини, ма­теріалів та постачання їх членам кооперативу.

5. У разі поєднання кількох видів діяльності утворюються багато­функціональні кооперативи.

6. Сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи надають своїм членам й інші послуги, зокрема технологічні, транспортні, меліоративні, ремонтні, будівельні, з ветеринарного обслугову­вання тварин і племінної роботи, бухгалтерського обліку і аудиту, науково-консультаційного обслуговування.

Ця стаття Закону не має якогось прикладного значення, а сам поділ кооперативів на види є доволі умовним, оскільки в нормах цієї статі застосовуються терміни «інші», «тощо», «зокрема», що розширюють сферу застосування цієї статі до практично будь-яких видів коопера­тивів^[49].

Кооператив може бути змішаним (багатофункціональним), тобто займатися кількома видами діяльності. Якщо кооператив займається декількома напрямками діяльності, то вони повинні бути сумісними, наприклад, постачання матеріально-технічних ресурсів і збут сільгосп­продукції або ж ремонт сільськогосподарської техніки та її експлуата­ція^[50]. Практика свідчить, що в сучасних економічних умовах найбільш життєздатні багатофункціональні обслуговуючі кооперативи, оскільки диверсифікація ділової активності знижує підприємницький ризик таких кооперативів^[51]. Згодом можлива спеціалізація сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів за певними напрямками діяльності чи за певними видами послуг, що є характерним для країн із розвинутою мережею кооперативів.