Законодавче регулювання публічного адміністрування національного спротиву
Законом України «Про основи національного спротиву» визначено правові засади національного спротиву, основи його підготовки та ведення, завдання і повноваження сил безпеки та сил оборони та інших суб’єктів з питань підготовки і ведення національного спротиву.
Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 1 зазначеного Закону поняття «національний спротив» визначено як комплекс заходів, які організовуються та здійснюються з метою сприяння обороні України через максимально широке залучення громадян України до дій, спрямованих на забезпечення воєнної безпеки, суверенітету й територіальної цілісності держави, стримування і відсіч агресії та завдання противнику неприйнятних втрат, з огляду на які він буде змушений припинити збройну агресію проти України1.
Метою національного спротиву є підвищення обороноздатності держави, надання обороні України всеохопного характеру, сприяння забезпеченню готовності громадян України до національного спротиву.
Згідно зі статтею 7 Закону України «Про основи національного спротиву» засади керівництва національним спротивом визначено таким чином:
• загальне керівництво національним спротивом здійснює Президент України як Верховний Головнокомандувач ЗСУ через Міністра оборони України;
• безпосереднє керівництво територіальною обороною здійснюється: на всій території України - Головнокомандувачем ЗСУ через Командувача Сил територіальної оборони ЗСУ; у межах військово-сухопутної зони - керівником регіонального органу військового управління Сил територіальної оборони ЗСУ через регіональний орган військового управління Сил територіальної оборони ЗСУ; у межах зони територіальної оборони - керівником зони територіальної оборони через штаб зони територіальної оборони; у межах району територіальної оборони - керівником району територіальної оборони через штаб району територіальної оборони;
Про основи національного спротиву : Закон України від 16 липня 2021 р. № 1702-ІХ.
• керівництво рухом опору здійснює Головнокомандувач ЗСУ через Командувача Сил спеціальних операцій ЗСУ;
• керівництво підготовкою громадян України до національного спротиву здійснюється КМУ через відповідні центральні органи виконавчої влади.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про основи національного спротиву» щодо надання можливості територіальній обороні виконувати завдання в районах ведення воєнних (бойових) дій» від 3 травня 2022 року встановлено:
• виконання завдань територіальної оборони здійснюється на всій території України включно з районами ведення воєнних (бойових) дій;
• рішення про виконання завдань територіальної оборони в районах ведення воєнних (бойових) дій ухвалюється Головнокомандувачем ЗСУ;
• з метою нарощування сил і засобів для стабілізації обстановки, а також у випадку визначення відповідної зони територіальної оборони районом ведення воєнних (бойових) дій військові частини Сил територіальної оборони ЗСУ та добровольчі формування територіальних громад за рішенням Головнокомандувача ЗСУ можуть залучатися до виконання завдань територіальної оборони поза межами своєї зони територіальної оборони та в районах ведення воєнних (бойових) дій[548].
Складовими національного спротиву є територіальна оборона, рух опору та підготовка громадян України до національного спротиву.
Запитання і завдання
1. Розкрийте поняття та засади національного спротиву згідно із Законом України «Про основи національного спротиву».
2. Що є метою національного спротиву?
3. Розкрийте складові національного спротиву.
4. З'ясуйте завдання підготовки громадян України до національного спротиву.
5. Розкрийте основні завдання початкової підготовки та зміст базової підготовки.
Еще по теме Законодавче регулювання публічного адміністрування національного спротиву:
- Законодавче регулювання публічного адміністрування у галузі оборони України[463]
- Поняття, законодавче регулювання та види захисту приватної особи у сфері публічного адміністрування в період воєнного стану
- Підготовка громадян України до національного спротиву
- Функції публічного адміністрування
- Рівні та режими публічного адміністрування
- Класифікація інструментів публічного адміністрування
- Контроль як функція публічного адміністрування: поняття, ознаки
- Поняття публічного адміністрування
- Вибір належного інструмента публічного адміністрування
- Поняття та сутність публічного адміністрування у сфері економіки на місцевому рівні
- Система форм публічного адміністрування
- Види публічного адміністрування
- Контроль як інструмент публічного адміністрування
- Повноваження суб’єкта публічного адміністрування
- Форми та методи забезпечення публічного адміністрування у сфері економіки на місцевому рівні
- Нормативно-правові засади публічного адміністрування у сфері економіки на місцевому рівні
- Інструменти публічного адміністрування європейського адміністративного права
- Поняття та сутність інструментів публічного адміністрування[198]