Суб’єкти управління державною службою

Чинний Закон, на відміну від Закону-1993, уперше визначає систему суб’єктів управління державною службою, яку КМУ, НАДС, Комісія з питань вищого корпусу державної служби, керівники державної служби в державних органах, служби управління персоналом.

6.2.1. Кабінет Міністрів України як суб’єкт управління державною службою

КМУ є вищим органом у системі органів виконавчої влади, на якого покладається завдання проведення єдиної державної політики у сфері державної служби.

Аналіз Конституції України свідчить про те, що в ній передбачено положення щодо здійснення КМУ управління державною службою: спрямування і координація роботи міністерств, інших органів виконавчої влади (п. 9 ст. 116); утворення, ліквідація та організація відповідно до закону міністерств та інших центральних органів виконавчої влади в межах коштів, передбачених на утримання органів виконавчої влади (п. 9-1 ст. 116);

призначення на посади та звільнення з посад за поданням прем’єр -міністра України керівників центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України (ст. 118).

Названі конституційні повноваження Уряду щодо управління державною службою знайшли відображення та конкретизацію в Законі «Про Кабінет Міністрів України». Відповідно до визначених повноважень КМУ у сфері удосконалення державного управління та державної служби: здійснює заходи щодо кадрового забезпечення органів виконавчої влади; вживає в межах своїх повноважень заходів щодо заохочення та приймає відповідно до закону рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності: керівників центральних органів виконавчої влади та їх заступників; голів місцевих державних адміністрацій (крім звільнення їх з посади); інших посадових осіб, які призначаються на посаду КМУ; затверджує граничну чисельність працівників органів виконавчої влади; визначає відповідно до закону умови оплати праці працівників бюджетних установ та підприємств державного сектора економіки, а також грошового забезпечення військовослужбовців (осіб рядового і начальницького складу), поліцейських; утворює, реорганізовує і ліквідовує міністерства та інші центральні органи виконавчої влади відповідно до закону в межах коштів, передбачених у Держбюджеті України на утримання органів виконавчої влади, затверджує положення про зазначені органи.

Особливості взаємодії КМУ і НАДС, як центрального функціонального органу управління державною службою, мають прояв у тому, що:

1) КМУ: спрямовує й координує роботу НАДС через відповідного міністра, до сфери спрямування й координації якого належить цей орган; затверджує граничну чисельність працівників НАДС; скасовує, за необхідності, акти НАДС повністю або в окремій частині; призначає на посади керівника та заступників керівника НАДС за пропозицією Комісії з питань вищого корпусу державної служби за результатами конкурсу відповідно до законодавства про державну службу та звільняє їх з посади;

2) НАДС: а) підзвітна та підконтрольна КМУ; б) узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до її компетенції, розробляє пропозиції щодо удосконалення такого законодавства та внесення в установленому порядку проектів актів КМУ на розгляд КМУ; в) готує і подає КМУ пропозиції щодо стимулювання державних службовців та посадових осіб органів місцевого самоврядування; г) вносить в установленому порядку КМУ пропозиції щодо віднесення посад в органах місцевого самоврядування, що не є визначеними в Законі «Про службу в органах місцевого самоврядування», а також нових посад в органах місцевого самоврядування до відповідних категорій посад; д) надсилає у випадках, передбачених законом, до державних органів (їх територіальних органів) запити щодо перевірки відомостей стосовно претендентів на посади, призначення (обрання) на які здійснюється КМУ, узагальнює отриману інформацію та подає її до Секретаріату КМУ.

КМУ шляхом видання постанов та розпоряджень, вирішує цілий ряд питань щодо регулювання державної служби (див. підрозділ 1.6 цього посібника).

Окрім Уряду, як колегіального органу, який здійснює управлінські функції у сфері держаної служби, рядом повноважень наділені й інші його органи, зокрема:

Прем’єр-міністр України, який наділяється повноваженнями у сфері державної служби: вносить на розгляд КМУ подання відповідно до закону щодо кандидатур для призначення на посаду за результатами конкурсного відбору відповідно до законодавства про державну службу і звільнення з посади членів колегіальних центральних органів виконавчої влади, що не входять до складу КМУ; надає доручення щодо порушення дисциплінарного провадження стосовно міністрів та їх заступників, керівників інших центральних органів виконавчої влади та їх заступників.

Міністр, який вносить на розгляд КМУ пропозиції - у разі вмотивованої відмови голови обласної державної адміністрації (підтримки головою обласної державної адміністрації вмотивованої відмови голови районної державної адміністрації) погодити призначення керівника територіального органу міністерства, іншого ЦОВВ, діяльність якого спрямовується і координується міністром, урядового органу в системі міністерства або керівника підприємства, установи, організації, що належить до сфери управління такого міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, - про надання КМУ згоди на призначення такого керівника.

6.2.2. Національне агентство України

з питань державної служби

НАДС (колишнє Головне управління державної служби) є ЦОВВ, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, забезпечує функціональне управління державною службою в державних органах.

Аналіз чинного законодавства про державну службу дає підстави

173

виокремити такі основні етапи становлення і розвитку цього органу :

1) Головне управління державної служби при КМУ, яке функціонувало на підставі Постанови КМУ «Про управління державною службою»^{[173] [174]. Згідно з Постановою КМУ «Про затвердження Положення про Головне управління державної служби при Кабінеті Міністрів України»[175] Головдержслужба була центральним органом державної виконавчої влади, підвідомчим Уряду;}

2) Головдержслужба, яка згідно з Указом Президента «Про підвищення ефективності системи державної служби» ^[176] було визначено як ЦОВВ зі спеціальним статусом, підконтрольний і підзвітний Президентові України;

3) Головдержслужба, яку відповідно до Постанови КМУ «Про затвердження Положення про Головне управління державної служби України»^[177] було визнано ЦОВВ із спеціальним статусом, діяльність якого спрямовується та координується Урядом через Міністра КМУ.

4) НАДС відповідно до Указу Президента України «Питання управління державною службою України» ^[179] створена шляхом реорганізації Г оловдержслужби.

Правовий статус НАДС визначається: Конституцією України і Законами України: «Про Кабінет Міністрів України», «Про центральні органи виконавчої влади», «Про державну службу», «Про запобігання корупції» тощо; Постановами КМУ; наказами НАДС.

Основними завданнями НАДС є: забезпечення формування і реалізація державної політики у сфері державної служби; участь у формуванні державної політики у сфері служби в органах місцевого самоврядування; здійснення функціонального управління державною службою.

НАДС з метою організації своєї діяльності: забезпечує у межах повноважень, передбачених законом, здійснення заходів щодо запобігання корупції і контроль за їх реалізацією в апараті НАДС, її територіальних органах, на підприємствах, в установах і організаціях, що належать до сфери її управління; здійснює добір кадрів в апарат НАДС та на керівні посади в її територіальних органах, на підприємствах, в установах і організаціях, що належать до сфери її управління, формує кадровий резерв на відповідні посади, організовує роботу з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців і працівників апарату НАДС та її територіальних органів; спрямовує, координує та контролює діяльність підприємств, установ і організацій, що належать до сфери її управління; організовує планово- фінансову роботу в апараті НАДС, її територіальних органах, на підприємствах, в установах і організаціях, що належать до сфери її управління, здійснює контроль за використанням фінансових і матеріальних ресурсів, забезпечує організацію та удосконалення бухгалтерського обліку в установленому законодавством порядку; забезпечує ефективне і цільове використання бюджетних коштів; організовує ведення діловодства та архівне зберігання документів відповідно до встановлених правил; забезпечує у межах повноважень, передбачених законом, виконання завдань з мобілізаційної підготовки та мобілізаційної готовності держави.

НАДС для виконання покладених на неї завдань має право: залучати в установленому порядку до виконання окремих робіт, участі у вивченні окремих питань учених і фахівців, працівників центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій (за погодженням з їх керівниками); одержувати безоплатно від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та їх посадових осіб, а також від громадян та їх об’єднань інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на неї завдань; скликати наради, утворювати комісії та робочі групи, проводити наукові конференції, семінари з питань, що належать до її компетенції; користуватися відповідними інформаційними базами даних державних органів, державними, у т.ч. урядовими, системами зв’язку і комунікацій, мережами спеціального зв’язку та іншими технічними засобами.

НАДС здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. Територіальними органами є міжрегіональні управління НАДС в АРК, в областях, містах Києві та Севастополі (далі - Управління)^[180].

Основними завданнями Управлінь є: реалізація державної політики у сфері державної служби та з питань управління персоналом на відповідній території; внесення на розгляд НАДС пропозицій щодо формування державної політики у сфері державної служби та з питань управління персоналом, а також служби в органах місцевого самоврядування; здійснення функціонального управління державною службою на відповідній території.

Управління відповідно до покладених на них завдань: узагальнюють практику застосування законодавства з питань, що належать до їх компетенції, готують та вносять НАДС пропозиції щодо його удосконалення; надають роз’яснення щодо застосування законодавства з питань державної служби та служби в органах місцевого самоврядування, які в разі потреби оприлюднюються у друкованих засобах масової інформації для врахування особами, на яких поширюється дія цього Закону та Закону «Про службу в органах місцевого самоврядування»; здійснюють методичне та консультативне забезпечення діяльності служб управління персоналом місцевих державних адміністрацій, територіальних органів ЦОВВ, а також органів місцевого самоврядування з питань служби в таких органах; здійснюють контроль за додержанням визначених законодавством про державну службу умов реалізації громадянами права на державну службу на відповідній території; проводять у межах повноважень, визначених законом, в установленому порядку перевірки стану дотримання вимог чинного Закону та інших нормативно-правових актів у сфері державної служби в державних органах, юрисдикція яких поширюється на територію АРК, однієї або кількох областей, міст Києва і Севастополя, одного або кількох районів, міст обласного значення на відповідній території, або у будь-яких інших державних органах за дорученням НАДС; проводять в установленому порядку службові розслідування з питань дотримання

державними службовцями вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів у сфері державної служби; розглядають в установленому порядку скарги державних службовців категорій «Б» та «В» щодо прийняття, проходження та припинення державної служби відповідно до цього Закону; направляють в установленому порядку державним органам, юрисдикція яких поширюється на територію однієї або кількох областей, міст Києва або Севастополя, одного або кількох районів, міст обласного значення, та їх посадовим особам вимоги щодо скасування рішень державних органів та їх посадових осіб із питань державної служби, які суперечать законодавству в частині реалізації громадянами права на державну службу, про усунення порушень прав державного службовця або про скасування результатів конкурсу на зайняття вакантної посади державної служби категорій «Б» і «В»; розглядають в установленому порядку скарги учасників конкурсів на зайняття вакантних посад державної служби; вивчають та узагальнюють пропозиції щодо потреб у професійному навчанні державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування на відповідній території, зокрема у підвищенні кваліфікації з питань, пов’язаних із запобіганням корупції, відповідно до вимог професійних стандартів; беруть участь у межах повноважень в організації та координації підвищення кваліфікації державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування з питань європейської інтеграції та євроатлантичного співробітництва, соціального діалогу, а також у межах повноважень, передбачених законом, у здійсненні контролю за якістю навчання; у межах повноважень вивчають та узагальнюють інформацію щодо потреб у підготовці магістрів за спеціальністю «Публічне управління та адміністрування» галузі знань «Публічне управління та адміністрування» за державним замовленням на відповідній території; забезпечують у межах повноважень,

передбачених чинним Законом, здійснення моніторингу працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, що здійснюють підготовку здобувачів вищої освіти за освітнім ступенем магістра за спеціальністю «Публічне управління та адміністрування» галузі знань «Публічне управління та адміністрування» за державним замовленням; беруть участь у межах повноважень, передбачених законом, в реалізації проектів та виконанні програм у сфері удосконалення державного управління та державної служби, у т.ч.

Управління мають право: залучати в установленому порядку до виконання окремих робіт, участі у вивченні окремих питань учених і фахівців, працівників органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій (за погодженням із їх керівниками), представників громадянського суспільства; одержувати безоплатно від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та їх посадових осіб, а також від громадян та їх об’єднань інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на них завдань; скликати наради, утворювати консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи і служби (ради, комісії, колегії, робочі групи), проводити конференції, семінари та інші заходи з питань, що належать до їх компетенції; користуватися інформаційними базами даних державних органів, державною системою урядового зв’язку та іншими технічними засобами.

Управління очолює начальник, який призначається на посаду, звільняється з посади Головою НАДС відповідно до законодавства про державну службу. Начальник Управління має заступника (заступників), якого (яких) призначає на посаду (посади) і звільняє з посади (посад) Голова НАДС відповідно до законодавства про державну службу. Начальник Управління підзвітний та підконтрольний Голові НАДС. Відповідно до своїх повноважень, він: здійснює керівництво Управлінням, несе персональну відповідальність за організацію та результати його діяльності; організовує та забезпечує виконання Управлінням Конституції та законів України, постанов ВРУ, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Президента України та КМУ, доручень Прем’єр-міністра України, наказів НАДС, доручень Голови НАДС, його першого заступника та заступника, розпоряджень голови відповідної МДС; вносить Голові НАДС пропозиції щодо визначення пріоритетів роботи Управління і шляхів виконання покладених на нього завдань; подає на затвердження Голові НАДС плани роботи Управління, організовує та контролює їх виконання, затверджує звіти про їх виконання; забезпечує в установленому порядку дієву взаємодію з відповідними МДС; здійснює добір кадрів до Управління; організовує роботу з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників Управління; призначає на посади та звільняє з посад державних службовців та працівників Управління, присвоює їм ранги державних службовців, приймає рішення щодо їх заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності (крім своїх заступників); порушує перед Головою НАДС питання про присвоєння рангів державних службовців своїм заступникам, а також щодо заохочення та притягнення їх до дисциплінарної відповідальності; підписує накази Управління; розподіляє обов’язки між своїми заступниками; затверджує посадові інструкції працівників та положення про структурні підрозділи (у разі їх наявності); здійснює інші повноваження відповідно до законодавства.

Колегія ^[181] є консультативно-дорадчим органом і утворюється для: підготовки рекомендацій щодо виконання покладених на НАДС завдань; погодженого вирішення питань, що належать до його компетенції; обговорення найважливіших напрямків діяльності НАДС. Основними функціями Колегії є: а) обговорення та прийняття рішень щодо перспектив і найважливіших напрямів діяльності НАДС; б) розгляд питань щодо формування державної політики у сфері державної служби; в) розгляд звітів про підсумки діяльності НАДС та прийняття рішень щодо його схвалення; г) розгляд інших питань, пов’язаних з реалізацією завдань, покладених на НАДС, як ЦОВВ, уповноважений забезпечувати формування та реалізацію державної політики у сфері державної служби. До складу Колегії входять: Голова НАДС (голова Колегії), його заступники, визначені Головою НАДС, керівники структурних підрозділів апарату НАДС, керівники його територіальних органів, а також підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління. За згодою, до складу Колегії входять представники ОПУ та ВРУ, посадові особи КМУ, представники інших органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, наукових і навчальних закладів, громадських об’єднань, інші особи.

Всеукраїнський центр підвищення кваліфікації державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування^[182] закладом післядипломної освіти, що належить до сфери управління НАДС. Основними завданнями Центру є: задоволення потреби держави і суспільства в професійно підготовлених державних службовцях і посадових особах місцевого самоврядування, здатних забезпечити соціально-економічний розвиток як регіонів, так і України в цілому; впровадження єдиних підходів до змісту, форм і методів підвищення кваліфікації державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування; оновлення теоретичних і практичних знань, умінь та навичок державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування відповідно до кваліфікаційних вимог з метою ефективного виконання ними своїх посадових обов’язків; забезпечення актуалізації та практичної спрямованості змісту навчання державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування, стандартизація навчання і навчально-методичне забезпечення освітнього процесу; вивчення, узагальнення та впровадження вітчизняного і зарубіжного досвіду управління професійним розвитком державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування; проведення оцінювання професійної компетентності державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування; надання консультаційних та інформаційних послуг органам державної влади з питань підвищення кваліфікації державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування.

Центр відповідно до покладених на нього завдань здійснює: вивчення індивідуальних навчальних потреб державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування з метою забезпечення актуальності та практичної спрямованості змісту навчання кожної з категорій слухачів Центру; розроблення професійних програм підвищення кваліфікації державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування, програм тематичних короткострокових семінарів та інших програм підвищення кваліфікації; підвищення кваліфікації, у т.ч. за тренінговими програмами, державних службовців, які займають посади державної служби категорії «А»; підвищення кваліфікації державних службовців ЦОВВ, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В»; підвищення рівня володіння державною мовою державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування; підвищення кваліфікації з іноземних мов державних службовців ЦОВВ; підвищення кваліфікації керівників СУП; підвищення кваліфікації уповноважених осіб з питань запобігання та виявлення корупції; підвищення кваліфікації державних службовців органів, що належать до сфери управління ДФС; підвищення кваліфікації державних службовців у рамках проведення щорічного Всеукраїнського конкурсу «Кращий державний службовець»; навчально - методичне забезпечення підвищення кваліфікації державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування; організацію і проведення виїзних стратегічних сесій, нарад-семінарів з питань стратегічного планування та аналізу політики для державних службовців вищого корпусу державної служби; розроблення науково обґрунтованих рекомендацій щодо реалізації основних напрямів модернізації системи підвищення кваліфікації державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування, удосконалення нормативно - правового забезпечення її функціонування; підвищення кваліфікації працівників центрів перепідготовки і підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій, навчальних і наукових закладів, підприємств, установ, у т.ч. іноземних, інших юридичних та фізичних осіб; навчання членів конкурсних комісій для відбору осіб на зайняття посад фахівців з питань реформ, а також навчання таких фахівців.

Чинним Законом визначені такі основні повноваження НАДС: забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби; розробляє проекти нормативно-правових актів із питань державної служби; видає у випадках, встановлених законом, нормативно -правові акти з питань державної служби, надає роз’яснення з питань застосування чинного Закону та інших нормативно-правових актів у сфері державної служби ; здійснює контроль за додержанням визначених чинним Законом умов реалізації громадянами права на державну службу; забезпечує визначення потреб у професійному навчанні державних службовців відповідно до вимог професійних стандартів; організовує із залученням навчальних закладів навчання державних службовців з метою удосконалення рівня володіння ними державною мовою, регіональною мовою або мовою національних меншин, а також іноземною мовою, яка є офіційною мовою Ради Європи, у випадках, якщо володіння такою мовою є обов’язковим відповідно до чинного Закону; формує пропозиції щодо обсягів державного замовлення на професійне навчання державних службовців для державних потреб на основі їхніх професійних компетенцій та розміщення затверджених обсягів згідно із законодавством, забезпечує своєчасне фінансування виконавців державного замовлення відповідно до укладених державних контрактів; сприяє розвитку системи навчальних закладів, що здійснюють професійне навчання державних службовців, делегує їм повноваження з визначення змісту навчання державних службовців відповідно до вимог професійних стандартів; проводить в установленому порядку службові розслідування з питань дотримання державними службовцями вимог чинного Закону; вживає заходів щодо створення рівних умов для прийняття та просування по службі державних службовців категорій «Б» і «В»; забезпечує ведення і оприлюднення єдиного переліку вакантних посад державної служби в державних органах та переможців конкурсів; надає методичну допомогу СУП у державних органах; проводить моніторинг вакантних посад державної служби категорії «А» та ініціює перед суб’єктом призначення проведення конкурсу на такі посади; веде облік державних службовців категорії «А», строк повноважень яких закінчується, а також тих, які після звільнення не є працевлаштованими в установленому порядку, але не довше ніж протягом одного року з дня закінчення строку призначення на посаду; забезпечує та здійснює розвиток, впровадження і технічне супроводження інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем і технологій у сфері, що належить до його компетенції; організовує централізоване проведення оцінювання професійних компетентностей кандидатів під час проходження конкурсу на зайняття посад державної служби у порядку, визначеному КМУ; здійснює адміністрування Єдиного порталу вакансій державної служби; розробляє за погодженням із Комісією з питань вищого корпусу державної служби типові вимоги до професійної компетентності державних службовців категорії «А» та подає їх КМУ для затвердження; здійснює інші повноваження, визначені цим та іншими законами.

Як свідчить зарубіжне законодавство, у ряді країн також створюються спеціальні органи управління публічною службою:

Агенція управління публічною службою, підпорядкована Міністерству внутрішніх справ Литви, до основних повноважень якої віднесено: контроль за виконанням законодавства про публічну службу; ведення офіційного реєстру публічних службовців; підготовка проектів нормативних актів, пов’язаних із публічною службою; забезпечення певної системи для управління штатом службовців публічної служби та планування кар’єрного розвитку публічних службовців; затвердження навчальних програм для публічних службовців, координація виконання стратегії навчання публічних службовців; розслідування спорів, пов’язаних із статусом публічних службовців, підготовка висновків та пропозицій щодо цих спорів^{[183] [184];}

Начальник цивільної служби - як центральний орган урядової адміністрації, підпорядкований Голові Ради Міністрів Польщі, основними повноваженнями якого є: нагляд за дотриманням правил цивільної служби; керування процесом управління кадрами у цивільній службі; організація і проведення кваліфікаційних процедур; проведення конкурсу на вищі посади;

184

підготовка проектів нормативних актів тощо ;

Генеральний директорат державної служби Чехії, на який покладено здійснення організаційних, концептуальних, координаційних, виконавських та контрольних функцій центрального управління щодо різних аспектів державної служби, які забезпечуються шляхом: підготовки проекту кадрового плану та контролю за його виконанням; підготовки проектів правових положень щодо служби, за винятком проектів правових положень, які стосуються винагороди; координації освіти службовців та координації освіти фізичних осіб, які проходять підготовку до служби; адміністрування інформаційної системи служби та заробітної плати, що включає також реєстр службовців та реєстр фізичних осіб, які проходять підготовку до служби^[185];

Адміністрація державної цивільної служби Латвії, яка знаходиться під наглядом міністра, уповноваженого Кабінетом Міністрів Латвії і має впроваджувати державну політику в державній цивільній службі шляхом: здійснення контролю щодо впровадження Закону про державну цивільну службу та інших регулятивних документів на місцях державної цивільної служби; розробки проектів регуляторних документів Кабінету Міністрів у сфері державної цивільної служби; розробки єдиних принципів управління персоналом для інституцій публічної адміністрації та сприяння їх виконанню; забезпечення уніфікованої системи кар’єрного планування для цивільних службовців; аналізу потреб навчання у цивільній службі та розгляду заяв на навчальні програми до Школи публічної адміністрації тощо^[186];

Федеральний комітет з особового складу держаних службовців Німеччини складається з 8 дійсних членів та 8 членів-заступників. Члени Федерального комітету є незалежними і підпорядковуються тільки закону. Федеральний комітет: приймає рішення про те, на заміщення яких посад конкурс не оголошується; рішення про загальне визнання іспитів; надає пропозиції щодо усунення недоліків у застосуванні службово-правових норм; вносить пропозиції щодо покращання реалізації права на рівні можливості жінок і чоловіків, а також щодо кращого поєднання сім’ї та професії^[187];

Рада Держави Греції вирішує будь-які спори щодо статусу державного адміністративного службовця, навіть якщо такі спори виникають як попереднє питання у цивільному чи кримінальному провадженні. Окрім Ради Держави створюються службові ради, які поділяються на: а) спеціальні службові ради, відповідальні за загальний службовий статус високопоставлених державних службовців і працівників юридичних осіб публічного права, за винятком Афінської академії та університетів; б) службові ради першої інстанції,

відповідальні з загальний службовий статус інших державних службовців; в) службові ради першої інстанції, відповідальні за загальний службовий статус працівників певних юридичних осіб публічного права або більше однієї юридичної особи публічного права; г) службові ради другої інстанції,що розглядають справи у другій інстанції. Кожна службова рада є незалежним органом. Всі вони є дисциплінарними органами. У залежності від рад до їх компетенції належить: вирішення питання про повторне призначення державного службовця, звільненого на підставі фізичної чи психічної недієздатності; надання згоди на виконання державними службовцями приватної роботи або на право бути зайнятими за приватну винагороду;

звільнення державного службовця впродовж проходження ним випробувального строку; вирішення питання про надання державному

службовцю неоплачуваної відпустки загальною тривалістю до 2 років з причин приватного характеру; питання вручення похвали тощо^[188].

6.2.3. Комісія з питань вищого корпусу

державної служби

Особливим суб’єктом управління державною службою є Комісія з питань вищого корпусу державної служби (далі - Комісія). Комісія є постійно діючим колегіальним органом. Її статус визначається чинним Законом, Положенням про Комісію з питань вищого корпусу державної служби^[189] і Регламентом роботи Комісії з питань вищого корпусу державної служби^[190].

Комісія характеризується тим, що вона: а) є постійно діючим органом, тобто її діяльність здійснюється до прийняття відповідного рішення про її ліквідацію; б) є колегіальним органом. За своїм статусом Комісія належить до категорії «консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів», утворених КМУ, серед яких виокремлюють: комісію (орган, який утворюється для забезпечення узгодження дій центральних і місцевих органів виконавчої влади з питань, пов’язаних з реалізацією повноважень КМУ), комітет, організаційний комітет (координаційний центр), рада, робоча група, урядова комісія, міжвідомча робоча група^[191].

Основними принципами діяльності Комісії є: законність; професіоналізм; чесність; неупередженість; прозорість; рівність; ефективність; колегіальність та обґрунтованість прийняття рішень.

До складу Комісії входять:

1) представник ВРУ, визначений комітетом ВРУ, до предмета відання якого належать питання державної служби. Таким є Комітет ВРУ з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування, до відання якого належить, зокрема, законопроектна робота, підготовка та попередній розгляд питань з державної служби. Слід зазначити, що у початковій редакції цього положення було передбачено, що представником визначаються особи, які займають посади вищого корпусу державної служби;

2) представник, визначений Президентом України. Важливо зазначити, що чинний Закон не передбачає жодних вимог щодо представника Президента України, зокрема, щодо зайняття ним певних посад державної служби. Як свідчить практика, представником Президента України у складі Комісії є керівник Г оловного департаменту регіональної та кадрової політики ОПУ;

3) представник, визначений КМУ. У новій редакції ця стаття не передбачає вимогу щодо представника КМУ в Комісії стосовно зайняття нею посади вищого корпусу державної служби;

4) керівник НАДС (за посадою), або за його дорученням заступник керівника цього органу. При цьому важливо звернути увагу на те, що попередня редакція цього положення передбачала тільки керівника НАДС;

5) фахівець з питань управління персоналом, визначений КМУ. Єдиною вимого щодо цього члена комісії є те, що він повинен бути фахівцем (тобто спеціалістом, професіоналом, людиною, що володіє спеціальними знаннями і навичками у певній галузі) з питань управління персоналом. Слід зазначити, що у попередній редакції цієї статті до складу комісії передбачалося включення керівник НАЗК (за посадою), тобто Г олови НАЗК;

6) два представники - по одному представнику від закладів вищої освіти, що здійснюють підготовку у сфері публічного управління та адміністрування, та від громадських об'єднань, обраних відповідно до порядку, затвердженого КМУ ^[192]. Обрання представників громадських об’єднань та закладів вищої освіти (далі - кандидати) здійснюється шляхом відбору кандидатів, документи яких відповідають вимогам, встановленим Порядком, та які пройшли тестування на зайняття посад державної служби категорії «А», передбачене Порядком проведення конкурсу на зайняття посад державної служби ^[193]. Для організації процедури відбору кандидатів та перевірки поданих ними документів на відповідність вимогам, встановленим Порядком, наказом НАДС утворюється організаційний комітет (далі - оргкомітет) з числа представників НАДС та громадської ради при НАДС. Оголошення про відбір кандидатів до складу Комісії та прийом документів оприлюднюється на офіційному веб-сайті НАДС. Кандидатури для участі у відборі подаються: а) громадськими об’єднаннями, що діють відповідно до Закону «Про громадські об’єднання» та протягом не менш як 5 років до оголошення про відбір кандидатів до складу Комісії провадять діяльність у сфері розвитку державної служби або у сфері управління людськими ресурсами; б) закладами вищої освіти, які відповідно до ліцензії здійснюють підготовку здобувачів вищої освіти за освітнім ступенем магістра, доктора філософії або доктора наук за спеціальністю «Публічне управління та

адміністрування» галузі знань «Публічне управління та адміністрування» не менш як 2 роки до оголошення про відбір кандидатів до складу Комісії. Встановлено такі вимоги до кандидатів: наявність громадянства України;

наявність вищої освіти за освітнім ступенем магістра; наявність загального стажу роботи не менше семи років; не повинен бути членом політичної партії; досвід діяльності чи фахові знання у сфері державної служби або у сфері управління людськими ресурсами;

Стаття 14 чинного Закону передбачає новітнє положення щодо кандидатів до складу Комісії: кандидати до складу Комісії, крім членів Комісії, які входять до її складу за посадою, перед їх призначенням до складу Комісії проходять тестування, передбачене Порядком проведення конкурсу для кандидатів на зайняття посад державної служби категорії «А». При цьому важливо зазначити, що у разі неуспішного складення тестування такий кандидат не може бути призначений до складу Комісії.

Комісія утворюється КМУ за поданням НАДС, який затверджує її персональний склад. Умови оплати праці її членів, крім членів Комісії, які входять до її складу за посадою, затверджується КМУ^[194]. Це положення є новітнім і в первинній редакції ст. 14 не передбачалося. Більше того, первинна редакція цього положення передбачала, що члени Комісії працюють на громадських засадах.

Строк повноважень члена Комісії становить чотири роки, окрім осіб, які входять до її складу за посадою, строк повноважень яких визначається строком повноважень суб’єкта, представником якого є особа у складі Комісії (ВРУ, Президент України, КМУ).

Статтею 14 передбачено вимоги щодо членів Комісії. Ці вимоги слід поділити на дві групи:

1) загальні: а) громадянин України; б) вища освіта; в) досвід діяльності або фахові знання у сфері державної служби або у сфері управління людськими ресурсами (при цьому ст. 14 не визначено конкретних вимог щодо «досвіду діяльності)»; г) здатність представляти інтереси суспільства та забезпечувати політично неупереджену і професійну роботу Комісії (це положення є досить абстрактним та оціночним, а таку «здатність представлять і забезпечувати» визначають члени комісії за своїм розсудом). Видається, що ці вимоги стосуються, зокрема, представників ВРУ, Президента України, КМУ;

2) спеціальні: стосуються представника КМУ - фахівця з питань управління персоналом.

Повноваження члена Комісії припиняються достроково у разі: подання особистої заяви про припинення повноважень члена Комісії або звільнення з посади, у зв’язку з перебуванням на якій його призначено членом Комісії; неможливості виконувати обов’язки за станом здоров’я (за наявності медичного висновку); припинення громадянства України або виїзд на постійне місце проживання за межі України; набрання законної сили обвинувальним вироком суду за вчинення умисного злочину; набрання законної сили рішенням суду про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення; визнання його недієздатним або обмеження його дієздатності судом; визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим; смерті; систематичного (два і більше разів підряд) нез’явлення без поважних причин на засідання Комісії або її комітету.

Член Комісії має право на участь у конкурсі на зайняття посади державної служби категорії «А». У такому разі його повноваження призупиняються з дня подання такої заяви - до дня оприлюднення результатів конкурсу на офіційному веб-сайті НАДС, що має забезпечити об’єктивність при проведенні такого конкурсу.

На Комісію покладається такі повноваження:

1) погодження розроблених НАДС типових вимог до професійної компетентності державних службовців, які займають посади державної служби категорії «А». При цьому важливо зазначити, що Комісія не розробляє (розробляє НАДС) і не затверджує (затверджує КМУ) типові вимоги, а тільки погоджує їх, тобто надає згоду на їх затвердження у встановленому порядку. Наявність такої згоди Комісії має за мету її об’єктивне оцінювання розроблених вимог з урахуванням необхідності забезпечення відбору професійних кадрів державної служби;

2) проведення конкурсу на зайняття посад державної служби категорії «А» та внесення суб’єкту призначення пропозиції щодо кандидатур на такі посади загальною кількістю не більше п’яти осіб. Важливо звернути увагу на те, що початкова редакція цього положення передбачала, що Комісія вносить суб’єкту призначення пропозиції щодо : а) переможця конкурсу; б) другого за результатами конкурсу кандидата на вакантну посаду. Внесені зміни передбачають, що Комісія вносить суб’єкту призначення пропозиції щодо кандидатур на такі посади загальною кількістю не більше п’яти осіб, а не переможця конкурсу та другого за результатами конкурсу кандидата. Таким чином, суб’єкт призначення має право вибору кандидата із п’яти запропонованих Комісією кандидатур. Отже, рішення питання щодо призначення на посаду конкретного 4кандидата залишається за суб’єктом призначення;

3) здійснення дисциплінарних проваджень щодо державних службовців, які займають посади державної служби категорії «А», та внесення суб’єктові призначення пропозиції за наслідками дисциплінарного провадження.

Комісія на своєму засіданні приймає рішення про утворення комітету з відбору кандидатів на відповідну посаду та комітету з дисциплінарних проваджень із розгляду відповідних питань, а також визначає осіб із числа членів Комісії, які до них входять.

1. Комітет з відбору кандидатів на відповідну посаду створюється з метою забезпечення виконання Комісією своїх повноважень щодо проведення конкурсу на зайняття вакантних посад державної служби категорії «А» та внесення суб’єктові призначення пропозицій щодо переможця конкурсу та другого за результатами конкурсу кандидата і є робочим органом Комісії. Комітет з відбору кандидатів: а) вивчає результати проведеної секретаріатом Комісії перевірки документів кандидатів на зайняття вакантних посад державної служби категорії «А»; б) аналізує інформацію з відкритих джерел щодо кандидатів, які беруть участь у конкурсі на зайняття вакантних посад державної служби категорії «А»; в) вносить на розгляд Комісії пропозиції щодо часу проведення окремих етапів конкурсу, змісту, часу вирішення ситуаційних завдань та їх кількості, доцільності їх презентації кандидатами, форм бланків для заповнення кандидатами персональних даних та розв’язання ситуаційного завдання; г) здійснює організацію запитів щодо думки професійного середовища про особу, яка виявила бажання взяти участь у конкурсі; д) опрацьовує документи щодо переведення державних службовців, які займають посади державної служби категорії «А», на рівнозначну або нижчу посаду до іншого державного органу у випадках, передбачених Законом України «Про державну службу».

2. Комітет з дисциплінарних проваджень з розгляду відповідних питань створюється з метою забезпечення виконання Комісією своїх повноважень щодо здійснення дисциплінарного провадження для визначення ступеня вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку, вчиненого державними службовцями, які займають посади категорії «А», утворюється комітет із дисциплінарних проваджень щодо державних службовців, які займають посади державної служби категорії «А» і є робочим органом Комісії. Комітет з дисциплінарних проваджень попередньо опрацьовує ініційоване суб’єктом призначення питання про відкриття дисциплінарного провадження стосовно державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «А», та вносить відповідні пропозиції Комісії для прийняття рішення. Після ухвалення рішення Комісією про відкриття дисциплінарного провадження стосовно державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «А», комітет з дисциплінарних проваджень: а) формує дисциплінарну справу; б) здійснює опрацювання відповідних матеріалів та підготовку пропозицій Комісії щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення до відповідальності, ступеня вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку, вчиненого державними службовцями, які займають посади державної служби категорії «А»; в) готує для розгляду та схвалення Комісією проект пропозицій суб’єктові призначення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження. Комітет з дисциплінарних проваджень попередньо опрацьовує пропозиції щодо дострокового звільнення з посади за ініціативи суб’єкта призначення державних службовців, які займають посади державної служби категорії «А», та готує зазначене питання для розгляду Комісією.

Комітети Комісії для вирішення питань, що належать до їх повноважень, можуть залучати з правом дорадчого голосу представників НАДС, які мають вищу юридичну освіту не нижче другого (магістерського) рівня, інших державних органів, профільних наукових установ та навчальних закладів, інститутів громадянського суспільства та міжнародних організацій з належною фаховою підготовкою та досвідом роботи у відповідних галузях. Організаційною формою діяльності комітетів є засідання. Засідання комітету проводяться у разі потреби, а також на вимогу не менш як 2 членів комітету (третина членів комітету), яка подається у письмовому вигляді голові комітету за підписом відповідної кількості членів комітету не пізніше ніж за чотири робочих дні до дня проведення засідання комітету. Голова комітету у разі надходження такої вимоги приймає відповідне рішення не пізніше наступного робочого дня від дня надходження вимоги. Секретаріат Комісії інформує кожного члена відповідного комітету про дату, час, місце проведення засідання та направляє не пізніше ніж за 48 годин до початку засідання проект порядку денного засідання комітету. Засідання комітету вважається повноважним, якщо в ньому бере участь не менше 4 членів комітету (дві третини його членів). По кожному із розглянутих питань порядку денного засідання комітету приймається відповідне рішення. Рішення комітету оформляються протоколами аналогічно до рішень Комісії.

6.2.4. Керівник державної служби у державному органі

До системи суб’єктів управління державною службою належить керівник державної служби у державному органі (далі - керівник державної служби). За своїм статусом керівник державної служби: а) здійснює безпосереднє управління державною службою у державному органі; б) є вищою посадовою особою державного органу, що має статус державного службовця.

1. Державний секретар КМУ: а) керує Секретаріатом КМУ; б) призначає на посаду та звільняє з посади державних службовців, інших працівників Секретаріату КМУ, окрім тих, які призначаються на посаду та звільняються з посади КМУ у порядку, визначеному законодавством про державну службу та трудовим законодавством; в) призначає на посади та звільняє з посад державних службовців, інших працівників патронатних служб Першого віце - прем’єр-міністра України, віце-прем’єр-міністрів України та міністрів, які не очолюють міністерство, що утворюються у складі Секретаріату КМУ, за поданням відповідно Першого віце-прем’єр-міністра України, віце-прем’єр- міністрів України та міністра, який не очолює міністерство; г) подає на затвердження КМУ структуру Секретаріату КМУ; д) затверджує, за погодженням із ЦОВВ, що забезпечує формування державної бюджетної політики, у межах бюджетних асигнувань, передбачених для забезпечення діяльності Секретаріату КМУ кошторис та штатний розпис Секретаріату КМУ, здійснює інші повноваження.

2. Державний секретар міністерства - у міністерстві. Міністр, як керівник міністерства і, відповідно, член КМУ, займає політичну посаду і не належить до категорії державних службовців, тому вищою посадовою особою, що має статус державного службовця у міністерстві, є державний секретар міністерства. Він призначається на посаду КМУ за поданням Комісії з питань вищого корпусу державної служби строком на п’ять років із правом повторного призначення. Відбір кандидатури на посаду державного секретаря міністерства здійснюється за результатами конкурсу, що проводиться відповідно до законодавства про державну службу. Кандидатом на посаду державного секретаря міністерства може бути громадянин України, який має вищу освіту, загальний стаж роботи не менше семи років, включаючи досвід управлінської роботи не менше трьох років, і відповідає іншим вимогам, визначеним законом.

Його основними завданнями є забезпечення діяльності міністерства, стабільності та наступності у його роботі, організація поточної роботи, пов’язаної із здійсненням повноважень міністерства. Державний секретар міністерства відповідно до покладених на нього завдань: організовує роботу апарату міністерства; за погодженням із ЦОВВ, що забезпечує формування державної бюджетної політики, затверджує штатний розпис та кошторис міністерства; призначає на посади та звільняє з посад у порядку, передбаченому законодавством про державну службу, державних службовців апарату міністерства, присвоює їм ранги державних службовців, приймає рішення щодо їх заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності; приймає на роботу та звільняє з роботи у порядку, передбаченому законодавством про працю, працівників апарату міністерства, приймає рішення щодо їх заохочення, притягнення до дисциплінарної відповідальності; призначає на посади керівників територіальних органів міністерства та їх заступників і звільняє їх з посад; погоджує у передбачених законом випадках призначення на посади та звільнення з посад керівників відповідних структурних підрозділів обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; призначає на посаду та звільняє з посади керівників підприємств, установ, організацій, що належать до сфери управління міністерства; притягує до дисциплінарної відповідальності керівників державних підприємств, установ, організацій, що належать до сфери управління відповідного міністерства; забезпечує в установленому порядку організацію підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців та інших працівників міністерства; у межах повноважень, передбачених законом, дає обов’язкові для виконання державними службовцями та іншими працівниками міністерства доручення; з питань, що належать до його повноважень, видає накази організаційно - розпорядчого характеру та контролює їх виконання; вносить подання щодо представлення в установленому порядку державних службовців та інших працівників апарату міністерства, його територіальних органів до відзначення державними нагородами України;

3. Керівник відповідного органу - в іншому ЦОВВ (службі, агентстві, інспекції, ЦОВВ зі спеціальним статусом, інших ЦОВВ;

4. Керівник апарату МДА та керівники структурних підрозділах (окрім структурних підрозділів зі статусом юридичних осіб публічного права). Керівники структурних підрозділів МДА очолюють відповідні підрозділи та несуть персональну відповідальність перед головами відповідних МДА за виконання покладених на ці підрозділи завдань. Вони призначаються на посаду та звільняються з посади головами відповідних МДА за погодженням з органами виконавчої влади вищого рівня у порядку, що визначається КМУ. Відповідно до п. 1 Типового положення про структурний підрозділ МДА^[195] структурний підрозділ МДА утворюється головою місцевої МДА, входить до її складу і в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці забезпечує виконання покладених на цей підрозділ завдань. Пунктом 4 зазначеного Типового положення передбачено, що вид структурного підрозділу (департамент, управління, відділ, сектор, інший структурний підрозділ, передбачений законом^[196]) та його статус як юридичної особи публічного права визначаються головою МДА. Основним завданням структурного підрозділу є забезпечення реалізації державної політики у визначеній одній чи кількох галузях на відповідній території. Відповідно до п. 10¹ цього Типового положення керівники структурних підрозділів із статусом юридичних осіб публічного права здійснюють визначені чинним Законом повноваження керівника державної служби у таких структурних підрозділах;

5. Керівник відповідного органу - у державних органах, посади керівників яких належать до посад державної служби.

6. Керівник апарату (секретаріату) - в інших державних органах:

1) Апарат РНБО, Секретаріат ЦВК, Секретаріат Уповноваженого ВРУ з прав людини, Секретаріат КСУ, Апарат ВСУ, Секретаріат ВРП та інші апарати;

2) постійно діячі допоміжні органи, утворені Президентом України;

3) орган, в якому є пряме підпорядкування окремій особі, що займає політичну посаду: Апарат ВРУ, ОПУ.

Керівник державної служби здійснює такі повноваження: організовує планування роботи з персоналом державного органу, у т.ч. організовує проведення конкурсів на зайняття посад державної служби категорій «Б» і «В», забезпечує прозорість і об’єктивність таких конкурсів відповідно до вимог цього Закону; забезпечує планування службової кар’єри, планове заміщення посад державної служби підготовленими фахівцями згідно з вимогами до професійної компетентності та стимулює просування по службі; забезпечує своєчасне оприлюднення та передачу НАДС інформації про вакантні посади державної служби з метою формування єдиного переліку вакантних посад державної служби, який оприлюднюється; призначає громадян України, які пройшли конкурсний відбір, на посади державної служби категорій «Б» і «В», звільняє з таких посад відповідно до цього Закону; укладає та розриває контракти про проходження державної служби відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 34 чинного Закону у порядку, передбаченому КМУ; присвоює ранги державним службовцям державного органу, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В»; 6) забезпечує підвищення кваліфікації державних

службовців державного органу; здійснює планування навчання персоналу державного органу з метою удосконалення рівня володіння державними службовцями державною мовою, регіональною мовою або мовою національних меншин, визначеною відповідно до закону, а також іноземною мовою, яка є однією з офіційних мов Ради Європи, у випадках, якщо володіння такою мовою є обов’язковим відповідно до чинного Закону; здійснює контроль за дотриманням виконавської та службової дисципліни в державному органі та умов контрактів про проходження державної служби (у разі укладення); розглядає скарги на дії або бездіяльність державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В»; приймає у межах наданих повноважень рішення про заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В»; виконує функції роботодавця стосовно працівників державного органу, які не є державними службовцями. І хоча ці особи не відносяться до категорії державних службовців, вони у своїй службовій діяльності підпорядковуються керівникові державної служби державного органу, тобто стосовно них останнім вирішуються питання щодо: прийняття на службу, призначення випробувального терміну, надання відпустки, переведення, застосування заходів заохочення і дисциплінарного стягнення, звільнення зі служби тощо; створює належні для роботи умови та їх матеріально-технічне забезпечення; здійснює інші повноваження відповідно до цього та інших законів України.

Керівник державної служби має право делегувати окремі повноваження, визначені ст. 12 чинного Закону, керівникам самостійних структурних підрозділів апарату та територіальних органів чи відокремлених підрозділів ЦОВВ в порядку, встановленому КМУ.

Зарубіжний досвід законодавчого визначення керівника публічної служби в державному органі свідчить про те, що у більшості країн спеціальні закони про публічну службу не регламентують цього питання. Водночас, така регламентація передбачена, зокрема щодо:

Чехії - державну службу в службовій установі очолює Директор з персоналу, який виконує функції, що стосуються організаційних аспектів служби та службових відносин державних службовців, включаючи їхню винагороду. У своїй діяльності директор з персоналу підпорядковується, відповідно, або державному секретареві, або Генеральному директорові^[197] (§ 12);

Польщі - передбачено створення в установах посади генерального директора, який безпосередньо підпорядковується відповідному міністрові, керівникові центральної установи або воєводі (ст. 20)^[198].

6.2.5. Служба управління персоналом державного органу

Відповідно до чинного Закону (ст. 18) у державному органі залежно від чисельності персоналу (чисельність визначається із розрахунку 20 осіб на одного спеціаліста служби персоналу):

а) утворюється структурний підрозділ; або

б) вводиться посада спеціаліста з питань персоналу; або

в) покладаються обов’язки на одного з державних службовців органу (чисельність персоналу менше 10 осіб).

Служба управління персоналом (далі - СУП) підпорядковується керівникові державної служби в державному органі.

Основними завданнями СУП є: реалізація державної політики з питань управління персоналом у державному органі; забезпечення здійснення керівником державної служби своїх повноважень із питань управління персоналом; забезпечення організаційного розвитку державного органу; добір персоналу державного органу; прогнозування розвитку персоналу,

заохочення працівників до службової кар’єри, підвищення рівня їх професійної компетентності; здійснення аналітичної та організаційної роботи з кадрового менеджменту; організаційно-методичне керівництво та контроль за роботою з персоналом у підпорядкованих територіальних органах; документальне оформлення вступу на державну службу, її проходження та припинення.

СУП має право: спільно з іншими структурними підрозділами перевіряти і контролювати дотримання правил внутрішнього службового розпорядку, вимог законодавства про працю та державну службу в державному органі та здійснювати контроль за додержанням законодавства про працю у підпорядкованих організаціях; взаємодіяти зі структурними підрозділами державного органу, підпорядкованими організаціями, державними органами та ОМС із питань, що належать до її компетенції; одержувати у встановленому законодавством порядку від посадових осіб та іншого персоналу державного органу та підпорядкованих організацій інформацію, матеріали та пояснення (у т.ч. письмові), необхідні для здійснення покладених на неї завдань; за погодженням із керівником державної служби брати участь у конференціях, семінарах, нарадах та інших заходах із питань управління персоналом та організаційного розвитку; на обробку персональних даних фізичних осіб відповідно до законодавства з питань захисту персональних даних для виконання покладених на неї повноважень; за дорученням керівника державної служби представляти державний орган в інших органах державної влади, ОМС, підприємствах, установах та організаціях із питань, що належать до її компетенції.

СУП очолює керівник. Керівник СУП державного органу, юрисдикція якого поширюється на всю територію України (крім ОПУ, Апарату ВРУ, Секретаріату КМУ), а також обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, призначається на посаду та звільняється з посади керівником державної служби за наявності висновку НАДС. На посаду керівника СУП у державному органі та посади інших працівників призначається особа, яка відповідає вимогам, встановленим чинним Законом. Керівник СУП: організовує планування роботи СУП у державному органі та забезпечує виконання покладених на неї завдань і функцій; забезпечує планування службової кар’єри державних службовців; забезпечує планування навчання персоналу державного органу; вносить керівникові державної служби пропозиції щодо штатної чисельності, структури та штатного розпису державного органу, призначення, звільнення з посади, заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників державного органу; визначає розподіл обов’язків між працівниками служби управління персоналом, координує та контролює їх діяльність; організовує та скликає наради з питань, що належать до компетенції служби управління персоналом; підписує акт передачі справ і майна, у разі звільнення державного службовця з посади чи переведення на іншу посаду, разом з уповноваженою особою та державним службовцем, який звільняється; здійснює інші функції, передбачені законодавством.

Відповідно до чинного Закону на СУП виконує такі функції: організовує роботу щодо розробки структури державного органу; розробляє і бере участь у розробленні проектів нормативно-правових актів, що стосуються питань управління персоналом, трудових відносин та державної служби; вносить пропозиції керівникові державної служби з питань удосконалення управління персоналом та кадрового менеджменту; здійснює аналітично -консультативне забезпечення роботи керівника державної служби з питань управління персоналом; контролює розроблення посадових інструкцій державних службовців державного органу, яких затверджує керівник державної служби, а також переглядає їх на відповідність встановленим законодавством вимогам; проводить роботу щодо створення сприятливого організаційного та психологічного клімату, формування корпоративної культури в колективі, розв’язання конфліктних ситуацій; вивчає потребу в персоналі на вакантні посади в державному органі та вносить відповідні пропозиції керівникові державної служби; у випадках, передбачених законодавством, приймає документи від кандидатів на посаду категорії «А», перевіряє на відповідність установленим законом вимогам, передає до Комісії з питань вищого корпусу державної служби та повідомляє кандидатів про результати такої перевірки; приймає документи від кандидатів на зайняття вакантних посад державної служби категорій «Б» та «В», проводить перевірку документів, поданих кандидатами, на відповідність встановленим законом вимогам, повідомляє кандидатів про результати такої перевірки та подає їх на розгляд конкурсної комісії, здійснює інші заходи щодо організації конкурсного відбору; розробляє спеціальні вимоги до осіб, які претендують на зайняття посад державної служби категорій «Б» і «В»; надсилає кандидатам на зайняття вакантних посад державної служби категорій «Б» та «В» письмові повідомлення про результати конкурсу; забезпечує укладання та розривання контрактів про проходження державної служби; за дорученням керівника державної служби перевіряє дотримання вимог законодавства про працю та державну службу, правил внутрішнього службового розпорядку в державному органі; разом з іншими структурними підрозділами державного органу: організовує роботу щодо розробки положень про структурні підрозділи; опрацьовує штатний розпис державного органу; спільно з бухгалтерською службою організовує роботу щодо мотивації персоналу державного органу; забезпечує планування службової кар’єри, планомірне заміщення посад державної служби підготовленими фахівцями згідно з вимогами до професійної компетентності та стимулює просування по службі з урахуванням професійної компетентності та сумлінного виконання своїх посадових обов’язків; організовує роботу щодо стажування державних службовців та молоді; організовує проведення внутрішніх навчань державних службовців апарату державного органу; здійснює планування професійного навчання державних службовців державного органу; узагальнює потреби державних службовців у підготовці, спеціалізації та підвищенні кваліфікації і вносить відповідні пропозиції керівникові державної служби; разом із державним службовцем складає індивідуальну програму підвищення рівня професійної компетентності за результатами оцінювання його службової діяльності; веде встановлену звітно - облікову документацію, готує державну статистичну звітність з кадрових питань; аналізує кількісний та якісний склад державних службовців; надає консультативну допомогу з питань управління персоналом керівникам структурних підрозділів державного органу тощо.

Правовий статус СУП окрім чинного Закону визначається також Типовим положенням про службу управління персоналом^[199].

Звернення до зарубіжного досвіду регулювання питання щодо реалізації державної політики з питань управління персоналом у державному органі свідчить про те, що у переважній більшості країн спеціальні закони про публічну службу не регламентують питання щодо органів управління персоналом у державному органі. Створення такого органу, зокрема, передбачено у Чехії - відділ персоналу, який є організаційним підрозділом службової установи. Він відповідає за організаційні аспекти служби, службові відносини державних службовців: їхню винагороду, трудові відносини інших працівників відповідної адміністративної установи (§ 13) ^[200]. Він

запроваджується у службових установах, де служать або працюють на основі трудових відносин щонайменше 25 фізичних осіб. Водночас, вони не запроваджуються у службових установах, якщо виконання функцій таких відділів можу бути забезпечено службовою установою за допомогою менше ніж 5 посад згідно з кадровим планом.