Стаття 82. Порядок відшкодування шкоди

1. Для відшкодування шкоди керівник державної служби вносить державному службовцю письмову пропозицію, в якій зазначаються розмір, порядок і строки відшкодування шкоди, а також обставини, що стали підставою для відшкодування.

2. Пропозиція може бути внесена протягом трьох місяців з дня, коли керівник державної служби дізнався чи мав дізнатися про обставини, що є підставою для пред’явлення вимоги, але не пізніше ніж через три роки з дня заподіяння шкоди.

3. Державний службовець повинен дати відповідь на пропозицію про відшкоду­вання шкоди в письмовій формі протягом двох тижнів з дня отримання пропозиції.

4. У разі ненадання державним службовцем відповіді на пропозицію про добро­вільне відшкодування шкоди, відмови від відшкодування шкоди чи невідшкодування шкоди до зазначеного у пропозиції строку керівник державної служби може звернути­ся з позовом про таке відшкодування до суду.

1. Предмет регулювання

Статтею врегульовано порядок та визначено строки добровільного від­шкодування шкоди, заподіяної державним службовцем.

2. Цілі статті (мета норми)

Метою статті є запровадження механізму добровільного відшкодування шкоди державним службовцем, а також порядок його застосування.

3. Правова основа коментованого положення (конституційні норми, принципи права/державної служби; рекомендації (стандарти) міжна­родних організацій (Рада Європи, OECP)

Відповідно до статті 56 Конституції України, кожен має право на від­шкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування мате­ріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

4. Визначення термінів, які потребують тлумачення

Визначення поняття «шкода» наведено у коментарі до статті 80 Закону.

5. Місце коментованого положення у цілісному механізмі/інсти- туті, зв’язки цієї норми з іншими положеннями Закону та незакон­ними нормативними актами; умови і особливості застосування

5.1. Однією з новел коментованого Закону є встановлення механізму досу- дового врегулювання питань щодо відшкодування державними службовцями заподіяної шкоди. Закон «Про державну службу» 1993 року не передбачав подібного механізму. Як наслідок, з державного службовця можна було стяг­нути розмір шкоди лише в судовому порядку.

Відтепер керівники державної служби в державних органах отримали можливість значно швидше повернути державі відшкодування на основі від­повідної пропозиції державному службовцеві, який заподіяв шкоду. Отже, можливість уникнути судової тяганини та швидко розв’язати проблему отри­мали як керівник державної служби, так і сам державний службовець.

Для відшкодування шкоди керівник державної служби вносить держав­ному службовцю письмову пропозицію, в якій мають бути зазначені розмір, порядок і строки відшкодування шкоди, а також обставини, що стали підста­вою для відшкодування. Державний службовець, у свою чергу, повинен дати відповідь на пропозицію про добровільне відшкодування шкоди у письмовій формі.

5.2. Норма частини другої статті встановлює граничний строк, протя­гом якого керівник державної служби в органі може внести пропозицію державному службовцю щодо добровільного відшкодування шкоди з дня, коли керівник дізнався чи мав дізнатися про обставини, що є підставою для пред’явлення вимоги. Цей строк становить три місяці.

Для внесення такої пропозиції законодавцем встановлено трирічний строк давності. Це означає, що якщо, наприклад, керівник державної служби в органі дізнався про обставини, які є підставою для пред’явлення вимоги, після закінчення трьох років з дня їхнього виникнення, він не може її пред’явити навіть протягом трьох місяців. Також, якщо керівник державної служби в органі дізнався про обставини, які є підставою для пред’явлення вимоги, наприклад, за місяць або за два місяці до закінчення трирічного строку давності, він може пред’явити її виключно протягом зазначених одного або двох місяців.

5.3. Коментованою нормою встановлено строк, протягом якого держав­ний службовець повинен надати відповідь на пропозицію про відшкодування шкоди в письмовій формі. Цей строк становить два тижні з дня отримання такої пропозиції. Метою його встановлення є уникнення спроб з боку держав­них службовців щодо затягування часу стосовно надання відповіді.

5.4. У разі коли встановлений статтею механізм добровільного відшко­дування шкоди ігнорується державним службовцем, керівник державної служби в органі може звернутися з позовом щодо такого відшкодування до суду. Частиною четвертою зазначеної статті передбачені такі передумови для звернення керівником державної служби з позовом до суду:

ненадання державним службовцем відповіді на пропозицію про добро­вільне відшкодування шкоди;

відмова державного службовця від відшкодування шкоди;

невідшкодування державним службовцем шкоди до зазначеного у про­позиції строку. Отже, механізм добровільного відшкодування шкоди держав­ним службовцем має бути обов’язково використаним керівником державної служби в органі. Лише у разі, коли такий механізм не дав необхідних результатів, керівнику державної служби потрібно переходити до судового стягнення відшкодування.