§ 12. Відшкодування шкоди при ушкодженні здоров'я неповнолітнього, який не досяг п'ятнадцяти років

Цивільний кодекс України (частина перша ст.462) передбачає розмір відшкодування неповнолітньому, який не досяг 15 років, а також учням до 18 років. Слід зазначити, що частина перша статті 462 прирівнює учнів до 18 років до неповнолітніх, які не досягай 15 років.

Це пояснюється тим, що учні до 18 років, здебільшого в зв'язку з навчанням, як і особи, які не досягли 15 років, не мають заробітку. Якщо зазначені особи не мають заробітку на час заподіяння шкоди, то їм відшкодовуються фактично понесені витрати (або витрати в майбутньому), необхідні для поновлення здоров'я. У статті 462 ЦК України міститься лише примірний перелік цих витрат: на лікування, протезування, сторонній догляд тощо. Тому не виключається, що в конкретному випадку потерпілому повинні бути присуджені витрати, не передбачені частиною першою статті 462, наприклад, витрати, пов'язані зі спеціальним навчанням хворої дитини, з необхідністю додаткового харчування.

Необхідність в тих чи інших витратах повинна бути встановлена за допомогою відповідних доказів (висновку лікарської експертизи та ін.). Вимоги потерпілого про відшкодування зазначених витрат піддягають задоволенню за умови, коли він відповідні види допомоги не одержав безоплатно.

Коли до моменту заподіяння ушкодження здоров'я неповнолітній, який не досяг 15 років, мав заробіток, тоді йому відшкодовуються разом з витратами, пов'язаними з поновленням здоров'я, збитки, пов'язані з втратою заробітку. Розмір періодичних платежів визначається з розрахунку фактичного заробітку, проте не нижче, ніж з мінімальної заробітної плати (частина третя ст.462 ЦК України).

По досягненні потерпілим 15 років (учнями 18 років) їм відшкодовуються збитки, пов'язані з втратою або зменшенням їх працездатності. При цьому розмір збитків визначається з розміру середньої заробітної плати некваліфікованого робітника в даній місцевості (частина друга ст.462 ЦК України).

У судовій практиці вважається, що збитки повинні бути присуджені потерпілим незалежно від того, чи приступили вони до трудової діяльності чи ні.

360

Якщо потерпший одержав певну кваліфікацію, то після початку трудової діяльності він має право вимагати збільшення відшкодування за шкоду, пов'язану із зменшенням його працездатності, виходячи з розміру винагороди працівника його кваліфікації.

Наприклад, потерпілий у віці до 18 років одержав пошкодження ноги. Потім він набув кваліфікацію вчителя української мови та літератури, за якою він втратив 50% професійної працездатності. Потерпший вправі пред'явити до заподіювача шкоди позов про відшкодування шкоди. Розмір відшкодування визначається, виходячи із заробітку вчителя української мови та літератури і 50% втрати професійної працездатності. При цьому потерпілий має право подібні вимоги заявляти неодноразово залежно від зміни його кваліфікації.

Таке саме право за наявності одержання кваліфікації повинно належати і потерпілим, які внаслідок ушкодження здоров'я повністю втратили працездатність або виконують роботу більш низької кваліфікації (частина друга ст.462 ЦК України).

Сума відшкодування за втрату або зниження працездатності повинна бути зменшена на суму пенсії по інвалідності, що призначена і яку фактично одержує потерпілий після ушкодження здоров'я.

На потерпілих, які не досягли 15річного віку, правило статті 454 ЦК України про врахування вини потерпілого не поширюється.

<< | >>

↑

Источник: О.А.Підопригора. Цивільне право: підручник для студентів юрид. вузів та факультетів. 1997

Еще по теме § 12. Відшкодування шкоди при ушкодженні здоров'я неповнолітнього, який не досяг п'ятнадцяти років:

- Гражданское право России - Диссертации по гражданскому праву - Цивільне право України -