Стаття 89. Передача справ і майна

1. Державний службовець зобов’язаний до звільнення з посади чи переведення на іншу посаду передати справи і довірене у зв’язку з виконанням посадових обов’яз­ків майно (далі - майно) особі, уповноваженій суб’єктом призначення у відповідному державному органі.

2. Факт передачі справ і майна засвідчується актом, що складається у двох при­мірниках і підписується уповноваженою особою, керівником служби управління персоналом відповідного державного органу та державним службовцем, який звіль­няється. Один примірник акта видається державному службовцю, який звільняється, другий примірник або його копія долучається до особової справи цього державного службовця.

3. У разі якщо через невиконання обов’язку щодо передачі справ і майна створе­но істотну загрозу публічним інтересам, особа може бути притягнена до відповідаль­ності згідно із законом.

1. Предмет регулювання

Предметом регулювання статті є відносини з приводу передачі справ і майна, що виникають між державним службовцем і особою, уповноваженою суб'єктом призначення у відповідному державному органі, у випадку припи­нення державної служби.

2. Цілі статті (мета норми)

Метою статті є встановлення обов’язку державного службовця, який звільняється, передати справи і майно, а також визначення порядку такої передачі, тобто захист публічних інтересів від втрати майна чи інформації (справ).

3. Правова основа коментованого положення (конституційні норми, принципи права/державної служби; рекомендації (стандарти) міжна­родних організацій (Рада Європи, OECP)

Правовою основою статті є принцип законності — обов’язок державного службовця діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

4. Визначення термінів, які потребують тлумачення

Публічний інтерес — інтерес держави, суспільства, громади, а також важливі для значної кількості фізичних та/або юридичних осіб інтереси та потреби.

5. Місце коментованого положення у цілісному механізмі/інсти- туті, зв’язки цієї норми з іншими положеннями Закону та незакон­ними нормативними актами; умови і особливості застосування

Передача справ і майна державним службовцем є важливою дією на стадії припинення відносин державної служби, яка сприяє забезпеченню стабільності та безперервності виконання функцій державної служби. Комен­тованою статтею визначений двосторонній обов’язок передати і прийняти справи і майно. Справи і майно передаються особі, уповноваженій суб’єктом призначення у відповідному державному органі.

Доказом передачі справ і майна є складений акт. Частина друга коменто­ваної статті містить вимоги щодо кількості примірників акта; осіб, які повинні його підписати; видання та збереження примірників акта.

Частина третя коментованої статті передбачає можливість притягнення особи до відповідальності, якщо через невиконання обов’язку щодо передачі справ і майна створено істотну загрозу публічним інтересам. Очевидно, у такому разі може йтися і про цивільно-правову, і про кримінальну відпові­дальність. Оскільки, наприклад, через неналежне виконання обов’язку щодо передачі справ та майна може бути заподіяно матеріальну шкоду державі (власне державному органу) або третім особам (зокрема, певним суб’єктам господарювання). Може йтися і про певні види службових злочинів, насам­перед про службову недбалість (стаття 367 ККУ). У контексті коментованої статті це пов’язано з істотною загрозою публічним інтересам.