Стаття 14. Комісія з питань вищого корпусу державної служби

1. Комісія з питань вищого корпусу державної служби (далі - Комісія) є постійно діючим колегіальним органом і працює на громадських засадах.

2. До складу Комісії входять:

1) представник, визначений Верховною Радою України за поданням комітету Верховної Ради України, до предмета відання якого належать питання державної служби, з числа осіб, які займають посади вищого корпусу державної служби;

2) представник, визначений Президентом України;

3) представник, визначений Кабінетом Міністрів України з числа осіб, які займа­ють посади вищого корпусу державної служби;

4) керівник центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби (за посадою);

5) керівник Національного агентства з питань запобігання корупції (за посадою);

Пункт 6 частини другої статті 14 виключено на підставі Закону № 1798-VIII від 21.12.2016^[100];

7) по одному представнику від спільного представницького органу репрезен­тативних всеукраїнських об'єднань профспілок на національному рівні та спільного представницького органу репрезентативних всеукраїнських об'єднань організацій роботодавців на національному рівні;

8) чотири представники - громадських об'єднань, наукових установ, навчаль­них закладів, експертів відповідної кваліфікації, обрані відповідно до порядку, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

3. Комісія утворюється Кабінетом Міністрів України, який затверджує її персо­нальний склад. Пропозиції щодо утворення комісії та затвердження її складу Кабінету Міністрів України вносяться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

Строк повноважень члена Комісії становить чотири роки, крім осіб, зазначених у пунктах 1-3 частини другої цієї статті, строк повноважень яких визначається строком повноважень суб'єкта, представником якого є особа у складі Комісії.

4. Членом Комісії може бути громадянин України з вищою освітою та досвідом діяльності або фаховими знаннями у сфері державної служби або у сфері управління людськими ресурсами, здатний представляти інтереси суспільства та забезпечувати політично неупереджену і професійну роботу Комісії.

5. Повноваження члена Комісії припиняються достроково у разі:

1) подання особистої заяви про припинення повноважень члена Комісії або звільнення з посади, у зв'язку з перебуванням на якій його призначено членом Комі­сії;

2) неможливості виконувати обов'язки за станом здоров'я (за наявності медич­ного висновку);

3) припинення громадянства України або виїзду на постійне місце проживання за межі України;

4) набрання законної сили обвинувальним вироком суду за вчинення умисного злочину;

5) набрання законної сили рішенням суду про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопору­шення;

6) визнання його недієздатним або обмеження його дієздатності судом;

7) визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим;

8) смерті;

9) систематичного (два і більше разів підряд) нез’явлення без поважних причин на засідання Комісії або її комітету.

1. Предмет регулювання

Предметом регулювання статті є склад та порядок утворення Комісії з питань вищого корпусу державної служби, а також вимоги до члена Комісії та строк його повноважень.

2. Цілі статті (мета норми)

Метою статті є запровадження порядку утворення нового органу у сис­темі управління державною службою — Комісії з питань вищого корпусу державної служби. Ця Комісія покликана сприяти формуванню професійного корпусу державної служби, його захисту від незаконних, насамперед полі­тичних, впливів.

Колегіальність Комісії має гарантувати належний рівень відкритості у вирішенні важливих кадрових питань у державі, довіру до призначень на вищі посади державної служби та звільнень з таких посад.

Діяльність Комісії на постійній основі сприятиме виробленню належного професійного підходу до роботи цього колегіального органу.

3. Визначення термінів, які потребують тлумачення

Постійно діючий колегіальний орган — орган, який діє на постійній основі, кожен член якого наділений відповідними повноваженнями і рішення якого приймаються з урахуванням думки кожного члена та за наявності встановленого кворуму.

4. Місце коментованого положення у цілісному механізмі/інсти- туті, зв’язки цієї норми з іншими положеннями Закону та незакон­ними нормативними актами; умови і особливості застосування

4.1. Комісію характеризує те, що вона є 1) постійно діючим 2) колегіаль­ним органом, що 3) провадить свою діяльність на громадських засадах.

4.2. Частина друга коментованої статті визначає склад Комісії.

Осіб, які є членами Комісії, можна об’єднати в три групи:

1) представники, визначені відповідними суб’єктами влади;

2) особи, які входять до її складу за посадою;

3) представники від спільного представницького органу репрезентатив­них всеукраїнських об’єднань профспілок на національному рівні та від спіль­ного представницького органу репрезентативних всеукраїнських об’єднань організацій роботодавців на національному рівні, а також від громадських об’єднань, наукових установ, навчальних закладів, експертів відповідної кваліфікації.

Такий підхід до формування складу Комісії повинен забезпечити її неупередженість та представлення інтересів суспільства.

До першої групи належать представники, визначені суб’єктами влади: ВРУ, Президентом України, КМУ. При цьому представник, визначений ВРУ за поданням її комітету, до предмета відання якого належать питання державної служби, а також представник, визначений КМУ, мають бути з числа осіб, які займають посади вищого корпусу державної служби. Строк їх повноважень визначається строком повноважень суб’єкта, представником якого вони є у складі Комісії.

До другої групи належать керівник центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби (Голова НАДС) та керівник НАЗК. Виходячи із змісту частини третьої коментованої статті, строк їхніх повноважень становить чотири роки.

До третьої групи належать по одному представнику від спільного пред­ставницького органу репрезентативних всеукраїнських об’єднань профспілок на національному рівні та спільного представницького органу репрезента­тивних всеукраїнських об’єднань організацій роботодавців на національному рівні, а також чотири представники — від громадських об’єднань, наукових установ, навчальних закладів, експертів відповідної кваліфікації, обрані від­повідно до порядку, що затверджується КМУ. Строк їхніх повноважень — чотири роки.

Відповідно до пункту 5 Положення про Комісію з питань вищого корпусу державної служби, затвердженого постановою КМУ від 25 березня 2016 р. № 243^[101], у разі закінчення строку повноважень представників органів дер­жавної влади (зазначені у пунктах 1—5 частини другої коментованої статті, тобто члени Комісії, які належать до першої та другої групи) або достро­кового припинення повноважень члена Комісії НАДС подає КМУ пропозиції щодо зміни персонального складу Комісії.

Науковці та експерти наголошують на необхідності внесення змін до частини другої коментованої статті. Пропонується у пункті 1 виключити слова «з числа осіб, які займають посади вищого корпусу державної служби». Тобто, відмовитися від закріпленої в чинній редакції згаданого пункту вимоги, яка передбачає, що представник, визначений ВРУ, повинен бути з числа осіб, які займають посади вищого корпусу державної служби. Крім того, на їхню думку, до складу Комісії повинен входити не керівник НАЗК (за посадою), а представник цього органу, адже для Голови НАЗК об’єк­тивно складно велику кількість часу проводити на засіданнях Комісії. Також пропонується ввести до складу Комісії представника Вищої ради правосуддя.

4.3. Порядок обрання представників громадських об’єднань, наукових установ, навчальних закладів та експертів до складу Комісії затверджений постановою КМУ від 20 квітня 2016 р.

Обрання представників громадських об’єднань, наукових установ, навчальних закладів та експертів здійснюється шляхом рейтингового голо­сування на виборах. Експерт бере участь у виборах шляхом подання його кандидатури громадським об’єднанням, науковою установою або навчальним закладом. Для організації та проведення виборів не пізніше ніж за 60 кален­дарних днів до їх проведення наказом Голови НАДС утворюється організа­ційний комітет. До складу оргкомітету входять три представники НАДС та чотири представники від громадських об’єднань, наукових установ і навчаль­них закладів.

На першому засіданні оргкомітету обирається його голова та секретар, затверджується регламент роботи.

Оргкомітет проводить перевірку документів, поданих громадськими об’єднаннями, науковими установами і навчальними закладами, щодо їх відповідності встановленим Порядком вимогам.

Засідання оргкомітету та вибори проводяться у відкритому режимі для представників ЗМІ та журналістів. НАДС забезпечує аудіо-, відеофіксацію та трансляцію в режимі реального часу відповідної аудіо- та відеоінформації із засідань на офіційному веб-сайті НАДС.

У засіданнях оргкомітету мають право брати участь спостерігачі, які є представниками міжнародних організацій, представництва яких діють в Україні, а також представниками іноземних дипломатичних установ в Україні.

НАДС на своєму офіційному веб-сайті розміщує повідомлення про вибори не пізніше ніж за 60 календарних днів до їх проведення.

НАДС не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня виборів повідомляє кандидатів про дату, час та місце їх проведення і розміщує відповідне ого­лошення на своєму офіційному веб-сайті. Вибори визнаються правоможними у разі участі в них не менше чотирьох кандидатів.

Рейтингове голосування на виборах кандидатів здійснюється шляхом заповнення кандидатами бюлетенів для голосування. Бюлетень заповнюється шляхом обов’язкового виставлення кандидатам рейтингових балів від 1 до 4, де 4 є найвищим рейтинговим балом.

Обраними до складу Комісії вважаються кандидати, які отримали най­більшу суму рейтингових балів.

У разі коли за результатами виборів кількість кандидатів перевищує чотири особи, серед тих, хто набрав однакову найбільшу кількість балів, проводяться повторні вибори. Якщо за результатами виборів не обрано жод­ного кандидата, проводяться повторні вибори, а у разі, коли обрано менше чотирьох кандидатів, — додаткові вибори.

На підставі протоколу засідання оргкомітету НАДС складає список кан- дидатів-переможців та в установленому порядку вносить КМУ пропозиції щодо їх включення до складу Комісії.

Варто зауважити, що перший досвід обрання членів Комісії з числа громадськості та науковців показав, що потенційно можуть мати місце маніпуляції з відбором таких кандидатів. Адже бажаний результат конкурсу може забезпечити просто штучно збільшена кількість організацій-учасни- ків у виборах. Тому в подальшому, на нашу думку, доцільно перейти до механізму, що підвищить відповідальність КМУ або Голови НАДС за процес відбору громадськості.

4.4. Частина четверта коментованої статті визначає вимоги до членів Комісії. Ці вимоги стосуються переважно членів Комісії, які належать до третьої групи її складу, та представника, визначеного Президентом Укра­їни, адже Голова НАДС та Голова НАЗК входять до її складу за посадою, а представники, визначені ВРУ і КМУ, є особами з числа вищого корпусу державної служби.

У частині четвертій коментованої статті не наведені чіткі вимоги щодо того, яким саме має бути досвід діяльності у сфері державної служби або у сфері управління людськими ресурсами. Його відсутність повинна компен­суватися наявністю фахових знань у сфері державної служби або у сфері управління людськими ресурсами.

Варто звернути увагу, що «здатність представляти інтереси суспільства та забезпечувати політично неупереджену і професійну роботу Комісії» є так званою «оціночною категорією», тобто категорією, що не містить фактичних відомостей, за якими можна визначити наявність чи відсутність у кандидата у члени Комісії такої здатності. Її наявність спростовується чи доводиться суб’єктивно. В цьому випадку тим, хто визначає та обирає членів Комісії, варто спиратися на свій життєвий та професійний досвід.

Вимоги до члена Комісії уточнюються стосовно представників громадсь­ких об’єднань, наукових установ, навчальних закладів та експертів у Порядку обрання представників громадських об’єднань, наукових установ, навчальних закладів та експертів до складу Комісії, затвердженому поста­новою КМУ від 20 квітня 2016 р. № 314.

Відповідно до пунктів 13 і 14 зазначеного Порядку, серед вимог до кандидата до складу Комісії є: наявність вищої освіти за освітнім ступенем магістра; наявність загального стажу роботи не менше семи років; наявність досвіду роботи на посадах державної служби та/або в органах місцевого самоврядування на посадах не нижче керівників структурних підрозділів та/ або досвіду роботи на керівних посадах в організаціях, установах і на підпри­ємствах незалежно від організаційно-правової форми та форми власності не менше трьох років та/або володіння фаховими знаннями у сфері державної служби, державного управління або управління людськими ресурсами.

Не може бути кандидатом особа, яка: 1) визнана судом недієздатною чи обмежено дієздатною; 2) має не погашену чи не зняту в установленому зако­ном порядку судимість за вчинення злочину; 3) згідно з вироком суду позбав­лена права обіймати відповідні посади; 4) за рішенням суду визнана винною у вчиненні корупційного правопорушення; 5) піддавалася адміністративному стягненню за корупційне правопорушення; 6) є державним службовцем або посадовою особою місцевого самоврядування; 7) є членом політичної партії; 8) є народним депутатом України або депутатом місцевої ради; 9) є керів­ником наукової установи, навчального закладу державної або комунальної форми власності.

4.5. Частина 5 коментованої статті визначає підстави, за наявності яких повноваження члена Комісії припиняються достроково. Окремі підстави подібні до підстав припинення державної служби, що визначені в розділі IX Закону (див. коментар до нього). Це пункти 3—7.

Серед підстав дострокового припинення повноважень — подання осо­бистої заяви про припинення повноважень члена Комісії або звільнення з посади, у зв’язку з перебуванням на якій його призначено членом Комісії (пункт 1). Неможливість виконувати обов’язки за станом здоров’я, що також є підставою дострокового припинення повноважень, має бути підтверджена медичним висновком (пункт 2). Привертає увагу така підстава, як систе­матичне (два і більше разів підряд) нез’явлення без поважних причин на засідання Комісії або її комітету (пункт 9). Хоча, очевидно, така норма не може бути застосована до членів Комісії «за посадою».

Перелік підстав дострокового припинення членом Комісії повноважень є вичерпним.