Стаття 64. Дисциплінарна відповідальність державного службовця

1. За невиконання або неналежне виконання посадових обов’язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше пору­шення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінар­ної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

2. Для державних службовців можуть встановлюватися особливості притягнен­ня до дисциплінарної відповідальності у випадках, визначених законом.

1. Предмет регулювання

У статті закріплено підставу притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності так би мовити «в узагальненому вигляді». Разом з тим, стаття не має самостійного значення (з точки зору правового регулювання), адже конкретні підстави притягнення до дисциплінарної від­повідальності визначені в статті 65 Закону.

2. Цілі статті (мета норми)

Мета статті — сформулювати загальне уявлення про те, за які пору­шення настає дисциплінарна відповідальність.

3. Правова основа коментованого положення (конституційні норми, принципи права/державної служби; рекомендації (стандарти) міжна­родних організацій (Рада Європи, OECP)

Відповідно до пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються діяння, які є дисциплінарними правопорушеннями, і відповідальність за них.

Необхідність правового регулювання забезпечення службової дисципліни зумовлена потребою реалізації основних принципів державної служби (верхо­венство права, законність, професіоналізм, патріотизм, доброчесність, ефек­тивність), визначених у статті 4 Закону. Дисциплінарна ж відповідальність є одним з найефективніших способів забезпечення службової дисципліни.

4. Коментар основних положень статті (в тому числі визначення термінів, які потребують тлумачення)

4.1. Найважливішим положенням коментованої статті є те, що дисцип­лінарна відповідальність настає виключно за порушення службової дисципліни.

Із цього випливають два важливих висновки:

1) інститут дисциплінарної відповідальності є одним з основних заходів забезпечення службової дисципліни (більше того, він спрямований на проти­дію саме порушенням службової дисципліни);

2) невиконання або неналежне виконання посадових обов’язків, пору­шення правил етичної поведінки та всі інші порушення, перелічені у частині другій статті 65 Закону, є порушеннями службової дисципліни.

Такий підхід до розуміння природи дисциплінарної відповідальності у статті 64 Закону свідчить про те, що поняття «службова дисципліна» слід тлумачити не лише через приписи пункту 10 частини першої статті 2, а й через положення пункту 1 частини першої статті 61, статті 62, статей 64 і 65 Закону (детальніше про це та зміст терміна «службова дисципліна» див. у коментарі до статті 61 Закону).

4.2. Системний аналіз приписів частини першої коментованої статті доз­воляє стверджувати, що в ній йдеться як про посадові обов’язки, які покла­даються на державного службовця у зв’язку з обійманням ним конкретної посади у певному органі (власне «посадові», «зумовлені посадою»), так і про службові обов’язки, які покладаються на нього у зв’язку із набуттям статусу державного службовця (тобто такі, що покладаються на державного служ­бовця незалежно від посади, яку він обіймає)^[282].

Тому під посадовими обов’язками у частині першій коментованої статті слід розуміти обов’язки державного службовця, визначені Зако­ном (передусім приписами частини першої статті 8), іншими (як правило спеціальними) законами, положеннями про державний орган та/або його структурний підрозділ, посадовою інструкцією (в частині обов’язків, що однозначно випливають з приписів законів і не суперечать йому), а також правилами внутрішнього службового розпорядку (детальніше про це йдеться у коментарі до статті 61 Закону).

Перелік «інших нормативно-правових актів у сфері державної служби» наведено у пункті 4.3. коментаря до статті 61 Закону.

Посадова інструкція — це документ, в якому визначено безпосередні посадові обов’язки кожного державного службовця (детальніше про це див.

Зміст «правил етичної поведінки» розкрито у пункті 4.7. коментаря до статті 65 Закону.

Під «іншим порушенням службової дисципліни» у частині першій коментованої статті слід розуміти такі прояви порушення службової дисцип­ліни, що визначені у частині другій 2 статті 65 Закону як підстава дисцип­лінарної відповідальності, проте не згадуються у частині першій статті 64 Закону.

4.3. Під «встановленим цим Законом порядком притягнення до дис­циплінарної відповідальності» слід розуміти не лише норми Закону, які визначають власне «порядок» (алгоритм) реалізації дисциплінарної відпові­дальності, а й норми, які встановлюють підстави для притягнення до такої відповідальності, види потенційних стягнень тощо.

4.4. Коментована стаття визначає, що деякими законами можуть встанов­люватись певні особливості притягнення до дисциплінарної відповідальності державних службовців. Наприклад, у статті 28 Закону «Про Національне антикорупційне бюро України» визначено особливості притягнення до дис­циплінарної відповідальності працівників та Дисциплінарної комісії НАБУ. Зокрема, у згаданій статті визначено інші, ніж у Законі «Про державну службу», підстави та порядок притягнення до відповідальності державних службовців НАБУ.

Нормами зазначеної статті встановлено, що для розгляду питань засто­сування дисциплінарних стягнень до працівників НАБУ утворюється Дисци­плінарна комісія у складі п’яти осіб, зокрема два представники, визначені Радою громадського контролю при НАБУ. Також передбачено, що Дисциплі­нарна комісія на підставі службового розслідування, яке проводиться підроз­ділом внутрішнього контролю, складає висновок про наявність чи відсутність у діях працівника НАБУ дисциплінарного проступку та про підстави для його притягнення до дисциплінарної відповідальності з визначенням реко­мендованого виду дисциплінарного стягнення.

Підстави для притягнення працівника НАБУ до дисциплінарної відпові­дальності також відрізняються від підстав, визначених Законом «Про дер­жавну службу».

Положеннями статті 34 Закону «Про дипломатичну службу» встановлено певні особливості дисциплінарної відповідальності працівників дипломатичної служби.

Таким чином, для окремих категорій державних службовців зако­ном можуть бути визначені особливості притягнення до дисциплінарної відповідальності.

5. Місце коментованого положення у цілісному механізмі/інсти- туті, зв’язки цієї норми з іншими положеннями Закону та незакон­ними нормативними актами; умови і особливості застосування

Коментована стаття виступає своєрідною з’єднувальною ланкою між загальними положеннями щодо забезпечення службової дисципліни (статті 61—63 Закону) та конкретними підставами і порядком реалізації дис­циплінарної відповідальності державних службовців (статті 65—79 Закону).