Республіка Польща

Вищий адміністративний суд Польщі щорічно (в середньому) виносить 13-19 тис. справ.

За деякими винятками (деякі справи щодо біженців або перевірки безпеки), майже всі рішення Вищого адміністративного суду доступні у відкритому доступі через Центральну базу даних юриспруденції адмініст­ративних справ (Centralna Baza Orzeczen S⅛dow Administracyjnych - CBOSA, http://orzeczenia.nsa.gov.pl/).

Вищий адміністративний суд у співпраці з видавництвом Wolters Kluwer видає офіційну збірку своїх рішень «Orzecznictwo Naczelnego S⅛du Administracyjnego i wojewodzkich s⅛dow administracyjnych» («Рішення Верховного адміністра­тивного суду та воєводських/регіональних адміністративних судів»). У цьому офіційному збірнику рішень публікується близько 120 рішень/ прецедентів на рік. Їх відбір і затвердження належить до компетенції спеціального підрозділу досліджень і документування - Бюро судових рішень.

Серед рішень Вищого адміністративного суду є особлива категорія - так звані постанови Вищого адміністративного суду. SAC ухвалює постанови, спрямо­вані на роз’яснення правових положень, застосування яких спричинило розбіжно­сті в судовій практиці адміністративних судів, роблячи це за зверненнями Голови SAC, Генерального прокурора, Уповноваженого з прав людини, Уповноваженого з питань малого та середнього підприємництва та Уповноваженого з прав дитини (так звані «абстрактні» постанови). SAC також ухвалює постанови, якими вирі­шуються правові питання, що викликають серйозні сумніви в конкретній адміні­стративній справі, яка розглядається (так звані «конкретні» постанови). Кожного разу відповіді по суті на юридичне питання, яка представляється розширеній комісії згідно з відповідним положенням Закону про судочинство в адмініст­ративних судах, передує аналіз того, чи відповідає клопотання критеріям для початку процедури вирішення.

Практика адміністративних судів щодо розуміння понять «невідповідність» та «серйозні сумніви» є єдиною.

Що стосується «конкретних» рішень, то і доктрина, і судова практика припус­кають, що Закон «Про провадження в адміністративних судах» стосується право­вих питань особливої важливості. Можливість винесення такої ухвали залежить від виконання обох умов: наявності серйозного правового сумніву у справі та потреби вирішення цього сумніву для розгляду касаційної скарги. Рішення ВАС мають «загальнообов’язковий» характер. Адміністративні суди є обов’язковими для виконання рішень у всіх випадках, коли має бути застосовано тлумачене положення; однак вони відносно зобов’язані це робити, оскільки існує формальна процедура, яка дозволяє їм відхилятися від думок, висловлених у резолюціях.

Пряме застосування Конституції - так зване «самозастосування» та «співза- стосування» Конституції разом із законами (статутами) - дозволяє адміністратив­ним судам ухвалювати рішення: 1) у ситуації, коли суд має сумніви у справності положення. закон, що підлягає застосуванню в конкретній справі, є конституцій­ним; 2) у разі наявності юридичної лазівки, яка утворилася внаслідок бездіяль­ності законодавця.

Серед верховних судів і трибуналів у Польщі від 1982 року існує Конститу­ційний трибунал.

Вищий адміністративний суд часто застосовує положення Конституції щодо основних прав у світлі ЄСПЛ, свого прецедентного права та ХОП ЄС. Цілком природно, що якщо польський адміністративний суд посилається на свободи і права людини і громадянина, які регулюються Конституцією, і ці права мають відповідники в міжнародних конвенціях з прав людини чи ХОП ЄС, польський адміністративний суд також посилатиметься на ці міжнародні стандарти у своїй постанові.

Наприклад: у рішенні Вищого адміністративного суду від 2 жовтня 2012 р. у справі №. II OSK 1024/11 було зазначено, що в польському правопо­рядку існує концепція надання особі подвійного захисту в адміністративному та адміністративному судочинстві, тобто. через право на судовий розгляд (захист правового інтересу у провадженні, урегульованому нормами проце­суального права, з гарантією права на захист за допомогою засобів правового захисту) та через право на суд (право особи оскаржувати дії публічної адмі­ністрації з метою вирішення спору про їх законність незалежним, неупере- дженим судом). Джерела цього захисту слід шукати в надзаконних нормах, тобто у статті 2 Конституції Республіки Польща, статті 6(1) ЄСПЛ та статті 6(3) Угоди про Європейський Союз зі змінами, внесеними Лісабон­ським договором.

2.17