Ознаки адміністративного правопорушення

Адміністративному правопорушенню властиві такі загальноправові ознаки:

■ дія чи бездіяльність, тобто діяння, а не думки, бажання чи інші подібні прояви психічної діяльності людей.

суспільна шкідливість (суспільна небезпека). Поняття «шкода», «шкід­ливість», «суспільна шкода», «об’єктивна шкідливість діяння» є онто­логічними категоріями й виявляються в емпіричному вимірі. Наявність шкоди, за правило, установлюється через опис, який сам по собі вже є доказом шкідливості відповідного діяння. Водночас суспільна небез­пека - це гносеологічна категорія. Її не можна встановити через онто­логічний опис події. Вона доводиться через дослідження всіх ознак і характеристик факту дійсності, а в нашому разі - правопорушення. Дослідження всього комплексу властивостей правопорушення здій­снюється у відповідних організаційних формах - справах про адмініст­ративні проступки, кримінальних справах, дисциплінарних справах тощо. Такі справи по своїй суті є гносеологічним відбитком конкрет­ного діяння. Розслідування справи - це пізнання (дослідження) факту реальної дійсності, в онтології якого виявилися ознаки правопорушення (кримінального, адміністративного, дисциплінарного тощо). Отже, «шкідливість» є онтологічною ознакою об’єктивної сторони правопо­рушення (не складу, а суто діяння), яка притаманна злочинам й адміні­стративним проступкам. Гносеологічною ознакою об’єктивної сторони складу правопорушення, яка притаманна злочинам й адміністративним проступкам, є суспільна небезпека;

протиправність (подібне діяння завжди посягає на загальнообов’яз­кові правила, установлені певним нормативним актом).

винність (таке діяння, як прояв волі і свідомості особи, має бути завжди винним, тобто вчиненим умисно або з необережності). Винність перед­бачає наявність в особи власного психічного ставлення до відповід­ного вчинку і його наслідків. Законодавець уважав за потрібне вказати на форми вини, яка має юридичне значення. Це умисел (вина у формі умислу) і необережність (вина у формі необережності). Умисел може бути прямим чи непрямим (евентуальним). Необережна вина виявляється у формі самовпевненості чи недбалості;

адміністративна карність (подібне протиправне, винне діяння буде визнане адміністративним проступком тільки тоді, коли за його вчинення законодавством передбачено адміністративну відповідальність). За чинним КУпАП, таким покаранням є адміністративне стягнення. Ця ознака дозволяє відмежувати правопорушення від інших протиправ­них учинків, які не тягнуть за собою адміністративних стягнень; об’єкт посягання, який визначено як діяння, що посягає на громадський порядок, власність, права, свободи громадян, на встановлений порядок управління.

2.3