<<
>>

Проблеми та перспективи розвитку електронного урядування в Україні

Зусилля України щодо розвитку електронного уряду та підвищення рівня використання комп’ютерних технологій у різних сферах у країні розпочалися в 90-х роках, коли було ухвалено ряд важливих нормативних документів для розвитку сфери е-урядування.

У травні 2003 р. розпорядженням Кабінету Міністрів України було затверджено Концепцію формування системи національних електронних інформаційних ресурсів. Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг» встановлено основні організаційно-правові засади електронного документообігу та використання електронних документів. Протягом 2006р. тривала робота над проектом Закону України «Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки».

Далі, основні стратегічні цілі розвитку інформаційного суспільства в Україні було визначено Законом України «Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки». Зокрема, це стосується використання ІКТ для вдосконалення державного управління, відносин між державою і громадянами, становлення електронних форм взаємодії між органами державної влади та органами місцевого самоврядування і фізичними та юридичними особами. Як наслідок, 13 грудня 2010 р. розпорядженням Кабінету Міністрів схвалено Концепцію розвитку електронного урядування в Україні. Цим актом у практику вітчизняної юриспруденції було введено визначення «електронне урядування». Крім того, зазначалося, що головною складовою електронного урядування є електронний уряд, який розглядається як «єдина інфраструктура міжвідомчої автоматизованої інформаційної взаємодії органів державної влади та органів місцевого самоврядування між собою, з громадянами і суб’єктами господарювання».

Наприкінці 2014 року відновилась урядова активність щодо міжнародної ініціативи «Партнерство «Відкритий уряд», яка на цей час охоплює 65 країн.

26 листопада 2014 року розпорядженням КМУ № 1176-р було затверджено План дій із впровадження ініціативи на 2014-2015 роки.

Проблеми, пов’язані із впровадженням технологій електронного урядування у діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування, мають міжвідомчий, міжрегіональний характер і не можуть бути розв’язані окремими органами виконавчої влади. Внаслідок ситуації, що склалася в інформаційній сфері, неможливо підвищити рівень надання адміністративних послуг громадянам і суб’єктам господарювання із застосуванням інформаційно-комунікаційних технологій та підвищити ефективність використання бюджетних коштів, що спрямовуються на створення та розвиток державних інформаційних систем. Станом на теперішній час, на порядку денному стоїть питання розробки проекту нової редакції Концепції розвитку електронного урядування в Україні до 2020 р. та внесення змін до Закону України «Про Національну програму інформатизації», в яких передбачається конкретизація та деталізація змісту кожного з етапів подальшого розвитку електронного урядування з урахуванням світових тенденцій і ресурсних можливостей держави щодо їх забезпечення.

<< | >>
Источник: Адміністративне право: навчально-методичний посібник (для здобувачів вищої освіти денної форми навчання) [Електронний ресурс] / С. В. Ківалова, Л. Р. Біла-Тіунова, Т. І. Білоус-Осінь. - Одеса,2019. - 136 с.. 2019

Еще по теме Проблеми та перспективи розвитку електронного урядування в Україні:

  1. Моделі та етапи розвитку електронного урядування в різних країнах
  2. «Електронне урядування» в механізмі держави
  3. § 2. Сучасний стан і перспективи розвитку судової експертизи в Україні
  4. Поняття та сутність електронного урядування, його співвідношення із категорією «публічне адміністрування»
  5. 6.3. Сучасний стан і перспективи розвитку криміналістики в Україні
  6. §4. Проблеми й перспективи розвитку форми правління української держави
  7. Структура та компоненти електронного урядування
  8. Тема 19. Електронне урядування як засіб впорядкування публічного адміністрування
  9. Перспективи розвитку адміністративного судочинства
  10. 2. Завдання і перспективи подальшого розвитку законодавства про державну службу
  11. Правова культура: поняття, структура, перспективи розвитку
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -