<<
>>

§ 6. Електронне (віртуальне) судочинство

У зв'язку з уведенням у судочинство України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувальних технічних засобів у по­становочному плані мова може йти і про певні перспективи «електро- нізації» судових процесів завдяки більш широкому використанню у майбутньому комп'ютерних та телекомунікаційних технологій, які мають забезпечити інформаційну підтримку електронного (віртуаль­ного) судочинства.

Ця проблема стала майже головним питанням мо­дернізації цивілістичних процесів у багатьох країнах (США, Канада, Нова Зеландія, Австрія, Італія, Англія, Німеччина тощо). Мова йде перш за все про електронну форму подання документів до суду, ви­кликів і повідомлень сторін, вірогідність та доказову силу електронних документів тощо, що забезпечує електронне документування судового діловодства відповідно до вимог процесуального законодавства. У більш широкому аспекті впровадження інформаційно-комп'ютерних технологій по суті означає і більш широке поняття електронного (вір­туального) судочинства як системи не лише фіксації судових процесів, а й способів комунікації учасників судочинства, проведення дистан­ційного розгляду судових справ, функціонування банку даних справ та судових рішень, автоматичного формування статистичної звітності про діяльність судів, розподіл навантаження на суддів тощо.

Причиною пошуку альтернатив сталим формам судочинства по­служили неефективність процедур судочинства, невдалість його ре­форм та сподівання, що завдяки використанню комп'ютерних техно­логій підвищиться якість правосуддя. Щодо цього висловлюється впевненість, що електронне судочинство має переваги, які виявляться значно пізніше. Воно більшою мірою гарантуватиме доступ до право­суддя, швидкість розгляду справ судами, підвищення якості судових рішень, контроль сторін за розглядом справи та економію судових ви- 620

трат, посилення змагальності та публічності судових процесів для громадян.

Очікується, що інформаційні технології у майбутньому стануть фундаментом судової системи і будуть вимагати радикальних змін у процесуальному праві. На думку прихильників такого підходу, традиційний судовий розгляд стає застарілим, виходячи із того, що існує обладнання, необхідне для проведення віртуальних судових про­цесів, а програмне забезпечення вдосконалюється швидко, за прогно­зами, в межах десяти років можна систему віртуального цивільного процесу вдосконалити без значних фінансових вкладень із боку судів, адвокатів та сторін. Ураховуючи те, що цифрова інформація майже безкоштовна, має великий ступінь збереженості, може передаватися на велику відстань, у перспективі слід очікувати, що у судових про­цесах будуть не лише використовуватися електронні комп'ютерні технології як такі, а й те, що основні процесуальні дії, у тому числі особисті пояснення і сам судовий розгляд, будуть здійснюватися через мультимедійну презентацію. Так, наприклад, електронний протокол судового процесу буде реєструвати докази, які мають надати сторони, показання свідків будуть записані до початку судового розгляду та розглянуті адвокатами сторін, як і інші документальні дані. Оскільки всі докази будуть зібрані, обмін доказами та іншими змагальними паперами здійснений, кожне питання підготовки справи до судового розгляду в принципі може бути вирішене до судового розгляду, а мож­ливість тих чи інших несподіванок у ході судового розгляду буде пов­ністю ліквідовано. На розгляд суду при цьому може бути покладено лише огляд мультимедійної презентації, допит свідків під присягою у звичний спосіб або у спосіб відеоконференції незалежно від місця знаходження свідка, проведення крос-допитів сторін та їх адвокатів для захисту мультимедійних презентацій судового розгляду.

Цифровий формат проведення судового процесу, як стверджується, має забезпечити ефективність процедур офіційних повідомлень та ви­кликів, обміну змагальними паперами, управління справою з боку судді тощо. Віртуальне середовище проведення судових процесів у принципі має вплинути і на територіальну юрисдикцію, яка може визначатися місцем здійснення тих чи інших правочинів.

Як приклад застосування нових електронних технологій можна навести новели ЦПК Німеччини. Цей кодекс передбачає можливість участі у судовому засіданні учасників процесу завдяки використанню відео- та аудіозасобів (параграф 128а), використання електронних до­кументів (параграф 130а), вручення та доставку документів (параграф

174 ч. III), ознайомлення з матеріалами справи в електронній формі, огляд електронних документів (параграф 371 ч. 1 п. II), трансляцію зображення та звуку судового розгляду у залі судового засідання пред­ставників та помічників сторін, які під час судового розгляду перебу­вають у іншому місті (параграф 128а). У такому випадку зображення та звук судового розгляду транслюються у зал судового засідання та у місцезнаходження сторін, представників та адвокатів. Якщо щодо підготовчих процесуальних документів, доданих до них клопотань, заяв сторін, а також пояснень, висловлювань, висновків і заяв третіх осіб передбачена письмова форма, достатнім і належним за процесу­альним законодавством Німеччини визнається викладення документа в електронній формі, якщо такий документ може бути оброблений судом (параграф 130а).

Застосуванню і впровадженню нових комунікаційних технологій значну увагу було приділено під час останньої новелізації цивільно- процесуального законодавства Англії. У 1991 р. в Англії був створений спеціальний Судовий комітет з інформаційних технологій. Уже до кінця 1995 р. комітет ініціював проведення 25 пілотних проектів із питань сервісу інформаційних технологій у судочинстві. Правила ци­вільного судочинства 1998 р. Англії передбачили можливість подання до суду документів в електронній формі, впровадження телекомуніка- цій у судочинство тощо. Відповідно до правила 32.3. РО, Annex З ЯСР суд може дозволити свідку давати показання через відеозв'язок або інші засоби комунікацій. Так, у справі Роїапзкі V Сопае № зі РиЬІісаПопз Ид. (2005) 1 \\ТлЧ 637 позивачу, який піддавався ризику екстрадиції в СІЛА, якщо б він в'їхав до Англії, було дозволено давати свідчення по відеозв'язку.

В Англії доктрина процесуального права впроваджен­ня нових телекомунікацій та інформаційних технологій розглядає як суттєвий крок до якості та доступності правосуддя.

Активні кроки у застосуванні комп'ютерних технологій в судочин­стві зроблено у Бельгії. З 2008 р. тут діє проект «Фенікс», який перед­бачає єдину, синхронну та структурну комп'ютеризацію судової сис­теми. У зв'язку з цим Палатою представників Бельгії був ухвалений закон щодо проведення електронних судових розглядів, який перед­бачає відповідні зміни у Судовому кодексі та Кримінальному проце­суальному кодексі Бельгії та прийняття інших підзаконних актів. Ана­логічні тенденції прослідковуються і в інших країнах.

Так чи інакше проблема електронних (віртуальних) судових про­цесів виникає і виникатиме надалі. Але у наш час спостерігаються не­однозначне ставлення і різні оцінки законодавчих нововведень у різних країнах. Одна точка зору зводиться до того, що електронізація судочин­ства призводить до формалізації і може бути загрозою для проведення ефективних реформ правосуддя, є деструктивною, оскільки створює складні теоретичні та прикладні проблеми. Мова йде, зокрема, про пере­гляд основних принципів судочинства — доступності правосуддя, зма­гальності, усності, безпосередності тощо. Інша точка зору зводиться до того, що судовий процес відбувається із застосуванням систем передачі інформації і по суті є інформаційною системою, яка може інтерпретува­тися як система комп'ютерної електронної інформації. Виходячи з цьо­го стверджується, що теоретично і практично існує наявна сумісність між процесуальними реаліями та електронними технологіями.

Пр облема електронного (віртуального) судочинства — це пробле­ма, яка лише починає засвоюватись у юридичній науці і практиці су­дочинства. В основному електронізація судочинства у наш час стосу­ється електронних форм як виду процесуальної інформації та окремих випадків електронного (віртуального) процесу з використанням відеоконференц-зв'язку, які за великим рахунком по суті є додаткови­ми стосовно існуючих традиційних процедур взаємодії суду та учас­ників судового процесу.

Відповідь на питання сумісності електронних технологій із принципами судового процесу дасть час.

Використання технологій відеоконференц-зв'язку в судовій владі дозволяє підвищити ефективність використання часу, фінансових і людських ресурсів, збільшити кількість розглянутих справ за інтервал часу, скоротити терміни розгляду справ.

Для практичного судочинства застосування відеоконференц-зв'язку дає такі можливості:

- проведення касаційних і наглядових судових процесів із викорис­танням відеотехнології для взаємодії суддів, прокурорів і адвокатів, що знаходяться в залі судового процесу, з одним або декількома засу­дженими в одній або декількох виправних установах в реальному масштабі часу;

- опит свідків за програмою їх захисту (із спотворенням голосу і приховуванням очей) за кримінальним або іншим судовим діловод­ством відповідно до українських і міжнародних правових актів;

- консультації, наради, семінари суддів і співробітників апарату суду з колегами з одного або декількох судів;

- інтерактивне дистанційне навчання співробітників судів загальної юрисдикції і виправних установ служби виконання покарань.

т Питання для самоконтролю

1. Дайте поняття судового розгляду як стадії цивільного судо­чинства.

2. Якими є повноваження головуючого у стадії судового роз­гляду?

3. Дайте поняття судового засідання та визначте його частини.

4. Які є підстави та наслідки відкладення розгляду цивільної справи?

5. Які є підстави і наслідки оголошення перерви в розгляді цивільної справи?

6. У чому полягає відмінність відкладення цивільної справи та перерви в її розгляді?

7. Які є підстави та правові наслідки зупинення провадження у справі?

8. У чому полягає відмінність відкладення розгляду справи та зупинення провадження у справі?

9. Дайте поняття закриття провадження у справі та визначте його підстави і процесуальні наслідки.

10. Визначте підстави та процесуальні наслідки залишення за­яви без розгляду.

<< | >>
Источник: В. В. Комаров, В. А. Бігун, В. В. Баранкова та ін.. Курс цивільного процесу: підручник / В. В. Комаров, В. А. Бігун, В. В. Баранкова та ін. ; за ред. В. В. Комарова. - X.,2011. - 1352 с.. 2011

Еще по теме § 6. Електронне (віртуальне) судочинство:

  1. § 6. Електронне (віртуальне) судочинство
  2. Зміст
  3. 3.1. Міжнародний і зарубіжний досвід забезпечення місцевих судів
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -