Досягнення максимального віку

Стаття 19 чинного Закону передбачає граничний вік вступу на державну службу - 65 років (у Законі-1993 було передбачено граничний вік - 60 років). Слід зазначити, що встановлення граничного віку перебування на державній службі було неоднозначно сприйнято рядом політиків, що зумовило розгляд відповідної справи у КСУ, який у своєму рішенні зазначив:

а) право на працю означає не гарантування державою працевлаштування кожній особі, а забезпечення саме рівних можливостей для реалізації цього права.

б) право рівного доступу до державної служби, а також до служби в органах місцевого самоврядування є юридичною можливістю і не означає його негайної і беззастережної реалізації.

У п. 3.4 Рішення Конституційний Суд установив, що «Вік як тривалість життя людини, період часу, який виділяється за певними ознаками, є змінною категорією. Громадяни послідовно переходять з однієї вікової категорії в іншу, втрачаючи встановлені для осіб даного віку певні права та привілеї, позбавляючись відповідних обмежень у правах і набуваючи інших прав, встановлених для відповідної вікової категорії. В цьому всі люди рівні і відрізняються лише за віком. Тому встановлення вікових обмежень не може вважатися порушенням принципу правової рівності громадян.... встановлення законодавцем граничного віку перебування на відповідній службі є питанням соціальної або економічної доцільності. Особливі правила та умови, засновані на специфічних вимогах до праці, не обмежують право на працю і гарантію рівних можливостей у виборі професії та роду трудової діяльності»^[219].

Цікавим є зарубіжний досвід регулювання питання досягнення певного віку. Аналіз чинного зарубіжного законодавства свідчить про два підходи до вирішення питання максимального віку вступу на публічну службу:

1) максимальний вік вступу на публічну службу: його закріплення обумовлено тим, що: по-перше, держави зацікавлені у прийнятті на публічну службу осіб на значний строк, що обумовлює стабільність та ефективність публічної служби, особливо з огляду на те, їхня служба обмежується максимальним строком перебування на ній; по-друге, після досягнення певного віку особа не може виконувати покладені на неї завдання і функції настільки ефективно, як це було раніше.

2) максимальний вік (граничний вік) перебування на публічній службі, тобто вік, по досягненні якого публічний службовець звільняється з посади або йде у відставку. За загальним правилом публічний службовець по досягненні 60-65 років припиняє публічну службу: у Чехії, Польщі, Греції, Естонії - 65 років, Литва - 62 роки і 6 місяців. У ряді країн допускається продовження строку перебування на публічній службі, зокрема, у Німеччині - максимальне продовження не може перевищувати 68 років, а у виняткових випадках - 70 років.

8.2.