Особливості проявів неправдивості в дитини молодшого шкільного віку

Розширення кола спілкування школяра і втрата безпосередності у стосунках з дорослими - вірна ознака того, що дитина успішно розвивається. У неї формуються соціальні емоції: сором’язливість, тактовність, гордість, почуття провини.

Обман з боку дітей може свідчити про порушення у взаєминах з дорослими. Варто змінити стиль спілкування з дитиною, усунути причини, що змушують її обманювати, тоді неправди в розповіді дитини буде значно менше.

Дитина інтуїтивно засвоює стиль спілкування оточуючих і вже не може говорити лише правду, якщо навколо неї - царство неправди. Якщо психолог помічає, що батьки дитини обманюють, йому не слід надто довіряти і дитині.

Дитина боїться своїх батьків і покарання за свої провини. Намагаючись відтягнути час покарання, вона обманює. Якщо батьки жорстко контролюють і карають дитину, вона вчиться часто застосовувати обман.

Іноді діти обманюють, щоб «зберегти обличчя» своїх батьків, а іноді беруть на себе провину значущої людини (наприклад, свого товариша).

Враховуючи все вищевикладене, слід завжди пам’ятати, що будь- яка фраза, будь-який вчинок або жест можуть мати кілька тлумачень, і лише при досить тривалому спілкуванні з людиною можна визначити момент, коли вона говорить неправду. До того ж слід врахувати, що людина, в силу різних причин, може помилятися, і тому навіть з очевидно хибних розповідей не можна робити впевнений висновок про умисне спотворення інформації. Навіть маючи великий досвід визначення вербальних і невербальних ознак обману, ніколи не приймайте рішення на підставі думки, поки не будете впевнені, і не показуйте своєї впевненості, поки не зможете цього довести. Потім вас, звичайно ж, можуть мучити думки про неприйнятні зволікання у викритті та можливі наслідки такого зволікання, але це все-таки краще, ніж несправедливо звинуватити людину.

5.3.