§3. ААМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАХОДИ БОРОТЬБИ З ПРАВОПОРУШЕННЯМИ НЕПОВНОЛІТНІХ

і 1) зобов'язання публічно або в іншій формі попросити вибачен

» ня у потерпшого;

/ 2) застереження;

!' 3) догана або сувора догана;

4) передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому коле

. ктиву за 'їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання (ст. 24і КпАП України).

У разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти

| років таких правопорушень, як дрібне розкрадання державного або колективного майна; порушення водіями правил експлуатації транспортних засобів, правил користування ременями безпеки або мотошоломами; перевищення водіями транспортних засобів

93

швидкості руху, невиконання сигналів регулювання дорожнього руху, порушення правил перевезення людей та інших правил дорожнього руху; порушення водіями транспортних засобів правил проїзду залізничних переїздів, порушення водіями правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажів, шляхів, шляхових споруд та іншого майна; інші порушення правил дорожнього руху; керування транспортними засобами особами, які не мають права керувати; порушення правил дорожнього руху пішоходами, велосипедистами, водіями та іншими особами; керування транспортними засобами (за винятком річкових або маломірних суден) особами в стані сп'яніння; дрібне хуліганство; стрільба з вогнепальної зброї в населених пунктах і в невідведених для цього місцях або з порушенням установленого порядку; злісна непокора законному розпорядженню чи вимозі працівників міліції, військовослужбовців; порушення громадянами порядку придбання, зберігання, передачі іншим особам або продажу вогнепальної гладкостольної мисливської зброї; правил зберігання або перевезення вогнепальної зброї і бойових припасів; строків реєстрації (перереєстрації) вогнепальної зброї і правил взяття її на облік; ухилення від реалізації вогнепальної, холодної або пневматичної зброї і бойових припасів; порушення працівниками торговельних підприємств порядку продажу вогнепальної гладкоствольної мисливської зброї і бойових припасів; порушення працівниками підприємств, установ, організацій правил зберігання або перевезення вогнепальної зброї і бойових припасів, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах.

Законом України "Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх"1 визначено правові основи діяльності органів і служб у справах неповнолітніх та спеціальних установ для неповнолітніх, на які покладається здійснення соціального захисту і профілактики правопорушень серед осіб, які не досягли вісімнадцятирічного віку.

Ці завдання покладаються на:

1 Див.: Відомості Верховної Ради України. 1995. №6. Ст.35.

94

Комітет у справах неповнолітніх Кабінету Міністрів України, служби у справах неповнолітніх уряду Автономної Республіки Крим, виконавчих комітетів обласних, міських, районних у містах, районних Рад;

загальноосвітні школи та професійні училища соціальної реабілітації неповнолітніх органів освіти;

центри медикосоціальної реабілітації неповнолітніх органів охорони здоров'я;

притулки для неповнолітніх служб у справах неповнолітніх;

суди;

кримінальну міліцію у справах неповнолітніх органів внутрішніх справ;

приймальникирозподільники для неповнолітніх органів внутрішніх справ;

виховальнотрудові колонії Державного департаменту України з питань виконання покарань.

У здійсненні соціального захисту і профілактики правопорушень серед неповнолітніх беруть участь у межах своєї компетенції інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи й організації незалежно від форм власності та окремі громадяни.

Діяльність органів і служб у справах неповнолітніх та спеціальних установ для неповнолітніх здійснюється на таких принципах:

законності;

застосування переважно методів виховання і переконання, що передбачають вжиття примусових заходів лише тоді, коли вичерпані усі інші заходи впливу на поведінку неповнолітніх;

гласності, тобто систематичного інформування про стан правопорушень серед неповнолітніх, роботу Комітету і служб у справах неповнолітніх та спеціальних установ для неповнолітніх у відкритій державній статистиці, засобах масової інформації;

збереження таємності про неповнолітніх, які вчинили правопорушення і до яких застосувалися заходи індивідуальної профілактики;

неприпустимості приниження честі і гідності неповнолітніх, жорстокого поводження з ними.

На вказані вище органи покладається завдання профілактики правопорушень серед неповнолітніх.

95

чин і умов, що сприяють вчиненню неповнолітніми правопорушень, а також позитивний вплив на поведінку окремих неповнолітніх на території України, в її окремому регіоні, в сім'ї, на підприємстві, в установі чи організації незалежно від форм власності, за місцем проживання.

Серед названих вище органів і служб у справах неповнолітніх та спеціальних установ по соціальному захисту і профілактиці неповнолітніх в системі внутрішніх справ створюються:

1) кримінальна міліція у справах неповнолітніх;

2) приймальникирозподільники для неповнолітніх;

3) виховальнотрудові колонії Державного департаменту України з питань виконання покарань.

Кримінальна міліція у справах неповнолітніх є складовою частиною кримінальної міліції органів внутрішніх справ і створюється на правах самостійного підрозділу в головних управліннях МВС України в Автономній Республіці Крим, місті Києві, Київській області, управліннях МВС України, міста Севастополя, областей, управліннях внутрішніх справ МВС України на транспорті.

Кримінальна міліція у справах неповнолітніх зобов'язана:

проводити роботу щодо запобігання правопорушенням неповнолітніх;

виявляти, припиняти та розкривати злочини, вчинені неповнолітніми, вживати з цією метою оперативнорозшукових і профілактичних заходів, передбачених чинним законодавством;

розглядати у межах своєї компетенції заяви і повідомлення про правопорушення, вчинені неповнолітніми;

здійснювати досудову підготовку матеріалів про правопорушення, вчинені неповнолітніми, проводити дізнання в межах, визначених кримінальнопроцесуальним законодавством;

виявляти причини та умови, що сприяють вчиненню правопорушень неповнолітніми, вживати в межах своєї компетенції заходів до їх усунення;

брати участь у правовому вихованні неповнолітніх;

розшукувати неповнолітніх, які залишили сім'ї, навчальновиховні заклади (бродяжать) та спеціальні установи для неповнолітніх;

виявляти дорослих осіб, які втягують неповнолітніх у злочинну діяльність, проституцію, пияцтво, наркоманію та жебрацтво;

96

виявляти осіб, які займаються виготовленням та розповсюдженням порнографічної продукції, видань, що пропагують насильство, жорстокість, сексуальну розпусту;

вести профілактичний облік неповнолітніх правопорушників, інформувати відповідні служби у справах неповнолітніх про необхідність застосування до них захисних заходів;

повертати до місця постійного проживання, навчання або направляти до спеціальних установ для неповнолітніх у термін не більше восьми годин з моменту виявлення неповнолітніх, які були підкинуті, або які заблукали чи лишили сім'ю або учбововиховні заклади;

викликати неповнолітніх, їх батьків (усиновителів) або опікунів (піклувальників), а також інших осіб у справах про правопорушення, а в разі їх ухилення без поважних причин від явки за викликом, приводити їх примусово;

відвідувати неповнолітніх правопорушників за місцем їх проживання, навчання, роботи, проводити бесіди з ними, їх батьками (усиновителями) або опікунами (піклувальниками);

отримувати від підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності відомості, необхідні у зв'язку з матеріалами про правопорушення, що перебувають у її провадженні;

затримувати і тримати у спеціально відведених для цього приміщеннях неповнолітніх віком до п'ятнадцяти років, які залишилися без опіки, на період до передачі їх законним представникам або до влаштування у встановленому порядку; а неповнолітні, які вчинили правопорушення до досягнення віку, з якого за такі діяння особи підлягають кримінальній відповідальності, до передачі їх законним представникам або направлення до приймальниківрозподільників, але не більш як на вісім годин;

здійснювати згідно з чинним законодавством гласні та негласні оперативнорозшукові заходи з метою розкриття злочинів, скоєних неповнолітніми або за їх участю;

вести облік осіб, які втягують неповнолітніх в антигромадську діяльність;

здійснювати обшуки, вилучення та інші слідчі дії відповідно до кримінальнопроцесуального законодавства;

проводити за наявності законних підстав огляд неповнолітніх, речей, які є при них, транспортних засобів;

вилучати документи і предмети, що можуть бути речовими доказами правопорушення або використані на шкоду їх здоров'ю;

97

складати протоколи про адміністративні правопорушення неповнолітніх, а також їх батьків (усиновителів) або опікунів (піклувальників), які не виконують обов'язків щодо виховання і навчання неповнолітніх;

вносити на розгляд адміністрацій підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності обов'язкові для розгляду подання про необхідність усунення причин та умов, що сприяють вчиненню правопорушень неповнолітніми;

доставляти в органи внутрішніх справ на строк до трьох годин неповнолітніх, які вчинили адміністративне правопорушення, але не досягли віку, з якого настає адміністративна відповідальність, для встановлення особи, обставин вчинення правопорушення та передачі їх батькам чи особам, які їх замінюють.

Кримінальна міліція у справах неповнолітніх виконує й інші обов'язки та має інші права, передбачені Положенням про кримінальну міліцію у справах неповнолітніх затвердженим Кабінетом Міністрів України.1

Припмальникирозподільники для неповнолітніх створюються в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі і підпорядковуються органам внутрішніх справ. У приймальникирозподільники можуть бути доставлені неповнолітні віком від одинадцяти до вісімнадцяти років на термін до ЗО діб, які:

вчинили правопорушення до досягнення віку, з якого за такі діяння особи підлягають кримінальній відповідальності, якщо є потреба негайно їх ізолювати (за постановою органу дізнання, слідчого, санкціонованою прокурором, або постановою суду);

згідно з рішенням суду направляються у спеціальні установи для неповнолітніх;

самовільно залишили спеціальний навчальновиховний заклад, де вони перебували.

Не підлягають направленню у приймальникирозподільники такі особи:

неповнолітні, які перебувають у стані алкогольного або наркотичного сп'яніння, психічно хворі з явно вираженими симптомами хвороби;

неповнолітні, які вчинили правопорушення у віці, з якого за такі діяння можлива кримінальна відповідальність, крім випадків

' Див.: ЗП України.

98

припинення кримінальної справи і направлення винних осіб у спеціальні установи для неповнолітніх за рішенням суду.

Посадові особи приймальниківрозподільників для неповнолітніх мають право:

вимагати від підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності відомості, необхідні для влаштування неповнолітніх, установлення їх особи, з'ясування причин бездоглядності та вчинення правопорушень;

викликати у разі самовільного залишення неповнолітніми загальноосвітньої школи або професійного училища соціальної реабілітації, інших спеціальних установ для неповнолітніх, їх батьків (усиновителів) або опікунів (піклувальників) і представників цих закладів для повернення неповнолітніх у сім'ю або зазначені заклади;

проводити у разі наявності інформації про зберігання неповнолітніми заборонених речей, особистий огляд неповнолітніх, їх речей, посилок, передач, а також спальних та інших приміщень із складанням протоколу про результати огляду.

Виховальнотрудові колонії Державного департаменту України з питань виконання покарань це установи, в яких відбувають покарання неповнолітні віком від чотирнадцяти років, засуджені до позбавлення волі. Організація та діяльність виховнотрудових колоній регламентується виправнотрудовим законодавством України.

Фінансування діяльності органів і служб у справах неповнолітніх та спеціальних установ для неповнолітніх здійснюється за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів, позабюджетних та інших фондів, що утворюються з добровільних внесків підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, громадських організацій, окремих громадян.

Особам, поміщеним у приймальникирозподільники для неповнолітніх, виховнотрудові колонії створюються належні житловопобутові умови відповідно до встановлених правил санітарії та гігієни. Неповнолітні забезпечуються харчуванням, одягом, взуттям, предметами для навчання і дозвілля, а також комунальнопобутовими послугами згідно з нормативами, затвердженими Кабінетом Міністрів України.

Лікувальнопрофілактична та санітарнопротиепідемічна робота у зазначених закладах організується і проводиться відповідно до законодавства про охорону здоров'я.

Часткове відшкодування витрат на утримання неповнолітніх у приймальникахрозподільниках для неповнолітніх здійснюється за

99

рахунок батьків (усиновителів) або опікунів (піклувальників) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З метою належної організації діяльності органів і служб у справах неповнолітніх та спеціальних установ для неповнолітніх держава забезпечує спеціальну підготовку і перепідготовку керівників та фахівців (педагогів, соціальних психологів, соціологів, юристів, медичних працівників і працівників правоохоронних органів).

Неповнолітні, до яких здійснювався профілактичний захід або яких він торкнувся, у разі протиправного посягання на їх права, честь і гідність, свободу, заподіяння їм майнової чи іншої шкоди мають право на повне поновлення порушених прав і відшкодування заподіяної шкоди.

Посадові особи, винні у порушенні прав неповнолітніх, заподіяні їм під час проведення профілактичного заходу, несуть відповідальність на підставах і в порядку, передбачених чинним законодавством.

Контроль за діяльністю органів і служб у справах неповнолітніх, що входять в систему внутрішніх справ здійснюють Кабінет Міністрів України, уряд Автономної Республіки Крим, обласні, районні, міські (у Києві та Севастополі), місцеві державні адміністрації, виконавчі комітети міських, районних у містах Рад у межах своєї компетенції та подають їм необхідну допомогу.

Нагляд за додержанням і правильним застосуванням Закону України "Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх" здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами відповідно Закону України "Про прокуратуру"1.