§ 3. Правові заходи щодо охорони вод

Під правовою охороною вод розуміють закріплену в законодавстві систему державних та суспільних заходів, спрямовану на запобігання забрудненню, засміченню, вичерпанню вод та організацію раціонального використання водних ресурсів для задоволення потреб народного господарства і забезпечення матеріальних, екологічних і культурно- оздоровчих інтересів населення¹, а також на ліквідацію негативних явищ і поліпшення стану вод^{[89] [90].}

Перелік основних водоохоронних заходів міститься у BK України (розд. IV), який визначає всі основні заходи, що виправдали себе на практиці. Деякі охоронні заходи є і в інших правових приписах BK України. До основних водоохоронних заходів віднесені: утворення водоохоронних зон (ст. 87 BK України), прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони, смуг відведення, берегових смуг водних шляхів тощо (так, водоохоронні зони утворюються для найбільш сприятливого режиму водних об’єктів, а також зменшення коливань стоку вздовж рік, морів, навколо озер, водосховищ та інших водойм^[91]); обмеження господарської діяльності в прибережних захисних смугах навколо водойм та на островах. Ha охорону водних ресурсів спрямовані і деякі заборонні приписи — заборона введення в дію підприємств, спорудта інших об’єктів, що можуть впливати на стан води; заборона скидання у водні об’єкти відходів і сміття; заборона підприємствам і громадянам забруднювати, засмічувати поверхні водозаборів, льодового покриву водойм, а також морів, їх заток, лиманів виробничими, побутовими та іншими відходами, сміттям, нафтовими, хімічними та іншими забруднюючими речовинами та ін.

Слід зазначити, що BK України передбачає чимало заходів запобіжного характеру. Це, зокрема, охорона підземних вод, водних об’єктів, віднесених до категорії лікувальних; запобігання забрудненню воддобривами і хімічними засобами захисту рослин; розробка умов розміщення, проектування, будівництва, реконструкції підприємств, спорудта інших об’єктів, що можуть впливати на стан вод та на стан рибогосподарських водних об’єктів; охорона внутрішніх морських вод та територіального моря.

У законодавстві також встановлено комплекс заходів, спрямованих на запобігання шкідливим діям вод та аваріям на водних об’єктах і ліквідацію їх наслідків: залуження та створення лісонасаджень на прибережних захисних смугах, схилах; будівництво протиерозійних гідротехнічних споруд, земляних валів, водоскидів, захисних дамб; спорудження дренажу тощо.

У Водному кодексі України передбачені невідкладні заходи по запобіганню стихійним лихам, спричиненим шкідливою дією вод, і аваріям на водних об’єктах та ліквідаціїїх наслідків. Зокрема, у разі загрози стихійного лиха, пов’язаного зі шкідливою дією вод, місцеві ради разом з підприємствами, установами і організаціями зобов’язані вжити невідкладних заходів до запобігання цьому лиху а в разі його настання — до негайної ліквідації його наслідків. У разі аварії на водних об’єктах, пов’язаних із забрудненням вод, що може шкідливо вплинути на здоров’я людей і стан водних екосистем, підприємство або організація, з вини яких сталася аварія або які виявили її, зобов’язані негайно почати ліквідацію її наслідків і повідомити центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику У сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, Центральний орган виконавчоївлади, що реалізує державну політику

у сфері розвитку водного господарства, центральний орган виконав-] чої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного таі епідемічного благополуччя населення, обласні.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну по- .| літику у сфері розвитку водного господарства, повинен забезпечувати f безаварійне функціонування водних об’єктів під час повеней і паводків, прогнозувати розповсюдження спричинених ними наслідків та спільно з відповідними радами здійснювати заходи щодо забезпечення безперебійного водопостачання населення і галузей економіки.

Ha особливу увагу заслуговують правові заходи, що забезпечують охорону вод від забруднення, засмічення і вичерпання. Забрудненими визнаються водні об’єкти, якщо склад і властивості води змінилися в результаті впливу або виробничої діяльності чи побутового використання населенням до такого ступеня, коли водні об’єкти стають частково або повністю непридатними для одного з видів водокористування. Джерела забруднення можуть бути різними. Це і неочищені стічні води, і неправильне захоронення радіоактивних відходів, і скиди з суден нафти. Факт забруднення вод встановлюється посадовими особами уповноважених органів відповідно до їх компетенції.

Під засміченням розуміють привнесення у водні об’єкти сторонніх предметів і матеріалів, що шкідливо впливають на стан вод. Це може бути деревина, кора, будівельне сміття, металобрухт, інші виробничі або побутові відходи. У цьому разі якість вод змінюється поступово, але не до такого ступеня, що водні об’єкти не можуть бути використані за призначенням. Засмічення в першу чергу впливає на русло річок і перешкоджає судноплавству.

Саме тому водним законодавством встановлено заборону на скид у водні об’єкти виробничих, побутових, радіоактивнихта інших видів відходів і смітгя.

Вичерпання характеризується кількісним зменшенням природних запасІв води у водоймах і джерелах внаслідок неправомірних дій або ж природних стихійних явищ чи значними якісними змінами в результаті хімічного, радіаційного забруднення до такого ступеня, що вода не може бути використана для водокористування. У цьому випадку вичерпання є вищою формою забруднення водоймищ. Для охорони вод _від вичерпання встановлюються водоохоронні зони, а також здійсню- кггься лісомеліоративні, протиерозійні, гідротехнічні та інші заходи відповідно до планів.