§ 4. Правові заходи охорони довкілля на підприємствах паливно-енергетичного комплексу та ядерної енергетики
Відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» від 23 червня 2005 року2, підприємства паливно-енергетичного комплексу - це гірничі підприємства (шахти, рудники, копальні, кар’єри, розрізи, збагачувальні фабрики), газовидобувні підприємства, котельні, підключені до магістральних теплових мереж, а також підприємства, які на дату виникнення заборгованості мали ліцензію хоча б з одного виду діяльності: виробництва електричної енергії; передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами; передачі електричноїенергіїмісцевими (локальними) електричними мережами; постачання електричноїенергіїза регульованимтарифом; оптового постачання електричної енергії; транспортування природного газу магістральними трубопроводами; транспортування природного і нафтового газу розпо-
Офіційний вісник України.
- 2011. - № 18. - Ст. 735.Відомості Верховної Ради України. - 2005. - № 33. - Ст. 430 цільними трубопроводами; транспортування нафтопродуктів магістральними трубопроводами; постачання природного газу за регульованим тарифом.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995 року затверджено «Перелік видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку». Згідно якого, до даної діяльності та об’єктів відноситься: атомна енергетика і атомна промисловість (у тому числі видобування і збагачення руди, виготовлення тепловиділяючих елементів для атомних електростанцій, регенерація відпрацьованого ядерного палива, зберігання чи утилізація радіоактивних відходів); видобування нафти, нафтохімія і нафтопереробка (включаючи всі види продуктопроводів), автозаправні станції; добування і переробка природного газу, будівництво газосховищ; металургія (чорна і кольорова); вугільна, гірничо-видобувна промисловість, видобування і переробка торфу, сапропелю; виробництво електроенергії і тепла на базі органічного палива; машинобудування і металообробка (з литтям із чавуну, сталі, кольорових металів та хімічною обробкою) та інші.
Серед напрямів екологізації паливно-енергетичного комплексу нашої країни ключовими щодо реалізації є такі: поліпшення якості вугілля, що використовується ТЕС, поступове впровадження новітніх технологій виробництва тепла й електроенергії, втому числі за комбінованим циклом, оснащення підприємств ПЕК ефективними засобами уловлення (зниження обсягів) шкідливих речовин, що викидаються в атмосферне повітря тощо; підвищення ефективності дегазації вугільних родовищ, зниження потенційної небезпеки загазування гірничих виробок, запобігання проявам газодинамічних явищ; попередження утворення осередків горіння на породних відвалах шляхом їх покриття інертними матеріалами, рекультивація тощо; використання води з водних об'єктів відповідно до цілей та умов її надання, запобігання тепловому і хімічному забрудненню поверхневих і підземних вод шляхом суттєвого зменшення теплових і хімічно забруднених скидів підприємств за рахунок удосконалення виробничихтехноло- гій, схем водопостачання та очищення стічних вод із використанням екологічно безпечних фільтрувальних та адсорбних матеріалів і реагентів; впровадження технологій демінералізації високомінералізованих шахтних вод та обґрунтованих норм і режимів скидів слабомінералізованих шахтних вод у річки та водойми; запобігання потраплянню забруднених дренажних вод із насиченихтоксичними елементами териконів і відвалів у річки, водойми та підземні води; запобігання спотворенню природних ландшафтів та забрудненню земної поверхні твердими відходами видобування і переробки вугілля та золо-шлаковими відходами котельних і ТЕС, що використовують його; забезпечення ядерної та радіаційної безпеки ядерно-енергетичних об'єктів; ліквідація (мінімізація) втрат первинних енергоносіїв (вугілля, нафти, газу та інші) в процесах їх видобування, переробки, транспортування і споживання шляхом застосування новітніхтехнологій, надійної герметизації відповідних споруд та устаткування транспортних засобів; зменшення негативного впливу на довкілля певних речовин, які використовуються чи утворюються у процесі виробництва, зокрема бурових розчинів, що утворюються при бурінні свердловин тощо; розроблення ефективнихтехнічнихзасобів та організаційних механізмів з ліквідації негативних екологічних наслідків аварій і катастроф на енергетичних об'єктах; розроблення та впровадження засобів і систем безперервного моніторингу екологічних показників об'єктів ПЕК; розвиток відновлюваних і нетрадиційних джерел енергії; зниження енергоємності продукції й економне витрачання енергоресурсів.
Найбільш небезпечним видом забруднення навколишнього природного середовища енергетичними джерелами є атомні і ядерні об'єкти та установки.
У відповідності із Законом «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» від 8 лютого 1995 року[415], встановлений пріоритет безпеки людини і навколишнього природного середовища у сфері використання ядерної енергії. Механізм державного регулювання безпеки використання ядерної енергії включає здійснення нормування, ліцензування і нагляду в області застосування атомної і ядерної енергетики.Нормування забезпечує встановлення нормативних критеріїв і вимог, що визначають умови використання ядерних установок і джерел іонізуючого випромінювання. Ліцензування здійснюється шляхом видачі дозволів (ліцензій) на здійснення діяльності, пов'язаної з використанням атомних і ядерних установок та джерел іонізуючого випромінювання. Ліцензія видається на здійснення діяльності, пов'язаної з конкретним етапом і циклом роботи ядерноїустановки або сховища, призначеного для поховання радіоактивних відходів. Загальні умови видачі дозволів визначаються Законом «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку». Нагляд забезпечує дотримання нормативних вимог і умов виданих дозволів на використання ядерних установок та джерел іонізуючого випромінювання.
Участь у державному управлінні підприємствами, що здійснюють свою діяльність в ядерно-промисловому комплексі (згідно з ліцензією чи дозволом) належать до сфери управління Міненерговугілля України. Воно стосується виробництва електроенергії, видобування та переробки уранової руди, цирконієвого виробництва, виготовлення складових та фабрикації ядерного палива, та здійснюється шляхом складання планів/балансів виробництва електроенергії, видобування та переробки уранової руди, цирконієвого виробництва і складових ядерного палива, графіків ремонтів, підготовки підприємств до проходження осінньо-зимового періоду, підтримки їх безпечної експлуатації, продовження терміну експлуатації, будівництва та введення в експлуатацію нових об'єктів ядерно-промислового комплексу, зняття з експлуатації (консервації) ядерних установок та підприємства видобування, переробки уранової руди, цирконієвого виробництва, виготовлення складовихта фабрикації ядерного палива тощо.
Підприємства, що здійснюють діяльність, пов'язану з використанням радіоактивних речовин, зобов'язані забезпечувати екологічну безпеку цієї діял ьності, що унеможливлює радіоактивне забруднення навколишнього природного середовища і негативну дію на здоров'я людей в процесі видобутку, збагачення, транспортування, переробки, використання і захоронения радіоактивних речовин. Наведені та інші вимоги щодо поводження з радіоактивними речовинами, передбачені Законом «Про поводження з радіоактивними відходами».
Еще по теме § 4. Правові заходи охорони довкілля на підприємствах паливно-енергетичного комплексу та ядерної енергетики:
- § 3. Правові питання участі громадськості в управлінні природокористуванням та охороною довкілля
- § 3. Правові заходи щодо охорони вод
- § 4. Правові заходи щодо відтворення, охорони та захисту лісів
- § 3. Правові заходи охорони природного середовища при хімізації сільськогосподарського виробництва
- § 3. Правові заходи охорони повітря від виробничого впливу: регламентація викидів забруднюючих речовин зі стаціонарних та пересувних джерел
- § 3. Правові заходи охорони тваринного світу: обмеження і заборони стосовно використання об'єктів тваринного світу
- § 4. Функції управління у сфері природокористування та охорони довкілля
- § 1. Поняття управління природокористуванням і охороною довкілля
- 3. Основні адміністративно-правові засоби державного впливу у паливно-енергетичній сфері
- § 2. Система і компетенція органів управління природокористуванням і охороною довкілля
- § 2. Система державних органів управління та контролю у сфері використання природних ресурсів та охорони довкілля
- 1. Поняття, функції та складові економіко-правового механізму природокористування та охорони довкілля
- § 1. Законодавчі вимоги щодо екологізації виробництва та охорони довкілля від промислового і транспортного впливу
- § 5. Повноваження органів управління щодо вирішення спорів у сфері використання природних ресурсів та охорони довкілля