§ 3. Юридичний підхід до типології держави.
Лібертарно-юридичний критерій типології держави.
Згідно лібертарно-юридичного (основоположник В.С. Нерсесянц73) критерію до типології держави, її тип визначається як основні історичні форми визнання і організації свободи людей, що виражають етапи прогресу свободи.
При цьому принципового значення набувають типологія права і держави за тими критеріями, що визначають специфіку різних історичних форм визнання людей у якості суб’єктів права і державної влади.
Так, в стародавніх державах індивід (люди) вважався вільною особою і суб’єктом права та державної влади виключно за етнічним критерієм. Саме тому історично першим типом держави за лібертарно-юридичним підходом є етнічний тип держави. При цьому члени відповідного етносу (наприклад, римляни) були
суб’єктами права і державної влади, а нечлени - рабами і об’єктами права і державної влади.
Подолання рабства призводить до того, що етнічна нерівність поступається місцем нерівності становій. Всі члени суспільства визнаються суб’єктами права і державної влади, але різною мірою. В умовах станового типу держави і права кожен був таким суб’єктом саме в якості члена відповідного стану. Внутрішньо- станова рівність при цьому поєднувалася з міжстановою нерівністю.
З початком буржуазних революцій розпочинається індивідуалістичний тип держави і права. В умовах цього типу держави і права людина стає суб’єктом права не як член якогось етносу чи стану, а як самостійний політичний індивід в результаті відокремлення сфер політичного і приватного життя та формування неполітичного громадянського суспільства в противагу політичній державі.
Сучасний тип держави і права можна назвати гуманітарно-політичним чи природничо-позитивним, оскільки він поєднує у собі як приватні, так і публічні принципи права та держави. Саме в рамках цього типу відбувається закріплення в основних законодавчих актах природних прав і свобод людини.
Таке закріплення веде до того, що держава тепер захищає ці права і свободи. Але водночас в державі з’являються певні привілеї для людини-громадянина порівняно з людиною- негромадянином. Поділ прав і свобод на приналежних лише людям (приватний компонент) і на приналежних громадянам (публічний компонент) складає основу гуманітарно-політичного типу держави.Зазначені типи держави - етнічний, становий, індивідуалістичний та гуманітарно-політичний - являють собою історично змінюючі одне одного форми та ступені зростання у розвитку людської свободи від стародавніх часів до сучасності.
Політико-праеоеий критерій типології держави.
В основу цього підходу (основоположник Г.В. Назаренко74) покладеними є особливості державно-правової системи, що характеризують правове становище
різних верств населення і способи державного захисту соціального статусу громадян.
За цим критерієм можна виділити наступні типи держав: становий, представницький і цивілізований.
Характеризуючи становий тип держави, слід мати на увазі, що він законодавчо закріплює і захищає нерівне становище різних класів та станів, а також привілеї різних соціальних груп всередині стану. Якщо порівняти цей критерій з формаційним підходом до типології держави, то ми побачимо, що становому типу держави відповідає рабовласницька і феодальна держава.
На відміну від станової, сучасна представницька держава законодавчо закріплює формальну рівність громадян. Представницькому типу держави відповідає право формальних можливостей, яке фактично не гарантує і не забезпечує рівності тим, хто не може скористатися послугами адвоката чи не має зв’язків у суспільстві.
Цей недолік повинен бути подоланим в рамках цивілізованого типу держави. Саме він повинен подолати формалізм права за допомогою системи соціальних гарантій, у тому числі всебічну підтримку соціально не захищених верств населення: безробітних, пенсіонерів, інвалідів, студентів тощо. Цьому типу відповідає соціально-правова держава.
Соціетальний критерій типології держави.
В Росії з’явилася типологія, яка затверджувала соціетальний підхід до держави і суспільства. Суть цього підходу (його основоположником можна вважати Р.Т. Мухаєва75) полягає у тому, що держава може служити суспільству чи навпаки. За цим підходом виділилися такі типи держав як поліцейський, правовий і соціальний.
Поліцейська держава характеризується всебічною опікою над населенням та надзвичайним розвитком карної функції, яку здійснює розгалужена система державного насильства: армія, органи охорони правопорядку та безпеки, тюрми.
Правова держава - це спосіб зв’язку держави і особистості шляхом права, за якого владні жадання держави обмежуються таким чином, що гарантуються гідність людини, свобода, справедливість та правовий захист його як у відносинах з державною владою, так і між індивідами.
Соціальна держава прагне створити кожному громадянину максимально сприятливі умови існування, реалізації своїх індивідуальних талантів та здібностей, забезпечити високий рівень соціального захисту.
За цим підходом процес розвитку держави йшов від поліцейської до соціальної через правову. Спочатку поліцейська держава втручалася у справи суспільства з метою змусити його діяти в інтересах пануючого суб’єкта. Потім з утвердженням певних гуманістичних цінностей почалася історія правової держави, яка намагалася державну сваволю ввести у правові рамки. Після появи розвиненого громадянського суспільства це їй вдалося. Але правова держава не втручалася у справи суспільства. Таке становище призвело до того, що в результаті затвердження ринкових відносин відбулася соціально-економічна поляризація, коли з’явилися верстви надзвичайно багаті і надзвичайно бідні. Щоб усунути таку гостру нерівність держава почала втручатися у справи суспільства в рамках соціальної держави і за допомогою відповідних соціальних програм значно зменшила економічну нерівність.
Питання для самоконтролю.
1. Які виділяються критерії юридичного підходу до типології держави?
2. Як поділяються держави за лібертарно-юридичним критерієм?
3. Як поділяються держави за політико-правовим критерієм?
4 . Які поділяються держави за соціетальним критерієм?
5. Що таке етнічний тип держави?
6. Що таке індивідуалістичний тип держави?
7 . Що таке гуманітарно-політичний тип держави?
8. Що таке представницький тип держави?
9. Що таке цивілізований тип держави?
10. Що таке поліцейська держава?
11. Що таке правова держава?
12. Чого прагне соціальна держава?
Дискусійні завдання:
1. Чому, на Ваш погляд, становий тип держави є характерним і для лібертарно-юридичного критерію, і для політико-правового критерію юридичного підходу до типології держави?
2 . Використовуючи систематизовану структуру типу держави та юридичний підхід до типології, підготувати доповідь на тему „Тип держави в Україні".
Типологія держави.
Еще по теме § 3. Юридичний підхід до типології держави.:
- if( !cssCompatible ) { document.write(" 7.2. Формаційний підхід до типології держав Відповідно до марксистських положень про формаційний підхід класова сутність держави, як й інших соціальних інститутів, у кінцевому підсумку визначається економічним фактором, станом виробничих відносин, способом виробництва, а сама держава є лише надбудовою над економічним базисом. Інакше кажучи, за формою і змістом держава обумовлена економічним ладом суспільства. Саме такий підхід до класифікації
- 8.2. Формаційний підхід до типології держави
- § 6. Цивілізаційний підхід до типології держави: контекст прогресу.
- 7.3. Цивілізаційний підхід до типології держав
- 8.1. Поняття типології та типу держави
- 8.3. Цивілізаційний підхід до типологізації держави
- if( !cssCompatible ) { document.write(" Розділ 6 ФУНКЦІЇ ДЕРЖАВИ 6.1. Поняття функцій держави Перед будь-якою державою постає коло завдань, на вирішення яких вона спрямовує свої матеріальні ресурси, ідеологічні та політичні зусилля. З усієї сукупності цих завдань можна виділити такі, що виражають сутність держави. Ці основні напрями діяльності держави називаються її функціями. Функціональний підхід, по-перше, допомагає глибше засвоїти саме поняття держави, побачити її і
- ГЛАВА 16. Типологія держави: цивілізаційний підхід
- ГЛАВА 15. Типологія держави: формаційний підхід
- if( !cssCompatible ) { document.write(" Розділ 7 ТИПОЛОГІЯ ДЕРЖАВ 7.1. Поняття і основні критерії типології держав Держава — явище винятково різнобічне і багатогранне. Це обумовлює створення різних систем її класифікації. У цьому плані здійснюються численні, різні за своїми підставами спроби, але всі вони зводяться до необхідності виділення із сукупності всіх, що будь-коли існували, теперішніх і тих, котрі з'являться в майбутньому держав і правових систем, певних типів держа
- Юридичне право як волевиявлення держави. Суб'єктивне та об'єктивне юридичне право
- Взаємозв’язок держави та об’єктивного юридичного права
- § 3. Теорія держави і права в системі юридичних наук