ВСТУП

Життя сучасного суспільства насичене різноманітними динаміч­ними змінами. Вони зумовлюють зміст соціальних потреб та інте­ресів, визначають пріоритети розвитку й соціальні цінності, познача­ються на структурі суспільства, змісті і формах організації суспільного життя.

Усі ці перетворення мають відображатися в уявленнях щодо пра­ва і держави, їхньої ролі в житті людини, суспільства, людської циві­лізації. Такі уявлення формуються системою правових наук, в якій теорія держави і права посідає основоположне місце.

Значення теорії держави і права полягає в тому, що вона є фун­даментальною правовою наукою. Її положення, висновки, категорії складають єдину основу всіх інших правових наук.

Будучи достатньо стійкою у своїх основних ідеях, теорія держа­ви і права є водночас гнучкою наукою, яка здатна і повинна, викону­ючи свою фундаментальну роль, пропускати крізь себе нові суспільні проблеми, знаходити концептуальні засади їхнього правового вирі­шення, сприяти формуванню адекватної наукової методології, гармо­нійного понятійно-термінологічного апарату тощо.

Теорія держави і права має не тільки теоретичне, а й практичне значення. Здобутки теорії держави і права можуть використовуватися і використовуються в діяльності людей для вдосконалення юридичної практики, розвитку й реформування інститутів держави і права.

Стрімкий розвиток інформаційного суспільства, підвищення со­ціальної цінності інформації і знань надали нових обрисів багатьом суспільним явищам, зокрема праву. Фундаментальним системоутво- рювальним компонентом безпеки такого суспільства стає інформа­ційна безпека, яка має і свій правовий вимір - правопорядок у сфері інформаційних суспільних відносин, - і правові засоби й механізми забезпечення.

Отже, інформатизація, інформаційна безпека і право в умовах становлення інформаційного суспільства і розбудови правової держа­ви - явища значною мірою взаємозумовлені.

Як навчальна дисципліна теорія держави і права є базовою, та­кою, що закладає основи світогляду майбутніх правників і не тільки. Демократизація суспільства і розбудова правової держави в Україні сьогодні як ніколи потребують формування високої професійної пра­вової культури фахівців усіх напрямів і спеціальностей, у чому теорія держави і права відіграє провідну роль.

Окрім того, повсюдне проникнення інформаційних технологій у суспільне життя, посилене глобалізаційними тенденціями і зростан­ням впливу безпекового фактору, зумовлює об’єктивну потребу в особливих фахівцях, які в межах виконання звичних для своїх спеці­альностей завдань будуть здатні усвідомлювати й вирішувати різно­манітні проблеми, що лежать у площині інформаційної безпеки.

Підготовка таких фахівців вимагає певного переосмислення й адаптації змісту та форм навчання із багатьох традиційних навчаль­них дисциплін, зокрема доповнення їхніх програм додатковими інформаційно орієнтованими змістовими компонентами (модулями, розділами, темами, окремими питаннями).

Саме ці завдання стали орієнтиром для авторського колективу під час підготовки навчального посібника. Зокрема, поряд із викладом традиційних положень теорії держави і права в ньому приділено увагу:

- інформаційному типу держави;

- інформаційному суверенітету як складовій суверенітету держави;

- взаємозв’язку громадянського та інформаційного суспільства;

- інформаційним і безпековим трансформаціям соціального при­значення держави;

- застосуванню інформаційних технологій у механізмі держави;

- осмисленню права як явища в умовах інформаційного розвитку;

- інформаційним властивостям норм права;

- місцю інформаційного права в системі права України;

- інформаційним особливостям правових відносин, правового регулювання, правопорушень, юридичної відповідальності;

- впливу інформатизації і глобалізації на правосвідомість та пра­вову культуру;

- інформаційним правам людини та гарантіям їхнього забезпе­чення;

- компетенції органів державної влади в інформаційній сфері та інформаційному забезпеченні їхньої діяльності.

У процесі підготовки навчального посібника авторами із вдячні­стю використано роботи видатних українських учених-правників - провідників доктринальних ідей вітчизняної правової науки: К. І. Белякова, С. В. Бобровник, С. Д. Гусарєва, Р. А. Калюжного, М. С. Кельмана, М. І. Козюбри, А. М. Колодія, В. В. Копєйчикова, В. В. Ладиченка, С. Л. Лисенкова, Л. А. Луць, А.І. Марущака, О. Г. Мурашина, Н. М. Оніщенко, О. В. Петришина, П. М. Рабіновича, О. Ф. Скакун, О. Д. Тихомирова, А. П. Зайця, О. В. Зайчука, М. В. Цвіка та багатьох інших.

Автори навчального посібника щиро вдячні рецензентам - док­тору юридичних наук, професору С. Д. Гусарєву, доктору юридичних наук, професору В. В. Ладиченку, доктору юридичних наук, профе­сору А. І. Марущаку за виявлену до навчального посібника увагу та надані цінні зауваження і пропозиції.