ВСТУП
Державознавча проблематика у структурі юридичної науки і навчальної дисципліни “Теорія держави і права” охоплює окремий розділ “Теорія держави”, що базується, на наш погляд, на двох визначальних частинах: “Основи державознавства”, “Юридичне вчення про державу”.
Предметна сфера першої частини звернута на виявлення, встановлення місця, ролі держави у системі суспільних відносин для окреслення контурного обсягу держави як явища цілісного, що має власну субстан- ційну основу, не тотожного іншим подібним суспільним явищам. Образи держави, узагальнені типи її розуміння слугують своєрідним контекстом раціоналізації вітчизняного наукового знання, виступають мірою наявного та ідеального в теорії держави. Витоки, її ґенеза спонукають до виявлення єдиного сутнісного призначення, головної функції.
Предметна сфера другої частини оперує проблематикою, так би мовити, внутрішньої форми або структури держави, що досягається чіткістю понятійної основи. Саме за цією умови ми можемо говорити про державу як явище реальне, дійсність якого підтверджується практикою. Багато- аспектність і багатовимірність як ознаки сучасного вітчизняного теоретизування є результатом домінування арифметичного підходу визначення поняття держави, а плюралізм методологій її дослідження веде до різних результатів. Необхідність держави, з якою пов’язується виконання низки стратегічних завдань, посилює суспільні вимоги її внутрішньої організації. Зв’язок держави і права, адекватність державної організації сучасним суспільним запитам актуалізує юридичний аспект дослідження, який у руслі раціоналізації сучасного знання тримається позиції правової обумовленості держави.
Держава і право (або праводержава) становлять об’єкт пізнання юридичної науки. Право як регулятор відносин у суспільстві, з огляду на державу, усвідомлюється як формальне втілення ідеалів індивідуальної свободи і суспільної справедливості відповідно до конкретно-історичного часу у вигляді правомірної (правильної) поведінки.
Держава як організатор відносин у суспільстві, з огляду на право, усвідомлюється як організація суспільства, спрямована на забезпечення і реалізацію ідеалів індивідуальної свободи і суспільної справедливості, відповідно до рівня матеріальних можливостей самого суспільства. Погляди на державу і право базуються як на реаліях суспільного життя, так і на їх інтерпретаціях. Саме тому наукові прогнози уявлення, висновки про минуле, теперішнє, майбутнє держави і права, закономірності їх розвитку багатопланові та не завжди однозначні.Навчальне видання для подолання моністичного підходу доповнюється світоглядними завданнями: державно-правові явища - необхідна (нормативна та інституціональна) форма реалізації свобод людини і суспільства; подолання уявлень суспільної та фахової правосвідомості насильницьких, потестарних трактувань держави і права як таких, що несумісні із загальнолюдськими цінностями; сприяння методології пізнання держави і права на основі юридичних категорій і доктринальних принципів права.
У підготовці навчального видання використано інноваційні наукові позиції сучасних учених Д. Бочарова, В. Гмирка, Л. Мамута, М. Марчен- ка, А. Матюхіна, Ю. Оборотова, С. Попова, В. Нерсесянца, О. Петриши- на, П. Рабіновича, В. Смородинського, О. Скакун, В. Четверніна що сприяють розвитку загальнотеоретичних юридичних знань, у тому числі з державознавчої проблематики, відповідно до викликів сучасної суспільної думки та практики.
Еще по теме ВСТУП:
- § 1. Сущность, возникновение и развитие института обжалования судебных решений и определений, не вступивших в законную силу 1. Сущность института обжалования судебных постановлений, не вступивших в законную силу
- ВСТУП
- § 2. Умови вступу до шлюбу
- § 1.2. Внешние свойства приговора, вступившего в законную силу
- § 1.2. Внешние свойства приговора, вступившего в законную силу
- Вступ
- ВСТУП
- ВСТУП
- Вступ
- ВСТУП:
- Вступ.
- ВСТУП
- ВСТУП