ВСТУП

Державознавча проблематика у структурі юридичної науки і навчаль­ної дисципліни “Теорія держави і права” охоплює окремий розділ “Теорія держави”, що базується, на наш погляд, на двох визначальних частинах: “Основи державознавства”, “Юридичне вчення про державу”.

Предметна сфера першої частини звернута на виявлення, встанов­лення місця, ролі держави у системі суспільних відносин для окреслення контурного обсягу держави як явища цілісного, що має власну субстан- ційну основу, не тотожного іншим подібним суспільним явищам. Образи держави, узагальнені типи її розуміння слугують своєрідним контекстом раціоналізації вітчизняного наукового знання, виступають мірою наяв­ного та ідеального в теорії держави. Витоки, її ґенеза спонукають до ви­явлення єдиного сутнісного призначення, головної функції.

Предметна сфера другої частини оперує проблематикою, так би мо­вити, внутрішньої форми або структури держави, що досягається чіткістю понятійної основи. Саме за цією умови ми можемо говорити про державу як явище реальне, дійсність якого підтверджується практикою. Багато- аспектність і багатовимірність як ознаки сучасного вітчизняного теорети­зування є результатом домінування арифметичного підходу визначення поняття держави, а плюралізм методологій її дослідження веде до різних результатів. Необхідність держави, з якою пов’язується виконання низки стратегічних завдань, посилює суспільні вимоги її внутрішньої організа­ції. Зв’язок держави і права, адекватність державної організації сучасним суспільним запитам актуалізує юридичний аспект дослідження, який у руслі раціоналізації сучасного знання тримається позиції правової обумов­леності держави.

Держава і право (або праводержава) становлять об’єкт пізнання юри­дичної науки. Право як регулятор відносин у суспільстві, з огляду на дер­жаву, усвідомлюється як формальне втілення ідеалів індивідуальної свобо­ди і суспільної справедливості відповідно до конкретно-історичного часу у вигляді правомірної (правильної) поведінки.

Навчальне видання для подолання моністичного підходу доповнюєть­ся світоглядними завданнями: державно-правові явища - необхідна (нор­мативна та інституціональна) форма реалізації свобод людини і суспіль­ства; подолання уявлень суспільної та фахової правосвідомості насильни­цьких, потестарних трактувань держави і права як таких, що несумісні із загальнолюдськими цінностями; сприяння методології пізнання держави і права на основі юридичних категорій і доктринальних принципів права.

У підготовці навчального видання використано інноваційні наукові позиції сучасних учених Д. Бочарова, В. Гмирка, Л. Мамута, М. Марчен- ка, А. Матюхіна, Ю. Оборотова, С. Попова, В. Нерсесянца, О. Петриши- на, П. Рабіновича, В. Смородинського, О. Скакун, В. Четверніна що спри­яють розвитку загальнотеоретичних юридичних знань, у тому числі з державознавчої проблематики, відповідно до викликів сучасної суспіль­ної думки та практики.