§ 3. Поняття і види юридичних фактів

Юридичні факти несуть в собі інформацію про стан суспільних відносин. Вони передбачені нормами права.

Юридичні факти — це конкретні обставини, з настанням яких пов’язують виникнення, зміну або припинення правовідносин.

За наявності норм права без юридичного факту правовідносини неможливі.

Основними функціями юридичних фактів є спонукання суб’єкта права до участі у правовідносинах і, як наслідок, породження правосуб’єктності, якої набуває залучений до правовідносин суб’єкт права.

Юридичні факти класифікуються за різними підставами. Зокрема:

1. За юридичними наслідками:

а) правоутворюючі — ті, з якими норми права пов’язують ви­никнення правовідносин (наприклад, укладення трудової угоди);

б) правозмінюючі — ті, з якими пов’язується зміна правовідно­син (наприклад, перехід на іншу роботу);

в) правоприпиняючі — ті, у зв’язку з якими правовідносини припиняються (наприклад, закінчення терміну угоди і реа­лізації повноважень).

2. За наявністю волі:

а) юридичні дії — обставини, що характеризують вольову по­ведінку суб’єктів права, є зовнішнім проявом їхньої волі та свідомості (наприклад, укладення угоди, скоєння правопо­рушення, винесення судом рішення у справі).

Серед юридичних дій розрізняють правомірні та неправомірні. Правомірні юридичні дії — це ті, що здійснюються на основі і згідно з приписами правових норм. До правомірних юридичних дій належать правомірні юридичні акти та правомірні юридичні вчинки. Право­мірні юридичні акти — це юридичні дії, пов’язані зі вступом особи в конкретні правовідносини з наміром досягти певного юридичного наслідку (наприклад, постанова слідчого про припинення криміналь­ної справи, визнання людини безвісно відсутньою або недієздатною). Правомірні юридичні вчинки — це юридичні дії, що не пов’язані зі вступом особи в конкретні правовідносини і незалежно від характе­ру їх наміру спричиняють юридичні наслідки (наприклад, укладення фіктивного шлюбу породжує у разі народження дітей всі юридичні обов’язки, пов’язані з утриманням і вихованням дітей).

Неправомірні юридичні дії — це правові аномалії, тобто дії, що чиняться всупереч приписам правових норм. Вони охоплюються по­няттям правопорушення, яким є злочини і проступки. Злочин — це вид правопорушення, що передбачений у кримінальному законі і по­лягає у кримінально протиправній, суспільно небезпечній, винній дії чи бездіяльності фізичної деліктоздатної особи, що посягають на соціальні цінності, охоронювані цим законом. Злочин відрізняється від проступку більшим ступенем суспільної небезпечності. Просту­пок — це вид правопорушення, який завдає шкоди соціальним цін­ностям, взятим під охорону законом, що є підставою для притягнен­ня правопорушника до передбаченої цим законом відповідальності. Проступок відрізняється від злочину меншим ступенем суспільної небезпечності;

б) юридичні події — обставини, виникнення, зміна і припи­нення яких відбуваються поза волею суб’єктів права (на­приклад, народження чи смерть людини, хвороба, стихійні лиха).

Серед юридичних подій виділяють абсолютні — носію права про­тистоїть невизначена кількість суб’єктів права (наприклад, смерть людини породжує ряд наслідків: майно переходить до дружини, дітей, тобто виникають спадкові правовідносини, змінюється склад учасни­ків правовідносин, суб’єктом яких був померлий) та відносні — кон­кретно уповноваженій особі протистоїть інша правозобов’язана сто­рона (наприклад, смерть застрахованої особи в результаті вбивства спричиняє наслідки незалежно від того, з якої причини відбулося по­збавлення життя — виплачується страхова премія родині, у спадкоєм­ців убитого виникають правовідносини з органом страхування тощо);

в) стани — складні юридичні факти, які охоплюють своїм зміс­том як юридичні дії, так і юридичні події. Розрізняють:

— стани юридичного значення загального характеру (на­приклад, громадянство);

— стани юридичного значення індивідуального характе­ру, що виникає за конкретних обставин (родинний стан, стан сп’яніння, вагітність, безвісна відсутність, недієз­датність тощо).

3. За характером дії:

а) одноразові;

б) безперервної дії.

Схема 15. Юридичні факти

Окрім простих юридичних фактів виділяють також складні. Адже нерідко для виникнення передбачених правовою нормою юридичних наслідків необхідним є не один простий юридичний факт, а сукуп­ність фактів. Таким чином, сукупність юридичних фактів, необхід­них для настання правових наслідків, передбачених нормою права, є фактичним (юридичним) складом, який може бути простим або складним:

а) прості — включають юридичні факти, що належать до одні­єї галузі законодавства (наприклад, для укладення шлюбу необхідна сукупність фактів: взаємна згода осіб, що вступа­ють до шлюбу; досягнення ними шлюбного віку; відсутність у кожного з них зареєстрованого в органах РАЦСу шлюбу; відсутність між ними родинних відносин; дієздатність осіб, що вступають до шлюбу. Всі наведені юридичні факти перед­бачені шлюбно-сімейним законодавством);

б) складні — включають юридичні факти, що належать до різ­них галузей законодавства (наприклад, пенсійні правовідно­сини можуть виникнути лише за наявності трьох фактів: до­сягнення встановленого віку; наявності виробничого стажу; рішення органу соціального забезпечення про нарахування пенсії. В даному випадку досягнення встановленого віку та наявність виробничого стажу передбачені нормами трудово­го законодавства, а рішення органу соціального забезпечен­ня — це сфера адміністративного законодавства).