Підстави та принципи юридичної відповідальності

Для функціонування інституту юридичної відповідальності харак­терним є три основні стадії:

1) встановлення (передбачення) відповідними нормами права сан­кцій юридичної відповідальності за правопорушення;

2) індивідуалізація відповідальності щодо конкретних протиправ­них діянь і правопорушників;

3) відновлення порушених правовідносин, забезпечення відшко­дування правопорушниками завданих втрат, виховання і перевихо­вання правопорушників тощо.

На всіх стадіях процеси реалізації юридичної відповідальності ґрунтуються на певних засадах - підставах і принципах юридичної ві­дповідальності, які забезпечують їхню необхідну правову визначе­ність та ідеологічний фундамент.

Підстави юридичної відповідальності

Розрізняють підстави виникнення юридичної відповідальності, підстави притягнення до юридичної відповідальності, підстави звіль­нення від юридичної відповідальності, а також пом’якшуючі та обтя­жуючі обставини, що впливають на міру відповідальності.

Підставою виникнення юридичної відповідальності визнається фактичне вчинення протиправного діяння, яке повністю відповідає юридичному складу правопорушення, передбаченого відповідною нормою права.

Відсутність у фактичному діянні особи хоча б одного з елементів юридичного складу правопорушення (суб’єкта, об’єкта, суб’єктивної, об’єктивної сторін) свідчить про відсутність усіх необхідних ознак протиправності діяння та не дає підстав до застосування юридичної відповідальності.

Похідною від підстави виникнення юридичної відповідальності (факту правопорушення) є вимога правової визначеності, яка має як нормативний (загальний), так і фактичний (конкретний) характери.

Нормативна вимога правової визначеності - це чітка регламен­тація нормами права власне правопорушення та його складу, а також форм, засобів, меж державно-правового примусу, що може бути за­стосований до правопорушника та процедур притягнення до відпові­дальності.

Виконання фактичної вимоги правової визначеності виступає необхідною підставою, що дозволяє розпочати процес безпосеред­нього застосування заходів юридичної відповідальності або притяг­нення до відповідальності. Вона полягає у створенні спеціального правозастосовного акта, в якому відповідним уповноваженим орга­ном, посадовою особою чітко визначаються особа-правопорушник та примусові заходи, які до неї застосовуються. Цим актом юридична відповідальність конкретизується щодо факту протиправного діяння й індивідуалізується щодо особи, яка його вчинила, з урахуванням усіх суб’єктивних та об’єктивних обставин.

Отже, до відповідальності правопорушник притягається тільки, якщо здійснене ним діяння передбачене нормами права як протиправ­не, за нього визначені межі відповідальності та відповідним органом здійснені її конкретизація та індивідуалізація, що закріплено у відпо­відному правозастосовному акті (вироку, рішенні, постанові).

Поряд із підставами притягнення до юридичної відповідальності різними галузями права можуть передбачатися й умови, що вплива­ють на індивідуалізований обсяг відповідальності або повністю зві­льняють від неї. Це підстави звільнення від юридичної відповідально­сті, а також пом 'якшуючі та обтяжуючі обставини.

Прикладом підстав звільнення особи від кримінальної відповіда­льності є дійове каяття винного або його примирення з потерпілим і відшкодування завданих збитків, усунення заподіяної шкоди (якщо злочин вчинено особою вперше і він невеликої тяжкості), закінчення строків давності, визначених кримінальним законодавством. Від ад­міністративної відповідальності особа звільняється при перевищенні строків накладення адміністративного стягнення, у випадку крайньої необхідності або необхідної оборони, при малозначності адміністра­тивного правопорушення (обмеження усним зауваженням) тощо.

Загальні принципи юридичної відповідальності - це фундамента­льні керівні засади існування юридичної відповідальності як не­від’ємного елементу правової системи, що відображають її внутрішні закономірності, зміст, специфіку та призначення.

Принципи юридичної відповідальності:

• Законність - виявляється в можливості застосування юридич­ної відповідальності винятково на визначених законом підставах й у встановленому законом порядку, тільки компетентними органами в межах їхніх повноважень. Тобто законність юридичної відповідаль­ності - це передусім її правова визначеність та офіційність, компе­тентність застосування.

• Невідворотність відповідальності - означає, що будь-яке правопорушення обов’язково викликає адекватну реакцію з боку пра­воохоронної системи, а в необхідних випадках - покарання.

• Справедливість - це інтегруючий фундаментальний принцип як для права в цілому, так і для кожного з його компонентів. Сліду­вання принципу справедливості щодо юридичної відповідальності вимагає реалізації всіх її принципів та інших настанов правого та за­гальнолюдського характерів, зокрема:

- перед законом і судом усі рівні;

- кожен має право на захист;

- без правопорушення немає покарання;

- ніхто не може бути покараний без вини;

- кожен відповідає тільки за власні діяння;

- закон зворотної сили не має;

- вид та обсяг відповідальності залежать від тяжкості скоєного;

- відповідальність має відновлювати порушені права, відшкодо­вувати збитки тощо.

• Гуманізм - означає, що накладення відповідальності не може супроводжуватися приниженням людської гідності, піддаванням ка­туванню; гуманізм забезпечує можливість повного або часткового звільнення від застосування санкцій юридичної відповідальності у випадках добровільного відшкодування збитків, щиросердного каят­тя, тяжкої хвороби тощо.

• Неприпустимість подвоєння відповідальності - дозволяє уникнути притягнення за одне й те саме правопорушення більш ніж один раз до одного виду відповідальності.

• Індивідуалізація відповідальності - застосування відповіда­льності до конкретної особи з урахуванням її конкретної участі у пра­вопорушенні.

• Обґрунтованість - накладення юридичної відповідальності тільки після повного й точного встановлення всіх фактів та обставин правопорушення, ступеня вини конкретного правопорушника.

• Доцільність - виявляється в досягненні мети юридичної від­повідальності обраними стосовно правопорушника примусовими за­ходами.

• Своєчасність (оперативність) - з одного боку, вимагає при­тягнення винного до відповідальності в найкоротші строки, а з іншо­го - встановлює терміни давності, після спливу яких відповідальність не застосовується.

Контрольні запитання

1. Поясніть різницю між перспективною і ретроспектив­ною відповідальністю.

2. Назвіть ознаки позитивної і негативної відповідальності.

3. Що таке юридична відповідальність? Які у неї основні ознаки?

4. Яка мета юридична відповідальності?

5. У чому полягає інформувальна (сигналізаційна) функція юридич­ної відповідальності?

6. Що таке державний примус? Як він пов’язаний з юридичною ві­дповідальністю?

7. Які функції має юридична відповідальність?

8. Який характер наслідків для правопорушника можуть мати захо­ди юридичної відповідальності?

9. Які існують види юридичної відповідальності?

10. На яких принципах базується юридична відповідальність?

11. Що є загальними підставами юридичної відповідальності?

12. У чому різниця між санкцією і покаранням?

13. Як розуміється презумпція невинуватості?

Література для поглибленого вивчення

Відповідальність у праві: філософія, історія, теорія : моногр. / [І. Безклубий, С. Бобровник, І. Гриценко та ін.] ; за заг. ред. І. Безклубого. - К. : Грамота, 2014. - 448 с.

Відповідальність у приватному праві : моногр. / [І. Безклубий,

H. Кузнєцова, Р. Майданик та ін.] ; за заг. ред. І. Безклубого. - К. : Грамо­та, 2014. - 416 с.

Відповідальність у публічному праві : моногр. / [П. Андрушко,

I. Безклубий, А. Берлач та ін.] ; за заг. ред. І. Безклубого. - К. : Грамота, 2014. - 496 с.

Іваненко О. В. Теоретико-правові аспекти позитивної юридичної від­повідальності / О. В. Іваненко // Держава і право / Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України. - 2008. - Вип. 42. - С. 44-49.

Іванов Ю. А. Міжнародне право : посіб.

Інститут юридичної відповідальності у демократичних правових си­стемах / заг. ред. Н. М. Оніщенко ; НАН України, Інститут держави і права ім. В. М. Корецького. - К. : Юридична думка, 2009. - 216 с.

Канзафарова І. С. Теорія цивільно-правової відповідальності

/ І. С. Канзафарова. - О. : Астропринт, 2006. - 264 с.

Карнаух Б. П. Сутність і явище цивільно-правової відповідальності / Б. П. Карнаух // Вісник Академії правових наук України : зб. наук. пр. / Акад. прав. наук України. - Х. : Право, 2012. - № 2 (69). - С. 287-299.

Лук'янецьД. Про класифікаційні ознаки юридичної відповідальності / Д. Лук’янець // Право України. - 1999. - № 7. - С. 121-123.

Осауленко А. О. Співвідношення санкції та юридичної відповідально­сті / А. О. Осауленко // Вісник прокуратури. - 2008. - № 8. - С. 87-92.

Осауленко А. О. Юридична відповідальність та державний примус: аспекти співвідношення / А. О. Осауленко // Науковий вісник Київського національного університету внутрішніх справ. - К., 2006. - № 5. - С. 20-26.

Середюк В. В. Дослідження поняття юридичної відповідальності в правовій науці України і Польщі / В. В. Середюк // Європейське право та порівняльне правознавство : зб. статей. - К. ; Шамборі : Логос, 2010. - С. 383-391.

Тихомиров О. О. Юридична відповідальність за правопорушення в інформаційній сфері : навч. посіб. / О. О. Тихомиров, О. К. Тугарова. - К. : Нац. акад. СБУ, 2015. - 172 с.