§ 2. Особливості застосування норм права як форми реалізації права

Застосування норм права як специфічна форма правореалі­зації має певні характерні ознаки:

по-перше, це владна організуюча діяльність, яка здійснюється тільки уповноваженими компетентними суб’єктами;

по-друге, метою цієї діяльності є сприяння адресатам право­вих норм у реалізації належних їм прав та обов’язків;

по-третє, ця діяльність носить похідний характер, оскільки забезпечує реалізацію права третіми особами;

по-четверте, це комплексна правореалізаційна діяльність, оскільки застосування одних норм одночасно вимагає дотри­мання, виконання і використання інших;

нарешті, по-п’яте, право на правозастосовну діяльність зли­вається з обов’язком її здійснення.

Застосуванням норм права займаються компетентні дер­жавні органи і посадовці, що здійснюють цю діяльність суворо в межах наданих їм повноважень і втручаються у природний хід реалізації права у таких випадках:

І) коли суб’єкти не можуть самі, без допомоги компетентних органів реалізувати свої права і виконати обов’язки, оскільки

у певних випадках права й обов'язки у конкретних суб'єктів не можуть виникнути без відповідної діяльності цих органів;

2} коли є спір щодо наявності або обсягу суб’єктивних прав та юридичних обов’язків, або спір щодо правового факту, який є підставою виникнення, зміни або припинення суб’єктивних прав та юридичних обов'язків;

3) якщо необхідно здійснити передбачений законом контроль за правильністю набуття прав і покладення обов’язків;

4) коли виникає необхідність у державному примусі, у при­тягненні до відповідальності за неправомірну поведінку.

Правозастосування - це складна послідовна діяльність, що здійснюється в кілька стадій.