§ 2. Монархія

Поняття, принципи і види монархії.

Монархія - така форма правління, де формально спадкоємний одноосібний глава держави здійснює свої повноваження безстроково і звільняється від юридичної відповідальності перед своїми підданими.

Як відомо монархія існує на основі трьох принципів: безстроковості, престолонаслідування та непогрішності трону

Безстроковість означає, що влада монарха не обмежується певним строком повноважень. Існує лише два способи припинення повноважень монарха: смерть чи зречення. Останнє означає, що монарх добровільно припиняє свої повноваження і більше не вважається главою держави. Саме тому, на нашу думку, слід погодитися з

О. Бушковим, який вважає, що ніякого вбивства останнього російського імператора не було, адже Микола II добровільно зрікся з престолу на користь свого брата Михайла. В Катеринбурзі вбили родину дворянина Романова^[53], адже жоден з цієї родини вже не мав права на російський трон, а тому не можна говорити про вбивство царської сім’ї.

Престолонаслідування означає, що монарх, як правило, здобуває свою владу у спадок від попередників. З цієї точки зору безсумнівний інтерес представляє Ватикан. Як відомо, “князі церкви” обирають Папу. В той же час вважається, що Папа, обираючи собі нове ім’я, позбавляється минулого, успадковуючи свій трон від апостола Петра. Так, кардинал Кароль Войтила 16 жовтня 1978 року став верховним понтифіком Римсько-католицької церкви Іваном Павлом II (попередником був Іван Павло І). Таким чином, формально трон здобув не Кароль Войтила, а Іван Павло II. І трон він здобув саме від попереднього Папи, котрий, у свою чергу здобув його від попередників. Першим же “спадкодавцем” був апостол Петро.

Третій принцип - непогрішність трону означає, що монарх не несе відповідальності перед своїми підданими.

Існує поділ усіх монархій на необмежені та обмежені.

В умовах необмеженої монархії монарх зосереджує в своїх руках світську і духовну владу і необмежений у своїх повноваженнях.

Обмежена монархія передбачає обмеження влади монарха якимось джерелом або у певній сфері.

Існує дві класифікації необмежених монархій: за домінуючим типом влади та за уособленням монарха.

За домінуючим типом влади необмежена монархія може бути абсолютною та теократичною.

В умовах абсолютної монархії влада домінуючим типом влади є світський, тобто державна влада домінує над релігійною. Прикладами абсолютної монархії є Франція XVII, Росія і Прусія XVIII століть. Так, у Франції традиційно кардинали

(Рішельє, Мазаріні) ставали першими міністрами королівства, тим самим підпорядковуючи релігійну владу державній. Лютеранська мораль зробила релігію підлеглою для світської влади Прусії, яку очолював Фрідріх Великий. У 1721 році в Росії остаточно було ліквідовано інститут патріаршества і створена бюрократична контора, що відала справами релігії - Духовна Колегія, що у 1722 році була перетворена на Святий Синод. Тим самим релігійна влада в Росії була підпорядкована державі.

Теократична монархія передбачає підпорядкування державної влади владі релігійній. Таке становище було характерно для арабського халіфату. Халіф - заступник пророка Мухамеда, який, по суті, створив іслам. Пророк - фігура духовна, а отже заступник духовної особи є також духовною особою. Насамперед, в руках халіфа зосереджувалася духовна влада. Аналогічне становище на сьогодні панує в Ватикані, де глава духовенства, церкви (римський Папа) одночасно є і фактичним правителем держави.

За уособленням монарха необмежена монархія може бути деспотичною або самодержавною.

Класифікація необмежених монархій.

Таблиця 12.1.

В умовах деспотичної монархії монарх уособлює Бога.

живим Богом або ж привласнює собі божі повноваження. Існує принаймні два типи деспотій. Найпоширенішою з них є Східна деспотія. Прикладом такої монархії є Стародавній Єгипет, де фараон вважався сином Ра (бога Сонця), тобто сам був живим Богом. Другим типом є Західна деспотія. Її прикладом є римський домінат часів Діоклетіана Божественного.

В умовах самодержавної монархії монарх уособлює державу. Цей різновид необмеженої монархії був характерним для Візантійської та Російської імперій, Франції часів Людовика XIV, відомого своїм афоризмом: “Держава - це я”.

Щодо обмеженої монархії, то існує дві основні класифікації такого різновиду: за функціями та за джерелом обмеження влади монарха.

Види обмежених монархій.

За функціями обмежену монархію можна поділити на представницьку та дуалістичну.

Представницька монархія обмежує владу монарха виключно представницькими функціями. Її прикладами є сучасні Японія, Швеція, Іспанія, Великобританія тощо.

В умовах дуалістичної монархії в руках монарха зосереджені виконавчі (а іноді й судові) повноваження. Прикладом дуалістичної монархії є Монако.

Залежно від джерела обмеження монархії поділяються на органічні, конституційні, дуархічні та традиціоналістичні.

Органічна монархія - це різновид обмеженої монархії, коли влада монарха обмежена яким-небудь органом за відсутності у державі писаної конституції. Найвідомішими типами органічної монархії є станово-представницька та парламентарна. В умовах станово-представницької монархії влада монарха обмежена органом станового представництва. Ця форма монархії існувала в період формування централізованих держав у Європі, в епоху Відродження і Реформації (XII - XVII ст.). Прикладами станово-представницької монархії є Франція XII - XVII століть, коли владу короля дещо обмежували Генеральні Штати. Як відомо,

французьке суспільство поділялося на три стани: перший стан (його становило духовенство), другий стан (його становила аристократія) і третій стан (в нього входили всі інші верстви населення).

Щодо парламентарної монархії, то це монархія, де влада монарха обмежена парламентом при відсутності писаної конституції. Прикладом такої монархії є Великобританія, де влада королеви обмежена парламентом, а документу, який би мав назву Конституція Великобританії нема.

Формалізована монархія передбачає обмеження влади монарха формальними актами-документами. Її різновидами є монархії конституційні та договірні.

Конституційна монархія - це монархія, де влада монарха обмежена писаною конституцією, утвореною народом безпосередньо або шляхом делегованого законодавства. Прикладом такої монархії є Японія, Швеція, Іспанія та ін. Договірна монархія дозволяє обмежувати владу монарха певним договором. Її прикладом була сеньйоральна монархія в період феодалізму, коли між монархом та його васалами укладалися угоди про службу на основі васальної клятви. Існувала договірна монархія і в Новгородській республіці, де Олександр Невський тимчасово правив на підставі ряду-договору. Останньою відомою спробою утворити в умовах Росії договірну монархію слід вважати прагнення верховників обмежити владу імператриці Анни Іванівни так званими „кондиціями”.

В умовах дуархічної монархії влада монарха обмежена рівнозначною особою. Дуархічна монархія може бути територіальною, родичівською та функціональною.

Так прикладом територіальної дуархічної монархії є Галицько-Волинське князівство за часів правління короля Данила Галицького, співправителем якого був його брат князь Василько Волинський.

Територіально-дуархічна

Рис. 12.2. Класифікація обмежених монархій.

Прикладом особистої дуархічної монархії є спільне правління Ольгерда (племінник) та Кейсута (дядько) Литовських. Прикладом функціональної дуархічної монархії є ситуація у Західній Європі, де існувало два центри сили: Папа (релігійні функції) та імператор (світські функції). Крім того, були й іниті приклади: сьогунат у Японії (сьогун - світський правитель, мікадо - духовний) чи каганат у Хазарії (бек чи цар - світський правитель, каган - духовний).

Традиціоналістична монархія є обмеженою монархією, де влада монарха обмежується традиціями, звичаями тощо. Найвідомішими різновидами традиціоналістичної монархії є римський принципат (влада монарха-принцепса обмежувалася республіканськими традиціями) та ранньокласова монархія (влада монарха обмежувалася додержав ними звичаями). Прикладом ранньокласової монархії були ранньофеодальні монархії.

Приклад 12.1.

Р. Злотніков про переваги монархії над республікою.

Визнаю, що я спочатку ставився до монархії і, відповідно, до монархістів дещо... зверхньо, чи що, сприймаючи монархію як дещо курйозний, абсолютно непотрібний та непрацюючий звичай деяких відсталих, не зовсім значних або ж традиційно консервативних країн. Щодо російських монархістів, то вони здавалися мені блазнями.

І ось одного разу мені трапився статистичний збірник. Гортаючи його, я звернув увагу на те, що з десяти країн з найвищим рівнем життя громадян - сім є монархіями. Це мене зацікавило, і я спробував провести щось на зразок порівняльного аналізу за низкою параметрів, орієнтуючись саме на цю незвичайну ознаку. Виявилось, що монархії, як це не дивно, залишили позаду країни з іншою формою правління практично за будь-яким

показником. Тривалість життя... рівень технологічного розвитку... кількість комп’ютерів на душу населення... рівень освіти... темпи зростання промисловості...

Джерело: Злотников Р.В. Империя. Виват император! Роман. - М.:

ОЛМА-ПРЕСС, Альфа-книга, 2002. - С. 4-5.

Питання для самоконтролю.

1. Що таке монархія?

2. Які існують принципи монархії?

3. Які існують види монархії?

4. Що таке безстроковість?

5. Що таке престолонаслідування?

6. Що таке непогрішність трону?

7. Що таке необмежена монархія?

8. Що передбачає обмежена монархія?

9. Які класифікації характерні для необмежених монархій?

10. Які класифікації існують в умовах обмеженої монархії ?

таке абсолютна монархія? таке теократична монархія? таке деспотична монархія? таке самодержавна монархія? таке представницька монархія? таке дуалістична монархія? таке органічна монархія? таке традиціоналістична монархія? таке дуархічна монархія? таке формалізована монархія? різновиди існують в умовах органічної монархії? різновиди існують в умовах формалізованої

монархії ?

дуархічної

монархія?

монархії ?