10.2. Феодальна монархія в Англії після нормандського завоювання (ХІ-ХІІ століття)
васалами окремих сеньйорів і королем (Солсберійська присяга 1086р.), що й були особливістю ленноїсистеми в Англії. Тоді король
запропонував усім вільним князям присягнути йому на вірність. На чолі держави стояв монарх, який здійснював вищу судову,
законодавчу та виконавчу владу.
Відбувалось упорядкування структури й уточнення компетенції
вищого органу центрального управління - королівської курії,
що поєднувала функції виконавчого, судового та фінансового органу.
До її складу належали маршал, камерарій (керував королівським
70
майном) і канцлер (особистий секретар короля).
Відтак з посиленням королівської влади у складі курії виділяються окремі відомства -палата шахової дошки на чолі зі скарбником (центр фінансового управління), відомство канцлера, Вищий суд короля на чолі з юсти-ціарієм (з нього пізніше виділився суд загальних позовів, який дістав право проводити засідання без участі короля).При королі діяла також Велика рада, що складалася з великих феодалів і найупливовіших посадовців. З часом вона поділилася на дві палати - судову та казначейства.
У XII ст. король Генріх II (1154—1189) здійснив судову та військову реформи.
Суть військової реформи: військова служба феодала на користь короля за користування загальним наділом була замінена сплатою "щитових грошей", за які король мав змогу наймати на військову службу будь-кого.
Основні складові судової реформи: -
центральні королівські суди (яким тепер були підсудні майже всі кримінальні злочини) через інститутрозТздних суддів (як представ ники центру регулярно об'їздили графства та розглядали всі справи, підсудні короні) були пов'язані з окружними й обласними судами. Розслідування таких справ тепер здійснювалося через присяжних - 12 лицарів і 4 вільних людей, які під присягою повинні були повідомляти про всі злочини, скоєні в окрузі; -
кожна вільна людина Англії відтепер мала право за певну плату перенести майновий (земельний) спір у королівську курію, що підривало судову владу окремих феодалів (сеньйоріальних судів) та водночас посилювало й розширювало королівську юрисдикцію.
У військовій сфері відроджувалося колишнє англосаксонське народне ополчення. З цією метою запроваджувалася військова служба для всього вільного населення. Кожний вільний (феодал, селянин, міщанин) повинен був власним коштом придбати необхідну зброю. У такий спосіб створювалося нерегулярне військо, котре король міг протиставляти своїм неслухняним васалам.
Отож, у ХІІ-ХІІІ століттях в Англії утворюється система центральних установ, яка виросла з управління королівського палацу та ще більше зміцнила королівську владу.
Еще по теме 10.2. Феодальна монархія в Англії після нормандського завоювання (ХІ-ХІІ століття):
- Давньоруська держава в ІХ-ХІІ століттях
- Сеньйоріальна монархія в Англії
- Станово-представницька монархія в Англії
- 10.5. Абсолютна монархія в Англії
- Основні риси феодального права Англії
- ТЕМА 10 Феодальна держава та право Англії
- 10.6. Джерела права середньовічної Англії
- Феодальная раздробленность и складывание трех политических центров Утверждение феодальной раздробленности Руси Феодальная раздробленность как новая форма государственно-политической организации, сменившая раннефеодальную Киевскую монархию, соответ
- 15. Формы феодального землевладения во Франции: аллод, бенефиций, феод. Феодальные права. Цензива.
- 10.3. Утворення станово-представницької монархії в Англії
- §2. Станово-представницька монархія
- § 2. Монархія