Конституційний лад та його елементи

У сучасному розвитку національних галузей конституційного права в зарубіжних країнах і в Україні одним із головних його інсти­тутів є основи конституційного ладу. Серед інших головних інститу­тів (народовладдя, основні права і свободи людини та громадянина, вищі органи держави, громадянство тощо) його передусім вирізняє те, що він визначає загальні засади державного і суспільного ладу; форму держави, її механізм та функції; політичні, економічні, соціа­льні, культурно-духовні сфери суспільного життя; гарантії існування конституційного ладу.

У вітчизняних юридичних енциклопедичних виданнях поняття «конституційний лад»» визначається як:

1) сукупність правовідносин, що виникають у зв’язку із застосу­ванням норм конституції;

2) сукупність основоположних правовідносин, закріплених і не­рідко спеціально виділених конституцією;

3) система конституційних положень, здебільшого сутнісного характеру, які іноді наділені найвищим рівнем юридичної стійкості (убезпечені від скасування чи змін).

Термін «конституційний лад» вживається в конституціях бага­тьох країн без офіційного трактування, однак зміст позначеного ним поняття можна встановити через аналіз конкретного конституційного тексту. Це і стало причиною того, що в юридичній літературі сукуп­ність положень розділу І Конституції України відповідно до їхнього змісту називають по-різному: «Основи конституційного ладу Украї­ни», «Загальні засади конституційного ладу України», «Основи дер­жавного і суспільного ладу України», «Головні принципи державного і суспільного життя в Україні» тощо.

Необхідність науково-теоретичного осмислення динамічних процесів державотворення та суспільного життя сучасної України змушують звернутися до аналізу змісту поняття «конституційний лад», щодо якого в науці конституційного права сформовано низку позицій, зокрема його розуміють як:

1) систему суспільних відносин, передбачених і гарантованих конституцією і законами, прийнятими на її основі і відповідно до неї;

2) суспільний і державний лад, визначений у Конституції Украї­ни, або ж устрій держави і суспільства, закріплений конституційно- правовими нормами;

3) порядок, за якого дотримуються права і свободи людини та громадянина, а держава діє відповідно до конституції;

4) визначена форма чи визначений спосіб організації держави, закріплені в її конституції, які забезпечують підпорядкування держа­ви праву відповідними гарантіями та характеризують її як конститу­ційну державу;

5) встановлені конституційним правом взаємовідносини між лю­диною, народом, суспільством, покликані забезпечити визнання і за­хист прав і свобод людини та громадянина, народовладдя, громадян­ського суспільства і демократичної держави.

У науково-доктринальних тлумаченнях законодавства України зустрічається також і трактування конституційного ладу як встанов­лених Конституцією України основних засад життєдіяльності суспі­льства, держави і людини, складовими яких є суверенітет держави, форма правління, державний устрій, цілісність території та держав­ний режим.

Така неоднозначність розуміння конституційного ладу пов’язана із його політичним і соціальним змістом. Суть конституційного ладу зводиться до втілення певної моделі взаємодії або інтеграції інститу­тів суспільства і держави. Тому В. Чиркін зазначає, що конституція не може створювати певний суспільний лад і не можна розглядати конституційний лад окремо від суспільного та державного ладу.

З огляду на розмаїття поглядів і трактувань поняття «конститу­ційний лад» його можна визначити таким чином.

Конституційний лад - це система заснованих на праві та регламентованих законом інститутів, що розкривають фунда­ментальні основи взаємодії людини, суспільства і держави.

Головними елементами (об'єктами) цієї системи є:

- людина;

- суспільство;

- держава.

У процесі їхніх взаємовідносин формуються базові цінності - орієнтири суспільства для формування конституційного ладу (як приклад, суверенна, незалежна, демократична, соціальна і правова держава; людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторкан­ність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю тощо). Водночас такі цінності є основою національних інтересів (державний і народний суверенітет, територіальна цілісність, захист прав і свобод людини та громадянина).

Базові цінності і національні інтереси знаходять свій вияв у зага­льних засадах конституційного ладу - основних принципах, які є ке­рівними для суспільного та державного ладу:

- народовладдя;

- розподіл влад;

- верховенство права;

- законність;

- політичний, економічний та ідеологічний плюралізм тощо.

Завдяки цим принципам визначається місце людини у взаємовід­носинах із суспільством та державою.

Структурними елементами суспільного та державного ладу є їхні інститути, що реалізують і втілюють у життя засади конституційного ладу. Зокрема, інститутами суспільного ладу України виступають економічна, політична, соціальна та духовно-культурна структури, а державного ладу - форма, механізм та функції Української держави. Вказані інститути деякі науковці вважають гарантіями конституцій­ного ладу України.

Таким чином, поняття конституційного ладу охоплює найважли­віші інститути держави та суспільства, виражає співвідношення кон­ституційних основ і політики, держави і права, визначає організацію та процедурні засади конституційної держави.

Як форма організації суспільства держава є продуктом його роз­витку. Розвинене суспільство, що базується на механізмах саморегу­ляції та самоорганізації, дозволяє створити ефективну і сильну дер­жаву. Об’єднання різноманітних інтересів у суспільстві, організація єдності національного, релігійного, світоглядного чи іншого порядку можливі через досягнення політичної єдності. Тому політику необ­хідно розглядати як засіб інтеграції різноманітних інтересів суспільс­тва в єдиному державному механізмі на засадах верховенства права та конституції.

Конституційний лад України є вираженням національного типу конституційної системи, яка сьогодні має перехідний характер. Такий характер конституційного ладу України найбільшою мірою проявля­ється в засадах організації та діяльності публічної влади. У норматив­ному розумінні Конституція України забезпечує можливість розвива­ти зміст основних суспільних і публічно-владних інститутів. Це за­безпечення ґрунтується на окремих основоположних ідеях й уявлен­нях про природу взаємодії публічної влади та індивіда, що втілюється у принципах конституційного ладу України.

Отже, конституційний лад України відображає політичну та со­ціальну інтеграцію демократичного суспільства і публічної влади ви­нятково на засадах верховенства права, солідарності (громадської злагоди) та справедливості з метою забезпечення загального блага (балансу приватних і публічних інтересів). Тобто конституційний лад є каркасом конституційної державності, визначає основні напрями й форми діяльності суб’єктів конституційно-правових відносин.

По суті конституційний лад становить усталений тип конститу­ційно-правових відносин, а за змістом - опосередковує передбачені та гарантовані Конституцією державний і суспільний лад через сис­тему демократичного устрою, розподіл державної влади, конститу­ційно-правовий статус особи тощо.

19.2