1.4. Функції теорії держави та права

Функції теорії держави та права являють собою головні напрямки діяль­ності даної науки, необхідні для вирішення завдань, що постають перед нею. Як фундаментальна юридична наука, теорія держави та права виконує ряд функцій.

Гносеологічна функція. Гносеологія — теорія пізнання, спрямована на ви­вчення природи пізнання, його особливостей і закономірностей. ТДП виробляє нові конструкції, прийоми, доктрини, концепції, поняття, що сприяють розвитку правової свідомості та допомагають науковому пізнанню держави та права.

Онтологічна функція. Онтологія — вчення про буття, дослідження ос­новних принципів буття, його структури, закономірностей. Виконуючи цю функцію, ТДП пізнає сутність державно-правових явищ і відповідає на пи­тання, чим є держава та право, як і чому вони виникли, що вони являють со­бою у сьогоденні.

Евристична функція. Евристика — мистецтво знаходження істини, нових відкриттів. В межах цієї функції ТДП відкриває нові закономірності в розвитку державно-правових явищ, зокрема в умовах функціонування сучасного суспіль­ства.

Прогностична функція. На основі пізнання закономірностей наука ви­суває гіпотези про їх розвиток у майбутньому. ТДП передбачає певні зміни у державно-правовій дійсності, висуває гіпотези про майбутнє державно-правових інститутів, визначає тенденції їх розвитку.

Методологічна функція. Теорія держави та права як фундаментальна наука створює систему понять та категорій, що використовуються в усіх ін­ших юридичних науках, тобто задає галузевим наукам визначений логічний рівень, теоретичну цілісність.

Ідеологічна функція. Ідеологія — система основних (базових) ідей, понять, поглядів, у відповідності з якими формується певна життєва позиція окремих особистостей, їх колективів, суспільства в цілому. ТДП систематизує ідеї про державу і право, формуючи загальні засади юридичної культури і безпосередньо впливає на свідомість суб'єктів як важливий ідеологічний чинник.

Політико-управлінська функція. Теорія держави та права певним чином забезпечує науковість державного управління і здійснення боротьби за полі­тичну і державну владу.

Організаційно-прикладна функція. Виявляється у вирішенні конкретних проблем державно-правового будівництва, реформуванні державно-правового життя.

Функції науки знаходяться в нерозривному зв'язку, і лише їх системний розгляд створює цілісне уявлення про теорію держави та права як фундамен­тальну юридичну науку.