Функції філософії права і загальної теорії права

Спираючись на положення загального наукознавства про функції суспільних (гуманітарних) наук, можна констатувати, що обидві розглядувані у цій темі посібника науки покликані виконувати такі основні функції:

1) констатуюча (інформаційна) - встановлення, фікса­ція наявності тих явищ, які відображаються термінопоняттям «право» (або ж похідними від нього прикметниками: «право­ва», «правовий», «правове», «правові»);

2) інтерпретаційна - виявлення соціальної сутності тих явищ, які відображаються термінопоняттям «право» (насам­перед визначення тих частин соціально неоднорідного суспіль­ства, інтереси яких найбільшою мірою представляються та реалізуються за допомогою явища «право»);

3) евристична -відкриття невідомих раніше об'єктивних закономірностей явища «право»;

4) прогностична -передбачення зміни тих явищ, котрі вважаються «правом», «правовими»;

5) методологічна- використання здобутків розглядува­них наук як дослідницьких інструментів, засобів для форму­вання нових знань;

6) практико-прикладна -формулювання рекомендацій, пропозицій щодо удосконалення тих чи інших юридичних ін­ституцій;

7) ідеологічно-виховна - сприяння формуванню та розви­тку буттєво-правової, юридичної, а також моральної та полі­тичної свідомості людини, світогляду та загальної культури індивідуальних та колективних суб'єктів суспільства, зміцнен­ню престижу, буттєво-природному та юридичному праву.

Особливу увагу слід звернути на те, що в межах останньої функції обидві розглядувані науки беруть безпосередню участь у формуванні правничого світогляду людини - як буттєво- правового («природного»), так і власне юридичного. Тому є цілком підставним вважати названі галузі знань науками сві­тоглядними.