<<
>>

§ 2. Предмет, об’єкт і система теорії держави і права

Розглядаючи питання про предмет теорії держави і права, слід визначити, що таке взагалі предмет науки і як він співвідноситься з об’єктом науки. Річ у тому, що єдність матеріального і духовного світу обумовлює взаємозв’язок наук, що досліджують об’єктивну дійсність.

Кожна наука має свій об’єкт дослідження, що є частиною об’єктивної реальності і взаємодіє з суб’єктом пізнання. Однак об’єкт ще не аналізується суб’єктом, не досліджені ще його властивості і ознаки, на нього лише спрямовано інтерес дослідника. Тому можлива ситуація, коли одне явище стає об’єктом багатьох наук. Так, держава і право розглядаються філософією, економічною теорією, соціологією, політологією, історією тощо. Предмет же науки - це сторона, частина об’єкту, що виділяється з об’єктивної реальності і включається у процес пізнання, тобто це ті процеси і явища реального світу, що досліджуються наукою, на вивчення яких спрямоване наукове пізнання. Інакше кажучи, якщо об’єкт науки відповідає на питання, на що спрямовано науковий інтерес дослідника, то предмет науки відповідає на питання, що конкретно вивчає наука?

Предмет теорії держави і права не є виключенням. В той час, як об’єкт науки теорія держави і права спрямовано на дослідження таких явищ суспільного життя, як держава і право, а також сферу державно-правового функціонування суспільства, предмет теорії держави і права - це дещо інше.

Загалом предмет теорії держави і права можна визначити як закономірності та випадковості, властивості та сторони, характеристики, що є загальними для всіх державно-правових явищ та процесів.

Найбільш загальними закономірностями, що характерні для предмету теорії держави і права є:

• відповідність форми та типу правової системи культурі та ментальності суспільства;

• обумовленість виникнення, розвитку та функціонування права і держави процесом ускладнення соціально-економічної та духовної структури суспільства, що потребують регулювання та організації;

• обумовленість розвитку законності, правопорядку та демократії рівнем правосвідомості та правової культури, ефективністю правотворчої і правозастосовчої діяльності;

• відповідність форм та типів держави і права рівню зрілості суспільства;

• перехід від одного типу права і держави до іншого у міру формування передумов;

• відповідність і єдність типу права і типу держави;

• опосередкування у нормі права індивідуальний та загальнозначущих інтересів;

• співвідношення у сутності права і держави загальнолюдських і класових моментів;

• взаємозалежність і взаємозв’язок правовідносин і норм права;

• обумовленість форми правління політичним і державними режимом;

• відповідність сущого і належного у праві тощо.

Таким чином, предмет теорії держави і права є досить складним утворенням. Його дослідження передбачає характеристику.

• сутності держави і права;

• загальних рис, що притаманні державі та праву будь-якої правової системи чи державно-правового типу;

• загальних закономірностей виникнення держави і права;

• типів та форм держави і права;

• загальних закономірностей, принципів та механізмів розвитку й функціонування держави і права;

• загальних закономірностей зв’язку держави і права одне з одним та іншими соціальними явищами тощо.

Складність предмету теорії держави і права визначається тим, що він охоплює не лише статичні моменти (державу і право), але й їх динаміку (наприклад, процес правового регулювання).

Все вищезазначене дозволяє визначити структуру предмету теорії держави і

права.

• закономірності виникнення, розвитку і функціонування держави і права;

• сутність, типи, форми, функції, структура і механізм дії держави і права, правова система;

• основні державно-правові поняття, що є загальними для всієї юридичної науки.

Таким чином, можна визначити предмет теорії держави і права.

Предметом теорії держави і права виступають об’єктивні властивості держави і права, основні і загальні закономірності виникнення, розвитку і функціонування державних і правових явищ.

Предмет теорії держави і права не залишається незмінним. Навпаки, він перебуває в постійному розвитку і перед наукою на сьогодні встаються нові і нові питання, які слід проаналізувати і дати відповідь. Серед таких проблем першочерговими є:

• межі впливу права та держави на суспільні відносини;

• функції права;

• закономірності формування і розвитку апарату влади й управління, шляхи підвищення його відповідальності;

• роль права як регулятора суспільних відносин в період науково-технічної революції і формування глобального інформаційного суспільства;

• шляхи розвитку демократії, удосконалення представницької системи сучасної держави;

• аналіз проблеми реалізації законності як невід’ємного компоненту стилю життя українського суспільства;

• шляхи удосконалення системи права і розробка засад систематизації законодавства, практики його реалізації тощо.

Слід також враховувати, що система теорії держави і права складається з двох частин: державознавства (теорії держави) і правознавства (теорії права). Саме тому до предмету теорії держави і права слід додати предмет правознавства:

• закономірності права;

• догму права - безпосередній юридичний зміст правових галузей;

• техніку юриспруденції - засоби та прийоми практичної діяльності юридичних органів з правотворчості та застосуванню права.

Питання для самоконтролю:

1. Що таке предмет теорії держави і права?

2. Як звучать основні питання об'єкту та предмету наукового пізнання?

3. Що складає систему теорії держави і права?

4 . Що включається в структуру предмету теорії держави і права?

5. Що є предметом правознавства?

<< | >>
Источник: Сухонос В.В.. ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА. Навчальний посібник. Суми - 2005. 2005

Еще по теме § 2. Предмет, об’єкт і система теорії держави і права:

- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -