Форми реалізації функції держави

Форма реалізації функції держави - нормативно визначений вид державної діяльності, який обумовлений її сутністю, головним призначен­ням у системі суспільних відносин. Ознаки форми реалізації функції дер­жави: 1) нормативна діяльність; 2) відображення сутності держав; 3) показ головного призначення держави у системі суспільних відносин.

Правова форма реалізації функцій держави - однорідна за своїми зовнішніми ознаками діяльність державних органів та їх осіб, яка має правові наслідки і пов'язана з виданням нормативно-правових актів. Озна­ки правової форми реалізації функцій держави: 1) система юридично зна­чущих дій; 2) передбачення правових наслідків у вигляді юридичних актів; 3) здійснення юридично значущих дій, що регламентується процедурно- процесуальними нормами.

Еволюція правової форми супроводжується диференціацією й оформ­ленням таких дій, які невід’ємні від змісту державної діяльності: 1) нормо- творча (законодавча) діяльність; 2) нормозастосовна (управлінська) діяль­ність; 3) правоохоронна діяльність; 4) засновницька діяльність; 5) контро­льно-наглядова діяльність.

Нормотворча (законодавча) діяльність - сукупність юридично зна­чущих дій уповноважених осіб, спрямованих на розробку, прийняття, зміну та систематизацію нормативно-правових актів. Ознаки правотворчої (нормотворчої) діяльності: 1) діяльність уповноважених осіб; 2) розробка, скасування (як зміст діяльності), зміна норми; 3) систематизація норматив­но-правових актів.

Нормозастосовна (управлінська) діяльність - сукупність юридично значущих дій уповноважених посадових державно-владних осіб відповідно до їх компетенції та повноваження із застосування норм шляхом ство­рення індивідуально-правових актів, згідно з конкретними життєвими ситуаціями, які мають юридичні наслідки.

Правоохоронна діяльність - сукупність юридично значущих регламе­нтованих процесуальних дій спеціально уповноважених осіб з охорони норм, яка супроводжується застосуванням примусу. Ознаки правоохоронної діяль­ності: 1) діяльність спеціально уповноважених осіб; 2) санкції, спрямовані на відновлення норми права, прийоми із запобігання порушенням норм пра­ва, або профілактика (як зміст діяльності); 3) діяльність регламентована процесуальними нормами як умова правомірного застосування санкції.

Засновницька (установча) діяльність - сукупність юридично зна­чущих дій, спрямованих на формування, скасування, зміни органів держа­ви, їх структурних підрозділів. Ознаки засновницької (установчої) діяльно­сті: 1) діяльність вищих посадових осіб; 2) організаційно-кадрове забезпе­чення діяльності державних органів (як зміст діяльності); 3) компетенцій- ний розподіл повноважень.

Контрольно-наглядова діяльність - сукупність юридично значущих дій уповноважених осіб з контролю за дотриманням вимог норм права під­контрольними органами, посадовими особами в межах їх компетенції та повноваження. Ознаки контрольно-наглядової діяльності: 1) діяльність по­садових осіб у межах своєї компетенції та повноважень; 2) контроль діяль­ності державних органів і державно-владних осіб з виконання завдань для їх корегування; 3) нагляд як необхідна умова дотримання закону.

Організаційна (неправова) форма реалізації функцій держави - однорідна за своїми зовнішніми ознаками діяльність органів державної влади, яка не передбачає правових (юридичних) наслідків. Ознаки організа­ційної (неправової) форми реалізації функцій держави: 1) переважно фак­тичні (ситуативні) дії; 2) сприяння реалізації функцій держави за нетипо­вих ситуацій; 3) підконтрольна і наглядова сфера діяльності.

У межах організаційної форми можна виокремити такі напрями:

1) регламентний; 2) господарський; 3) політико-ідеологічний. Регламент­но-організаційна діяльність спрямована на формування технічних правил роботи державного апарату влади, взаємодію його структурних підрозді­лів. Господарсько-організаційна діяльність пов’язана з матеріально- технічним забезпеченням виконання функцій держави, а саме господарсь­кої доцільності й економічної необхідності тих чи інших рішень. Політико - ідеологічна організаційна діяльність спрямована на врахування суспільних групових інтересів у державній політиці, вплив на формування бажаної поведінки у контексті тих чи інших ідеологічних принципів як умови легі- тимності державної влади.

7.4.