5.1.5. Порушення рівноправності громадян залежно від, їх расової, національної належності чи ставлення до релігії

Злочин, передбачений ст. 161 КК України, посягає на рівноправність громадян України незалежно від їх раси, нації чи віри.

Конституція України закріплює (ст. 24) рівність усіх громадян України перед Законом, рівність їх конституційних прав і свобод.

Стаття 161 Кримінального кодексу України захищає рівноправність громадян, що закріплена Конституцією України, як засаду внутрішньої безпеки держави.

Об'єктивно діяння, передбачені ст. 161 КК, проявляються у таких формах:

вчинення дій, спрямованих на розпалювання націо нальної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті;

приниження національної честі і гідності;

образа почуттів громадян у зв'язку з їх релігійними переконаннями;

пряме чи непряме обмеження прав або встановлення прямих чи непрямих переваг громадян залежно від їх расової, національної приналежності або ставлення до релігії.

Для наявності в діях особи складу злочину достатньо встановити вчинення нею однієї із зазначених у ст. 161 КК форм порушення рівноправності громадян.

За частиною 2 ст. 161 КК кваліфікується діяння, вчинене за обтяжуючих обставин. Кваліфікуючими ознаками ч. 2 ст. 161 КК є такі:

вчинення діяння із застосуванням насильства, обма ну або погрози;

вчинення діяння посадовою особою.

Частина 3 ст. 161 КК передбачає відповідальність за особливо кваліфіковані види цього злочину, кваліфікуючими ознаками якого є:

вчинення діяння організованою групою осіб;

загибель людей;

212

- настання інших тяжких наслідків (тяжких тілесних ушкоджень, великої майнової шкоди тощо).

Суб'єктивна сторона цього злочину характеризується умислом (прямим), оскільки суб'єкт діє з метою викликати національну, расову чи релігійну ворожнечу та ненависть. Досягнення чи не досягнення винним цієї мети не змінює сутності його наміру і відповідальності.

Відповідальними за злочин, передбачений ст. 161 КК, є всі осудні особи, яким до вчинення злочину виповнилося шістнадцять років.