5.1.5. Порушення рівноправності громадян залежно від, їх расової, національної належності чи ставлення до релігії
Злочин, передбачений ст. 161 КК України, посягає на рівноправність громадян України незалежно від їх раси, нації чи віри.
Конституція України закріплює (ст. 24) рівність усіх громадян України перед Законом, рівність їх конституційних прав і свобод.
«Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками» (ч. 2 ст. 24 Конституції України).Стаття 161 Кримінального кодексу України захищає рівноправність громадян, що закріплена Конституцією України, як засаду внутрішньої безпеки держави.
Об'єктивно діяння, передбачені ст. 161 КК, проявляються у таких формах:
вчинення дій, спрямованих на розпалювання націо нальної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті;
приниження національної честі і гідності;
образа почуттів громадян у зв'язку з їх релігійними переконаннями;
пряме чи непряме обмеження прав або встановлення прямих чи непрямих переваг громадян залежно від їх расової, національної приналежності або ставлення до релігії.
Для наявності в діях особи складу злочину достатньо встановити вчинення нею однієї із зазначених у ст. 161 КК форм порушення рівноправності громадян.
За частиною 2 ст. 161 КК кваліфікується діяння, вчинене за обтяжуючих обставин. Кваліфікуючими ознаками ч. 2 ст. 161 КК є такі:
вчинення діяння із застосуванням насильства, обма ну або погрози;
вчинення діяння посадовою особою.
Частина 3 ст. 161 КК передбачає відповідальність за особливо кваліфіковані види цього злочину, кваліфікуючими ознаками якого є:
вчинення діяння організованою групою осіб;
загибель людей;
212
- настання інших тяжких наслідків (тяжких тілесних ушкоджень, великої майнової шкоди тощо).
Суб'єктивна сторона цього злочину характеризується умислом (прямим), оскільки суб'єкт діє з метою викликати національну, расову чи релігійну ворожнечу та ненависть. Досягнення чи не досягнення винним цієї мети не змінює сутності його наміру і відповідальності.
Відповідальними за злочин, передбачений ст. 161 КК, є всі осудні особи, яким до вчинення злочину виповнилося шістнадцять років.
Еще по теме 5.1.5. Порушення рівноправності громадян залежно від, їх расової, національної належності чи ставлення до релігії:
- Стаття 161. Порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності, релігійних переконань, інвалідності та за іншими ознаками
- 8.2.3. Однакове ставлення щодо громадян ЄС та членів їх родин и
- 2.3.2. Адміністративна юрисдикція залежно від вимогу справі
- Особливості правового регулювання праці засуджених залежно від виду виправної колонії
- § 3. Розрізнення тлумачення права залежно від його обсягу
- § 5. Особливості розгляду звернень громадян в органах І (підрозділах) Національної поліції України
- if( !cssCompatible ) { document.write(" Розділ 23 ПРАВОСВІДОМІСТЬ І ПРАВОВА КУЛЬТУРА 23.1.Поняття правової свідомості Правосвідомість — одна з форм суспільної свідомості. Кожна особа володіє правосвідомістю незалежно від того, усвідомлює вона це чи ні. Ставлення особи до права може бути як позитивним (людина розуміє значення та необхідність права), так і негативним (людина вважає, що право не потрібне). Це ставлення може бути раціональним, розумним, емоційним, на рівні почут
- ВІДОЗВА УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ РАДИ ВІД 1 ЛИСТОПАДА 1918 Р.
- § 4. Юридична відповідальність за порушення законодавства про звернення громадян
- § 3. Захист права власності від порушень, не поєднаних з позбавленням володіння (негаторний позов)
- §4. Захист прав власника від порушень, не поєднаних з позбавленням володіння
- Указ Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 3 лютого 2010 року "Про заходи щодо підвищення ефективності державного управління у галузі геологічного вивчення і використання надр"
- Рескрипт римського імператора про звільнення громадян Тіри від мита Тіра. 201 р. н.е. (переклад з латини В.В. Латишева)
- Статтею 289 ЦПК передбачено, що у випадках, коли справа про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, розглядається з метою охорони державних інтересів та національної безпеки, про судове засідання повідомляється лише заявник. Чи не є це порушенням принципів гласності та відкритості?