8.2.3. Однакове ставлення щодо громадян ЄС та членів їх родин и
Іншим важливим правом громадян ЄС є рівність ставлення (недискримінація) щодо них з боку будь-якої держави-члена. Договір про Співтовариство забороняє будь-яку дискримінацію громадян ЄС та членів 'їх родини на підставі національності.
ЄСП пояснив, що повинно бути однакове ставлення до громадян різних держав-членів у всіх державах-членах у ситуаціях, що регулюються правом Співтовариства*.Згідно Директиви 2004/58 держави-члени не можуть дискри - мінувати громадян ЄС на підставі їх статі, раси, кольору, етич-
1 Див.: Справа 48/75, Procureur du Roi v. Royer (1976) ECR 497, (1976) 2 CMLR 619.
: Див.: Справа 157/79, R. v. Pieck (1980) ECR 2171, (1980) 3 CML R 220.
3 Див.: Справа 118/75, Watson v. Beimann (1976) EC R 1185, (1976) 2 CML R 552.
••Див.: Справа C-43/95, Data-Delecta & Forsberg v. MSL Dynamics (1996) ECR 1-4661.
98
ного та соціального походження, генетичних даних, мови, релігії, політичних поглядів, належності до етнічної меншини , власності, народження , інвалідності, віку чи сексуальної орієнтації. Рег- ламен т 1612/68 імплементу є положенн я Договор у пр о Спів - товариство щодо недискримінації працівникі в та вимагає від держав-члені в дотримуватися рівності ставлення в усіх справах, що пов'язан і з роботою при пересуванні працівників. Регламент містить 3 розділи:
1) "Здатність до роботи";
2) "Рівне ставлення в роботі";
3) "Родини працівників". Директив а 96/71 надає право на рівне ставленн я та умов праці працівникам , що працюють за короткострокови м чи сезонни м контрактом1 .
Згідно з Регламентом 1612/68 громадянам ЄС гарантовано право найму на роботу та працювати на території будь-якої з держав-членів на таких самих умовах, як це гарантовано і праців- никам-громадяна м такої держави-члена . Заборонен о пряму чи непрям у дискримінаці ю державами-членам и громадян інших держав-членів .
Зокрема , забороняєтьс я обмеженн я заявок на працевлаштування для громадян інших держав-члені в (ст. 3(a) Регламенту 1612/68), встановлення особливих процедур праце- влаштування для громадян інших держав-членів, встановленн я квот прийнятт я на роботу іноземців в певній сфері2 та інших перешкод. Проте державам-члена м може бути дозволено вста- новленн я для громадян інших держав-члені в особливих вимог щодо знанн я мови, якщ о цього вимагає природа посади, на яку кандидат претендує3 .Однакове ставлення щодо працівників стосується також умов їх праці. Це передбачає однакові умови працевлаштування та праці, зокрема, винагороду за роботу, порядо к звільнення та поновленн я на роботі, працевлаштування безробітних4 , доступ до соціальних та податкових пільг нарівні з громадянами від- повідної держави-члена (при цьому ці пільги розуміються досить широко; це може бути, наприклад, позика у зв'язк у з народжен - ням дитини5 , пільгові тариф и на проїзд у транспорті6 , мінімальні пенсії7 тощо) , право брати участь у професійних спілках (ст. 8
1 Див.: Директив а 96/71 Європейськог о Парламенту та Ради Міністрів від 16 грудня 1996 p. (O.J. 1996 L18).
2 Див. : Справа 167/73, Commission v. France (French Merchant Seamen) (1974) EC R 359.
J Див.: Справа 397/87, Groener v. Minister for Education (1990) 1 CML R 401.
4 Див.: Стаття 7(1) Регламенту 1612/68.
5 Див.: Справа 65/81, Reina v. Landeskditbank Baden-Wurttemberg (1982) EC R
33, (1982) 1 CML R 744.
6 Див.: Справа 32/75, Cristini v. SNCF (1975) EC R 1085, (1976) 1 CML R 573.
7 Див.: Справа 261/83, Castelli v. ONPTS (1984) ECR 3199.
99
Регламенту 1612/68), у професійній чи напівпрофесійній спор- тивній діяльності1 та користуватися помешканнями, що включає право набувати житло у власність2.
Члени родини працівника можуть самостійно влаштовува- тися на роботу в державі-члені ЄС, де проживають разом з працівником3 . Діти працівників мають право доступу до системи загальної освіти та професійних шкіл у відповідній державі- члені4 та мають право отримувати фінансову допомогу на на- вчання тощо5.