Тональність юридичного письма
Як правило, читача не цікавить думка з приводу певного питання, його цікавить об'єктивний аналіз ситуації, відповідь кваліфікованого юриста на конкретне запитання. Потрібно утримуватися від вживання зворотів на зразок «я вважаю», «на мою думку».
У юридичному тексті рекомендовано використовувати нейтральні вислови. Замість «я вважаю» можна написати«наша доктрина і практика полягає в тому, що...».
Винятком є ситуації, коли просять висловити особисту думку з яко-
го-небудь питання, тоді застосування займенника «я» виправдане.
У зв'язку із цим часто виникає запитання, який займенник краще вживати: «я» чи «ми». У юридичних текстах, авторство яких належить
одній людині, можна зустріти використання особових займенників першої особи множини. У такий спосіб автор, мабуть, намагається уникати застосування займенника «я»74.
Ось чому бажано там, де цього вимагають обставини, по змозі уникати застосування займенника «ми». Займенник «ми» вживається, якщо під документом стоїть підпис кількох осіб, якщо документ представляється від
юридичної фірми, навіть якщо він підписаний однією особою. У такому випадку «ми» означає, що в документі виражена не особиста думка його автора, а позиція фірми.
Якщо йдеться про абстрактну людину, суб'єкта відносин, у вітчизняній
юридичній літературі традиційно заведено використовувати займенник
третьої особи однини чоловічого роду «він». В українській мові слова чоловічого роду вважаються немаркованими за статтю. У юридичних
74 Онищук І. І. Тональність юридичного письма / І. І. Онищук // Науково-практична інтер- нет-конференція з питань правового регулювання суспільства та проблем теорії державиі права, 28 березня - 1 квітня 2011 р. / Прикарпат. ін-т ЛьвДУВС. - Івано-Франківськ: ПЮІ Льв ДУВС, 2011. - С. 17.
Лекція 4. ЮРИДИЧНЕ ПИСЬМО
86 текстах чоловічий рід вживається як «узагальнювальний», охоплює чоловіків і жінок.
В англо-американських юридичних текстах дедалі більшого поширення набуває вживання займенника «вона» («she») замість «він» («he»),
коли йдеться про гендерно нейтральний контекст. Якщо належність особи
до певної статі є принциповою, це однозначно випливає з того, як сформульований юридичний текст. Іноді в юридичних текстах для уникнення
непорозумінь є спеціальні застереження, що терміни чоловічого роду можуть бути використані як терміни жіночого роду. Зважаючи на специфіку
української мови, це зайве, якщо тільки для такого застереження немає особливих причин.
Будувати фрази варто так, щоб вони звучали впевнено. Якщо пишете у стверджувальній формі, не супроводжуйте написане словами, які свідчили б про ваш сумнів. Для досягнення такої мети варто менше використовувати умовний спосіб («якщо би., то»), якщо для цього нема причини. Така практика створює в читача відчуття невпевненості, сумніву і переноситься на особистість автора тексту. Бажано уникати словосполучень
«мені здається», «можна припустити». Вони доречні, якщо обмірковується якесь спірне питання, аналізуються різні думки, схиляючись до однієї з них. Слова і словосполучення, які вводяться в речення для означення сумніву,
як правило, роблять фразу більш громіздкою75.
На сприятливе сприйняття читачем тексту впливає позитивний настрій автора. Він передається не тільки впевненістю у правильності того, про що
він пише, але й позитивною тональністю фраз. Ось чому варто будувати фразу позитивними висловами й уникати заперечень. Заперечення обтяжують фразу й ускладнюють розуміння написаного. Проявляючи в юридичному письмі впевненість і позитивний настрій, потрібно уникати зайвої категоричності та перебільшення. Тому без будь-яких причин не треба
вживати такі слова, як «усе», «завжди», «всюди», «ніколи», «дуже» тощо, які до змісту переважно нічого не додають, а тільки подовжують фразу.
Вагоме значення для сприйняття юридичного письма має його звукова сторона.
На милозвучність тексту можуть впливати найрізноманітнішіфактори. Це і надто довгі фрази, і повторення однакових відмінків та початкових звуків, скупчення довгих і шиплячих слів.
Негарні фрази чи словосполучення відволікають увагу, перешкоджають сприйняттю смислу фрази. Юридичне письмо повинно не тільки
75 Онищук І. І. Тональність юридичного письма / І. І. Онищук // Науково-практична інтер- нет-конференція з питань правового регулювання суспільства та проблем теорії державиі права, 28 березня - 1 квітня 2011 р. / Прикарпат. ін-т ЛьвДУВС. - Івано-Франківськ:
ПЮІ Льв ДУВС, 2011. - С. 18.
Шутак І. ЮРИДИЧНА ТЕХНІКА: курс лекцій для бакалаврів
зручно читатися, але й зручно вимовлятися. Як говорить древня латинська приповідка, «Scripta manet» («Написане залишається»).
87
Перш ніж поставити останню крапку в юридичному тексті, потрібно подивитися на документ очима читача. Якщо юрист думатиме про читача, про те, як він сприйме юридичний текст, чи буде йому цікаво читати написане, то все, про що йшлося, вдасться без зусиль. Для будь-якого юриста в будь-якій країні світу надзвичайно важливо вміти писати ясно і чітко. Тому ціль юридичного письма - скрізь незмінна: викласти правову інформацію якісно, щоб її можна було зрозуміти та застосувати на практиці.
Еще по теме Тональність юридичного письма:
- Стиль юридичного письма
- Види юридичного письма
- Суб'єктивне юридичне право та юридичний обов'язок
- Криминалистическое исследование письма
- 17.2. Ідентифікаційні ознаки письма
- Письма в редакцию
- Функції юридичного права (юридичного регулювання)
- Отделение третие. О наказании за обиды на письме
- 8.2.1. Юридична діяльність, юридичний процес і процедура. Законодавство як предмет законодавчої діяльності
- Юридична норма і юридично-нормативний припис
- 17.4. Підготовка матеріалу для криміналістичного експертного дослідження письма