<<
>>

Тональність юридичного письма

Як правило, читача не цікавить думка з приводу певного питання, його цікавить об'єктивний аналіз ситуації, відповідь кваліфікованого юриста на конкретне запитання. Потрібно утримуватися від вживання зворотів на зразок «я вважаю», «на мою думку».

У юридичному тексті рекомендовано використовувати нейтральні вислови. Замість «я вважаю» можна написати

«наша доктрина і практика полягає в тому, що...».

Винятком є ситуації, коли просять висловити особисту думку з яко-

го-небудь питання, тоді застосування займенника «я» виправдане.

У зв'язку із цим часто виникає запитання, який займенник краще вживати: «я» чи «ми». У юридичних текстах, авторство яких належить

одній людині, можна зустріти використання особових займенників пер­шої особи множини. У такий спосіб автор, мабуть, намагається уникати застосування займенника «я»74.

Ось чому бажано там, де цього вимагають обставини, по змозі уникати застосування займенника «ми». Займенник «ми» вживається, якщо під документом стоїть підпис кількох осіб, якщо документ представляється від

юридичної фірми, навіть якщо він підписаний однією особою. У такому випадку «ми» означає, що в документі виражена не особиста думка його автора, а позиція фірми.

Якщо йдеться про абстрактну людину, суб'єкта відносин, у вітчизняній

юридичній літературі традиційно заведено використовувати займенник

третьої особи однини чоловічого роду «він». В українській мові слова чоловічого роду вважаються немаркованими за статтю. У юридичних

74 Онищук І. І. Тональність юридичного письма / І. І. Онищук // Науково-практична інтер- нет-конференція з питань правового регулювання суспільства та проблем теорії державиі права, 28 березня - 1 квітня 2011 р. / Прикарпат. ін-т ЛьвДУВС. - Івано-Франківськ: ПЮІ Льв ДУВС, 2011. - С. 17.

Лекція 4. ЮРИДИЧНЕ ПИСЬМО

86 текстах чоловічий рід вживається як «узагальнювальний», охоплює чо­ловіків і жінок.

В англо-американських юридичних текстах дедалі більшого поши­рення набуває вживання займенника «вона» («she») замість «він» («he»),

коли йдеться про гендерно нейтральний контекст. Якщо належність особи

до певної статі є принциповою, це однозначно випливає з того, як сфор­мульований юридичний текст. Іноді в юридичних текстах для уникнення

непорозумінь є спеціальні застереження, що терміни чоловічого роду мо­жуть бути використані як терміни жіночого роду. Зважаючи на специфіку

української мови, це зайве, якщо тільки для такого застереження немає особливих причин.

Будувати фрази варто так, щоб вони звучали впевнено. Якщо пишете у стверджувальній формі, не супроводжуйте написане словами, які свідчи­ли б про ваш сумнів. Для досягнення такої мети варто менше використо­вувати умовний спосіб («якщо би., то»), якщо для цього нема причини. Така практика створює в читача відчуття невпевненості, сумніву і пере­носиться на особистість автора тексту. Бажано уникати словосполучень

«мені здається», «можна припустити». Вони доречні, якщо обмірковується якесь спірне питання, аналізуються різні думки, схиляючись до однієї з них. Слова і словосполучення, які вводяться в речення для означення сумніву,

як правило, роблять фразу більш громіздкою75.

На сприятливе сприйняття читачем тексту впливає позитивний настрій автора. Він передається не тільки впевненістю у правильності того, про що

він пише, але й позитивною тональністю фраз. Ось чому варто будувати фразу позитивними висловами й уникати заперечень. Заперечення обтя­жують фразу й ускладнюють розуміння написаного. Проявляючи в юри­дичному письмі впевненість і позитивний настрій, потрібно уникати зайвої категоричності та перебільшення. Тому без будь-яких причин не треба

вживати такі слова, як «усе», «завжди», «всюди», «ніколи», «дуже» тощо, які до змісту переважно нічого не додають, а тільки подовжують фразу.

Вагоме значення для сприйняття юридичного письма має його звукова сторона.

На милозвучність тексту можуть впливати найрізноманітніші

фактори. Це і надто довгі фрази, і повторення однакових відмінків та по­чаткових звуків, скупчення довгих і шиплячих слів.

Негарні фрази чи словосполучення відволікають увагу, перешкод­жають сприйняттю смислу фрази. Юридичне письмо повинно не тільки

75 Онищук І. І. Тональність юридичного письма / І. І. Онищук // Науково-практична інтер- нет-конференція з питань правового регулювання суспільства та проблем теорії державиі права, 28 березня - 1 квітня 2011 р. / Прикарпат. ін-т ЛьвДУВС. - Івано-Франківськ:

ПЮІ Льв ДУВС, 2011. - С. 18.

Шутак І. ЮРИДИЧНА ТЕХНІКА: курс лекцій для бакалаврів

зручно читатися, але й зручно вимовлятися. Як говорить древня латинська приповідка, «Scripta manet» («Написане залишається»).

87

Перш ніж поставити останню крапку в юридичному тексті, потрібно подивитися на документ очима читача. Якщо юрист думатиме про читача, про те, як він сприйме юридичний текст, чи буде йому цікаво читати на­писане, то все, про що йшлося, вдасться без зусиль. Для будь-якого юриста в будь-якій країні світу надзвичайно важливо вміти писати ясно і чітко. Тому ціль юридичного письма - скрізь незмінна: викласти правову інфор­мацію якісно, щоб її можна було зрозуміти та застосувати на практиці.

<< | >>
Источник: Шутак І. Д.. Юридична техніка : курс лекцій / І. Д. Шутак. - Івано-Франківськ: Лабораторія академічних досліджень правового регулювання та юридичної техніки. Дрогобич : Коло,2015. - 228 с.. 2015

Еще по теме Тональність юридичного письма:

  1. Стиль юридичного письма
  2. Види юридичного письма
  3. Суб'єктивне юридичне право та юридичний обов'язок
  4. Криминалистическое исследование письма
  5. 17.2. Ідентифікаційні ознаки письма
  6. Письма в редакцию
  7. Функції юридичного права (юридичного регулювання)
  8. Отделение третие. О наказании за обиды на письме
  9. 8.2.1. Юридична діяльність, юридичний процес і процедура. Законодавство як предмет законодавчої діяльності
  10. Юридична норма і юридично-нормативний припис
  11. 17.4. Підготовка матеріалу для криміналістичного експертного дослідження письма
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -