<<
>>

1. Функція правосуддя.

Звичайно серед цих повноважень домінуючу роль відіграє правосуддя. Його може здійснювати тільки суд, і ніякий інший орган. Це специфічно судове повноваження.

Так Верховний Суд України, апеляційні та місцеві суди розглядають і вирішують в межах своєї компетенції цивільні, кримінальні, адміністративні та господарські справи; забезпечують судовий захист прав, свобод та законних інтересів особи; захищають від різного роду посягань всі форми власності передбаченні чинним законодавством.

Конституційний Суд України розглядає справи про відповідність Конституції України (конституційність) законів та інших правових актів.

2. Конституційний контроль. Так, Конституційний Суд України покликаний: здійснювати контроль за відповідністю положень законодавства і практики його застосування Основному Закону України, діяльності найвищих органів державної влади і управління нормам Конституції, що визначають їх компетенцію; підтримувати зверхність і безпосередню дію Конституції України; захищати конституційний лад республіки; охороняти суверенітет України; утверджувати начала законності у правотворчості і правозастосуванні та ін.

3. Контрольна функція. Слід відмітити, що контроль здійснюють також і суди загальної юрисдикції, вони покликані забезпечити законність і обгрунтованість рішень і дій державних органів і посадових осіб. Також на суди покладено контроль за своєчасним зверннням до виконання винесених ними рішень і контроль за виконнням їх, шляхом направлення і отримання виконавчих документів.

4. Дозвільна функція. Дозвільна функція судової влади полягає в наданні дозволу судами для проведення оперативно-розшукових дій – прослуховування, виїмки, проведення обшуку.

5. Організаційна функція. Організаційна функція полягає у формуванні органів суддівського самоврядування, кваліфікаційних комісій, Вищої Ради юстиції України, Конституційного Суду України.

Проведення зборів, конференцій та з’їздів суддів.

6. Кадрова функція. У відповідності до чинного законодавства про судоустрій на судову владу на нинішній час покладено також кадрову функцію. Зокрема обрання Голови Верховного Суду України та його заступників. Подання головою ВСУ для призначення Президентом кандидатур на посади голів апеляційних та місцевих судів і їх заступників. Тобто вона приймає участь у формуванні суддівського корпусу.

7. Інформаційно-статистична функція. Вказана функція полягає в проведенні статистичного обліку судами стану своєчасного розгляду справ по окремих галузях права і категоріях.

8. Роз’яснююча функція. Важливе значення в становленні судової влади має також роз’яснення чинного законодавства з питань судової практики Верховним Судом України, аналізу розгляду справ судами різних ланок.

9. Функція обрання міри запобіжного заходу у вигляді арешту. Дана функція полягає у застосуванні судом міри запобіжного заходу у вигляді арешту стосовно осіб під час досудового слідства та застосуванні примусового лікування, щодо осіб, які потребують його за медичними висновками.

10. Функція звільнення від покарання. Чинним законодавством на суди покладено повноваження по умовно-достроковому звільненню від покарання і направлення осіб до яких застосоване таке покарання для відбуття його у випадку порушення ними чинного законодавства, або невиконання обов’язків покладених на них судом.

11. Функція звернення до виконання рішень суду і контроль за його виконнням. Саме на суддів які виносять рішення по справі закон покладає відповідальність за звернення їх до виконання та контроль за ходом виконання.

Як бачимо, судова влада на даному етапі здійснює не одну і не дві функції, а ряд різних функцій.

Основою судової влади є система органів через які вона здійснює свої повноваження і функції.

Організація і діяльність судів в незалежній Україні регламентується розділом VIII Конституції “Правосуддя”, Законом “Про судоустрій України”, Законом “Про Конституційний Суд України” [203]47, Законом України “Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів” [203]48, Законом “Про статус суддів”, Цивільним процесуальним кодексом, Кримінальним процесуальним кодексом, Господарським процесуальним кодексом та іншими нормативними актами.

Ст. 124 Конституції визначає, що судова система України поділяється на дві гілки – суд конституційної юрисдикції та суди загальної юрисдикції.

Єдиним судовим органом конституційної юрисдикції є Конституційний суд.

Однак з цієї конституційної норми виникає необхідність створення єдиної системи судів загальної юрисдикції на засадах їх самостійності та непідзвітності іншим владним органам, незалежності та недоторканості суддів, відкритості та гласності правосуддя, дотримування конституційних засад судочинства, участь народу в його здійсненні, колегіального та одноособового розгляду справ.

Єдність судової системи забезпечується такими факторами, як спільність принципів організації та діяльності судів, правил судочинства, однаковість застосування законів, єдність статусу суддів, обов’язковість виконання усіх судових рішень на території України.

Важливо відмітити, що система судів загальної юрисдикції будується за двома принципами: територіальності і спеціалізації. Втілення принципу територіальності повинно йти шляхом утворення місцевих судів, виходячи з адміністративно-територіального поділу або з утворення регіональних судів (об’єднання декількох районів чи їх частин у міжрайонний суд). Таке утворення судових округів реально могло б забезпечити незалежність суддів від місцевих органів виконавчої влади.

Разом з тим на нашу думку утворення міжрайонних судів є неприйнятною моделлю для практичного її втілення. Про це свідчить невдалий досвід функціонування в Україні міжрайонних (окружних) судів, які були створені в червні 1992 року для розгляду справ по першій інстанції у колегіальному складі професійних суддів різних районних судів і фактично самоліквідувалися із-за своєї недоцільності. Вказаний факт є яскравим прикладом, що не можна сліпо копіювати судові системи інших країн і підтвердженням того що Україна повинна створити свою судову систему з врахуванням всіх особливостей нашого суспільства та економічного стану.

На даний час в Україні створено місцеві загальні суди в центрі кожного адміністративно-територіального району і апеляційні в областях.

Згідно із Законом України “Про судоустрій України” (ст.18) систему загальних судів України складають Верховний Суд України, Апеляційний Суд України, апеляційні суди Автономної Республіки Крим, міст Києва і Севастополя та апеляційні суди областей, та апеляційні військові суди регіонів та Військово-Морських Сил, вищі спеціалізовані суди і місцеві суди [71]49.

Впровадження апеляційного та касаційного оскарження рішення суду має метою максимально унеможливити судову помилку при вирішенні конкретної судової справи, забезпечити однакове застосування всіма судами загальної юрисдикції законодавства України і визнаних нею міжнародно-правових актів, які є частиною національного законодавства.

Місцеві суди (районні, міські, а також районні в містах), військові суди гарнізонів та господарські суди Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя) є основною ланкою цієї системи.

Це як правило є суди першої інстанції, які розглядають переважну більшість цивільних, господарських, кримінальних та адміністративних справ. Саме

тут повинна широко запроваджуватися спеціалізація судів. Конституція дає можливість в новому законі про судоустрій створення спеціалізованих ланок місцевих судів, наприклад, сімейних, адміністративних, фінансових тощо.

<< | >>
Источник: Попелюшко Василь Олександрович. Правові проблеми організації і функціонування місцевих загальних судів в Україні / Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. 2004

Еще по теме 1. Функція правосуддя.:

  1. 2. Організація здійснення правосуддя в Україні
  2. 1.1. Поняття судової влади, її суть та функції
  3. 1. Функція правосуддя.
  4. 1.3. Становлення та реформування місцевих загальних судів, як основної ланки системи правосуддя
  5. 9.4. Принципи організації і функціонування механізму держави
  6. § 2. Забезпечення доступності правосуддя в адміністративному судочинстві
  7. 4. Проблема забезпечення доступності правосуддя в адміністративному судочинстві
  8. Функції цивільного процесу України
  9. Організаційно-функціональні принципи правосуддя
  10. § 2. Сутність і природа правосуддя в цивільних справах
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -