2. Організація здійснення правосуддя в Україні

Згідно з конституційним принципом розподілу державної влади однією з її гілок є судова влада, яка покликана здійснювати правосуддя в Україні.

Правосуддя — вид державної діяльності, за допомогою якої розглядаються і вирішуються питання, пов'язані з порушенням норм права.

Тому воно здійснюється від імені держави спеціально уповноваженими органами — судами, які на судових засіданнях розглядають у встановленому законом порядку кримінальні, адміністративні, цивільні, судові та інші категорії справ.

Це положення дістало конституційне правове закріплення у розділі VIII Основного Закону "Правосуддя".

Більш детально засади організації судової влади та засади здійснення правосуддя в Україні визначені в Законі України "Про судоустрій України" від 2 лютого 2002 р.1

1 Голос України. — 2000. — 19 березня.

-448-

Відповідно до засад організації судової влади в Україні судова влада реалізується шляхом здійснення правосуддя у формі цивільного, господарського, адміністративного, кримінального, а також конституційного судочинства. Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Судову систему України становлять суди загальної юрисдикції та Конституційний Суд України.

Суди загальної юрисдикції утворюють єдину систему судів. Конституційний Суд України — єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні.

Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи в порядку, встановленому Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 5 ст. 125 Конституції України створення надзвичайних та особливих судів не допускається.

Порядок організації і діяльності Конституційного Суду України встановлюється Конституцією та Законом України "Про Конституційний Суд України".

Закон також визначає засади здійснення правосуддя в Україні.

Відповідно до ст. 124 Конституції та ст. 5 Закону України "Про судоустрій України" правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів та привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються. Особи, які незаконно взяли на себе виконання функцій суду, несуть передбачену законом відповідальність.

Народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через народних засідателів. Участь у здійсненні правосуддя є їх громадський обов'язок.

Усім суб'єктам правовідносин гарантується захист їх прав, свобод і законних інтересів незалежним і неупередже-ним судом, утвореним відповідно до закону.

152-»0

-449-

Для забезпечення всебічного, повного та об'єктивного розгляду справ, законності судових рішень в Україні діють суди першої, апеляційної та касаційної інстанцій.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом. Угоди про відмову у зверненні за захистом до суду є недійсними.

Водночас ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку в суді будь-якого рівня.

Іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи користуються в Україні правом на судовий захист нарівні з громадянами та юридичними особами України.

Правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом незалежно від статі, раси, кольору шкіри, мови, політичних, релігійних та інших переконань, національного чи соціального походження, майнового стану, роду і характеру занять, місця проживання та інших обставин.

Кожен має право користуватися правовою допомогою при вирішенні його справи в суді. Для її надання у судах в Україні діє адвокатура. У випадках, передбачених законом, правову допомогу надають також інші особи. Порядок та умови надання правової допомоги визначаються законом. У передбачених законом випадках, правова допомога надається безоплатно.

Ніхто не може бути обмежений у праві на отримання в суді усної або письмової інформації щодо результатів розгляду його судової справи.

Розгляд справ у судах відбувається відкрито, крім випадків, передбачених процесуальним законом, а розгляд справи у судовому засіданні допускається за рішенням суду у випадках, передбачених цим законом.

При розгляді справ перебіг судового процесу фіксується технічними засобами в порядку, встановленому процесуальним законом.

Судочинство в Україні провадиться державною мовою. Інші мови у судочинстві застосовуються у випадках і порядку, визначених законом. Особи, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право користуватися рідною мовою та послугами перекладача у судо-

-450-

вому процесі. У випадках, передбачених процесуальним законом, це право забезпечується державою.

Судове рішення, яким закінчується розгляд справи у суді, ухвалюється іменем України.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, об'єднаннями громадян та іншими організаціями, громадянами та юридичними особами на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиціальність) судових рішень для інших судів, органів прокуратури, слідства, дізнання визначається процесуальним законом.

Судові рішення інших держав є обов'язковими до виконання на території України за умов, визначених законом України відповідно до міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Невиконання судових рішень тягне за собою передбачену законом відповідальність.

Учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, передбачених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Справи у судах першої інстанції розглядаються суддею одноособово, колегією суддів або суддею і народними засідателями, у випадках, передбачених процесуальним законом, — також судом присяжних.

Суддя, який розглядає справу одноособово, діє,,як суд.

Розгляд справ в апеляційному, касаційному порядку, а також в інших випадках, передбачених законом, здійснюється судом колегіальне у складі не менше трьох професійних суддів відповідно до закону. Справи в порядку повторної касації розглядаються складом суддів відповідної судової палати (Військової судової колегії) Верховного Суду України згідно з вимогами процесуального закону.

Суди здійснюють правосуддя самостійно. Судді при здійсненні правосуддя незалежні від будь-якого впливу, нікому не підзвітні і підкоряються лише закону.

Гарантії самостійності і незалежності суддів визначаються ст. 125 Конституції України та іншими законами.

Органи та посадові особи державної влади, органи місце-, вого самоврядування, їх посадові особи, громадяни та їх об'-

15*

-451-

єднання, а також юридичні особи зобов'язані поважати незалежність суддів і не посягати на неї.

Звернення до суду громадян, організацій чи посадових осіб, які відповідно до закону не є учасниками судового процесу, з приводу розгляду конкретних справ судом не розглядаються, якщо інше не передбачено процесуальним законом. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово чи в інший спосіб з метою завдати шкоди їх авторитету чи вплинути на неупередженість суду забороняється і тягне за собою передбачену законом відповідальність. Суддям забезпечується свобода неупередженого розв'язання судових справ відповідно до їх внутрішнього переконання, що грунтується на вимогах закону.

Гарантії самостійності і незалежності судів та суддів забезпечуються: особливим порядком призначення, обрання, притягнення до відповідальності та звільнення суддів; незмінюваністю суддів та їх недоторканністю; порядком здійснення судочинства, встановленим процесуальним законом, таємницею постановлення судового рішення; забороною втручатися у здійснення правосуддя; відповідальністю за неповагу до суду чи судді, встановленою законом; особливим порядком фінансування та організаційного забезпечення діяльності судів, встановленими законом; належним матеріальним та соціальним забезпеченням суддів; функціонуванням органів суддівського самоврядування; визначеними законом засобами забезпечення особистої безпеки суддів, їхніх сімей, майна, а також іншими засобами правового змісту.

При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу передбачених законом гарантій самостійності суддів, незалежності та правової захищеності суддів.

Недоторканність суддів гарантується Конституцією, Законом України "Про статус суддів" та іншими законами.

На народних засідателів і присяжних на час виконання ними у суді обов'язків, пов'язаних зі здійсненням правосуддя, поширюються гарантії недоторканності суддів.

Професійні судді судів загальної юрисдикції обіймають посади безстрокове, крім суддів, які призначаються на посаду судді вперше (ст. 126 Конституції). Судді, обрані безстро-

-452-

ково, перебувають на посаді судді до досягнення ними шістдесяти п'яти років. До закінчення цього строку вони можуть бути звільнені з посади лише з підстав, зазначених у пунктах 3—9 ч. 5 ст. 126 Конституції України, тобто судді звільняються з посади органом, що його обрав або призначив; у разі неможливості виконувати свої повноваження; порушення суддею присяги; набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього; припинення його громадянства; визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим; подання суддею заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням.

Закон України "Про судоустрій України" окремо визначає статус судів загальної юрисдикції. Зокрема, визначаються види цих судів. Відповідно до ч. 1 ст. 125 Конституції України система судів загальної юрисдикції в Україні будується за принципами територіальності і спеціалізації.

Систему судів загальної юрисдикції становлять:

місцеві суди;

апеляційні суди, Апеляційний суд України;

Касаційний суд України;

вищі спеціалізовані суди;

Верховний Суд України.

Найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції є Верховний Суд України. Вищими судовими органами спеціалізованих судів є відповідні вищі спеціалізовані суди.

Єдність системи судів загальної юрисдикції забезпечується: єдиними засадами організації та діяльності судів; обов'язковістю для всіх судів правил судочинства, визначених законом; забезпеченням Верховним Судом України однакового застосування законів судами загальної юрисдикції; обов'язковістю виконання на території України судових рішень; єдиним порядком організаційного забезпечення діяльності судів; фінансуванням судів виключно з Державного бюджету України; вирішенням питань внутрішньої діяльності судів органами суддівського самоврядування.

Відповідно до ст. 125 Конституції України в системі судів загальної юрисдикції утворюються загальні та спеціалізовані суди окремих судових юрисдикцій. Військові суди належать до загальних судів і здійснюють правосуддя у Збройних

-453-

Силах України та інших військових формуваннях, утворених

відповідно до закону.

Спеціалізованими судами є господарські, адміністративні та інші суди, визначені як спеціалізовані.

У судах різних судових юрисдикцій може запроваджуватися спеціалізація судів з розгляду конкретних категорій справ даної юрисдикції.

Суди загальної юрисдикції утворюються і ліквідуються Президентом України відповідно до закону за поданням Міністра юстиції України, погодженим з Головою Верховного Суду України або головою відповідного вищого спеціалізованого суду.

Місце перебування і статус суду визначаються з урахуванням принципів територіальності (адміністративно-територіального устрою) та спеціалізації.

Підставами для утворення чи ліквідації суду є зміна адміністративно-територіального устрою, передислокація військ або реорганізація Збройних Сил України, зміна визначеної Законом системи судів, а також інші підстави, передбачені

законом.

Кількість суддів у судах визначається Президентом України за поданням Голови державної судової адміністрації України, погодженим із Головою Верховного Суду України чи головою відповідного вищого спеціалізованого суду, з урахуванням обсягу роботи суду та в межах видатків, затверджених у Державному бюджеті України на утримання судів. Голова суду, заступник голови суду призначаються на посаду строком на п'ять років з числа суддів та звільняються з посади Президентом України за поданням Голови Верховного Суду України (а щодо спеціалізованих судів — голови відповідного вищого спеціалізованого суду) на підставі рекомендації Ради суддів України (щодо спеціалізованих судів — рекомендації відповідної ради суддів). Призначення на інші адміністративні посади в судах, а також призначення (обрання) на адміністративні посади у Верховному Суді України та звільнення з цих посад здійснюються у порядку, встановленому Законом. Суддя може.бути звільнений з адміністративної посади (крім адміністративних посад у Верховному Суді України) в порядку, визначеному Законом також за ініціативою Вищої ради юстиції.

-454-

Призначення судді на адміністративну посаду без додержання вимог Закону не допускається.

Перебування судді на адміністративній посаді не звільняє його від здійснення повноважень судді відповідного суду.

Звільнення судді з адміністративної посади не звільняє його від повноважень судді. Припинення повноважень судді припиняє здійснення ним повноважень на адміністративній посаді в суді.

Види і склад місцевих судів встановлює закон. Місцевими загальними судами є районні, районні у містах, міські та міськрайонні суди, а також військові суди гарнізонів.

Місцевими господарськими судами є господарські суди Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, а місцевими адміністративними судами — окружні суди, що утворюються в округах відповідно до указів Президента України.

Місцевий суд складається із суддів місцевого суду, голови та заступника голови суду. У суді, в якому кількість суддів перевищує п'ятнадцять, може бути призначено більше одного заступника голови суду.

Згідно з Законом місцевий суд є судом першої інстанції і розглядає справи, віднесені процесуальним законом до його підсудності.

Місцеві загальні суди розглядають кримінальні та цивільні справи, а також справи про адміністративні правопорушення.

У свою чергу, місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.

Місцеві адміністративні суди розглядають адміністративні справи, пов'язані з правовідносинами у сфері державного управління та місцевого самоврядування (справи адміністративної юрисдикції у сфері військового управління, розгляд яких здійснюють військові суди).

Закон визначає окремі повноваження судді місцевого суду, його голови та його заступників. Голова місцевого суду з питань, що належать до його повноважень, видає накази і розпорядження. Він має заступника (заступників). Заступник голови місцевого суду відповідно до визначених головою суду обов'язків бере участь в організації діяльності суду. У

-455-

разі відсутності голови суду виконання його обов'язків здійснюється відповідно до встановленого ним розподілу обов'язків щодо організації діяльності суду.

Голова місцевого суду та його заступники призначаються на посаду і звільняються з посади в порядку, встановленому Законом; вони можуть бути призначені на адміністративні

посади повторно.

У Законі України "Про судоустрій України" визначається також статус апеляційних судів. У системі судів загальної юрисдикції в Україні діють загальні та спеціалізовані апеляційні суди.

Апеляційними загальними судами є апеляційні суди областей, апеляційні суди міст Києва та Севастополя, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим, військові апеляційні суди регіонів та Апеляційний суд Військово-Морських Сил України, а також Апеляційний суд України. У разі потреби замість апеляційного суду області можуть утворюватися апеляційні загальні суди, територіальна юрисдикція яких поширюється на кілька районів області.

Апеляційними спеціалізованими судами ^апеляційні господарські суди та апеляційні адміністративні <уди, які утворюються в апеляційних округах відповідно до указів Президента України.

До складу апеляційного суду входять судді, як правило, обрані на посаду судді безстрокове, голова суду та його заступники.

В апеляційних судах утворюються судові палати. У складі загального апеляційного суду утворюються судова палата у цивільних справах та судова палата у кримінальних справах. У складі спеціалізованого апеляційного суду можуть утворюватися судові палати з розгляду окремих категорій справ за встановленою спеціалізацією в межах відповідної спеціальної судової юрисдикції.

Апеляційний суд України діє у складі: судової палати у цивільних справах; судової палати у кримінальних справах. Судді Апеляційного суду призначаються до складу відповідної судової палати розпорядженням голови Апеляційного

суду.

В апеляційних судах для розв'язання організаційних питань діє президія.

-456-

Закон визначає повноваження апеляційних судів, зокрема вони: розглядають справи в апеляційному порядку відповідно до процесуального закону; розглядають у першій інстанції справи, визначені законом (крім апеляційних господарських судів); ведуть та аналізують судову статистику, вивчають та узагальнюють судову практику; надають методичну допомогу у застосуванні законодавства суддям; здійснюють інші повноваження, передбачені Законом.

Апеляційний суд України розглядає справи, віднесені до його підсудності, в апеляційному порядку відповідно до вимог процесуального закону.

В Законі також визначаються повноваження судді, голови, його заступників, заступника голови — голови судової палати та президії апеляційного суду.

Голова апеляційного суду з питань, що належать до його повноважень, видає накази і розпорядження. Він призначається на посаду і звільняється з посади в порядку, встановленому Законом. Голова апеляційного суду може бути призначений на цю посаду повторно.

У разі відсутності голови апеляційного суду його обов'язки виконує перший заступник голови, а за його відсутності — старший за віком заступник голови апеляційного суду — голова судової палати.

Для розгляду справ, визначених процесуальним законом, у загальних апеляційних судах (крім Апеляційного суду України) діють суди присяжних.

Закон України "Про судоустрій України" визначає і статус Касаційного суду України, який діє у складі суддів, обраних на посаду безстроково, голови суду та його заступників.

Касаційний суд України діє у складі:

судової палати у цивільних справах;

судової палати у кримінальних справах;

військової судової палати.

Склад судових палат формується за поданням голови суду.

У Касаційному суді України для розв'язання організаційних питань діє президія.

Касаційний суд України здійснює такі повноваження: розглядає в касаційному порядку справи, віднесені до його підсудності, а також інші справи у випадках, визначених процесуальним законом; веде та аналізує судову статистику, вивчає й узагальнює судову практику; надає методичну до-

-457-

помогу у застосуванні законодавства судами нижчого рівня; здійснює інші повноваження, передбачені Законом.

Розгляд справ у Касаційному суді України здійснюється колегіями у складі не менше трьох суддів.

Голова Касаційного суду України призначається на посаду і звільняється з посади в порядку, встановленому Законом, і може бути призначений на цю посаду повторно.

Він має першого заступника та заступників голови суду —

голів судових палат.

У разі відсутності голови Касаційного суду його обов'язки виконує перший заступник голови, а за його відсутності — старший за віком заступник голови суду — голова судової

палати.

Перший заступник голови Касаційного суду відповідно до розподілу обов'язків здійснює організаційне керівництво роботою структурних підрозділів суду та інші повноваження, визначені головою суду.

Заступник голови Касаційного суду України — голова судової палати здійснює повноваження, передбачені

Законом.

Перший заступник та заступники голови Касаційного суду України призначаються на посаду з числа суддів цього суду та звільняються з посади в порядку, встановленому Законом. Вони можуть бути призначені на адміністративні

посади повторно.

Голова Касаційного суду України за погодженням з президією суду може з числа суддів цього суду призначити у складі судової палати заступника голови судової палати, який виконує доручення голови судової палати щодо організації її діяльності та за його відсутності здійснює обов'язки голови судової палати. За його відсутності обов'язки голови судової палати виконує старший за віком суддя палати.

У складі Касаційного суду України утворюється президія. До її складу входять голова суду, його заступники, а також судді, кількісний та персональний склад яких визначається рішенням загальних зборів суддів цього суду. Президія Касаційного суду України здійснює повноваження, передбачені

Законом.

Окремий розділ Закону України "Про судоустрій України" визначає склад і повноваження вищих спеціалізованих судів України.

-458-

Згідно з Законом вищими судовими органами спеціалізованих судів є Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України, а також інші відповідні вищі спеціалізовані суди, що утворюються Президентом України в порядку, встановленому Законом.

Вищі спеціалізовані суди складаються з судців, обраних на посаду безстрокове, голови суду та його заступників.

У вищому спеціалізованому суді можуть утворюватися судові палати з розгляду окремих категорій справ за певною спеціалізацією в межах відповідної спеціальної судової юрисдикції.

Для розв'язання організаційних питань у вищому спеціалізованому суді діє президія суду у складі голови суду, його заступників, заступників голів палат, а також судів даного суду, обраних до складу президії відповідно до Закону.

Для вирішення загальних питань діяльності відповідних спеціалізованих судів у вищому спеціалізованому суді діє пленум вищого спеціалізованого суду.

Вищий спеціалізований суд згідно з наданими йому законом повноваженнями: розглядає у касаційному порядку справи відповідної судової юрисдикції, а також інші справи у випадках, визначених процесуальним законом; веде та аналізує судову статистику, вивчає й узагальнює судову практику; надає методичну допомогу судам нижчого рівня; здійснює інші повноваження, передбачені Законом.

Розгляд справ у вищому спеціалізованому суді здійснюється колегіальне.

В Законі визначено також повноваження судді вищого спеціалізованого суду, його голови, першого заступника і заступників, а також президії вищого спеціалізованого суду.

Голова вищого спеціалізованого суду з питань, що належать до його повноважень, видає накази та розпорядження.

Він призначається на посаду з числа суддів даного суду і звільняється з посади за поданням Голови Верховного Суду України в порядку, встановленому Законом, і може бути призначений на цю посаду повторно.

Він має першого заступника та заступників.

У разі відсутності голови вищого спеціалізованого суду його обов'язки виконує перший заступник голови суду, а за його відсутності — один із заступників голови цього суду відповідно до розподілу обов'язків.

-459-

Основні питання повноважень вищого спеціалізованого суду України вирішуються на пленумі цього суду.

Він діє у складі всіх суддів вищого спеціалізованого суду та голів апеляційних спеціалізованих судів.

Пленум вищого спеціалізованого суду: дає роз'яснення з питань застосування спеціалізованими судами законодавства при вирішенні справ відповідної судової юрисдикції; визначає кількісний склад суддів — членів президії вищого спеціалізованого суду; заслуховує інформацію голови вищого спеціалізованого суду про діяльність відповідних спеціалізованих судів, а також повідомлення заступників голови вищого спеціалізованого суду та голів апеляційних і місцевих спеціалізованих судів про практику розв'язання судових справ; приймає рішення про звернення до Конституційного Суду України з поданням щодо офіційного тлумачення Конституції України; розглядає та вирішує інші питання, віднесені законом до його повноважень.

Скликається пленум вищого спеціалізованого суду не рідше двох разів на рік.

При розгляді пленумом питань щодо роз'яснень про застосування законодавства у його роботі беруть участь Генеральний прокурор України та Міністр юстиції України.

Постанови пленуму вищого спеціалізованого суду приймаються відкритим голосуванням більшістю голосів членів пленуму і підписуються головуючим на його засіданні.

Закон визначає також статус Верховного Суду України, який здійснює правосуддя, забезпечує однакове застосування законодавства усіма судами загальної юрисдикції.

Верховний Суд України: розглядає у касаційному порядку рішення загальних судів у справах, віднесених до його підсудності процесуальним законом; переглядає у порядку повторної касації усі інші справи, розглянуті судами загальної юрисдикції в касаційному порядку; у випадках, передбачених законом, розглядає інші справи, пов'язані з виключними обставинами; дає судам роз'яснення з питань застосування законодавства на основі узагальнення судової практики та аналізу судової статистики; у разі необхідності визнає нечинними роз'яснення пленуму вищого спеціалізованого суду; дає висновок щодо наявності чи відсутності в діяннях, у яких звинувачується Президент України, ознак державної зради або іншого злочину; надає за зверненням

-460-

Верховної Ради України письмове подання про неможливість виконання Президентом України своїх повноважень за станом здоров'я; звертається до Конституційного Суду України у випадках виникнення у судів загальної юрисдикції при здійсненні ними правосуддя сумнівів щодо конституційності законів, інших правових актів, а також щодо офіційного тлумачення Конституції та законів України; здійснює інші повноваження, передбачені законом.

Верховний Суд України очолює Голова Верховного Суду України. До складу Верховного Суду входять судді Верховного Суду України, обрані на посаду безстрокове», кількість яких встановлюється указом Президента України за поданням Голови Верховного Суду України, погодженим з Радою суддів України. До складу судових палат, що здійснюють розгляд справ з питань юрисдикції спеціалізованих судів, призначаються судді, які мають стаж суддівської діяльності у відповідному вищому суді не менше трьох років або відповідному апеляційному спеціалізованому суді — не менше п'яти років.

У складі Верховного Суду України діють:

судова палата у цивільних справах;

судова палата у кримінальних справах;

судова палата у господарських справах;

судова палата в адміністративних справах;

військова судова колегія.

Для розв'язання внутрішніх організаційних питань діяльності Верховного Суду України діє Президія Верховного Суду України у складі та порядку, визначених цим Законом.

У Верховному Суді України діє Пленум Верховного Суду України для вирішення питань, визначених Конституцією України та Законом. Склад і порядок діяльності Пленуму Верховного Суду України визначаються відповідно до Закону.

Закон України "Про судоустрій України" визначає повноваження судді, Голови, Першого заступника та заступників Голови, судових палат та їх голів, президії та Пленуму Верховного Суду України.

Голова Верховного Суду України обирається Пленумом Верховного Суду України строком на п'ять років шляхом таємного голосування. Голова Верховного Суду України вважається обраним, якщо за нього подано більшість голосів від загального складу Пленуму.

-461-

Процедура обрання Голови Верховного Суду України та звільнення його з посади встановлюється Регламентом Пленуму Верховного Суду України.

Голова Верховного Суду України не може бути обраний на цю посаду більш ніж на два строки підряд.

З питань, що належать до його повноважень, Голова Верховного Суду України видає накази та розпорядження.

За посадою Голова Верховного Суду України також входить до складу Вищої ради юстиції.

Голова Верховного Суду України має Першого заступника та заступників.

Основні питання повноважень Верховного Суду України розглядаються Президією та Пленумом цього органу.

Президія Верховного Суду України діє у складі Голови Верховного Суду України, його заступників, голів судових палат, секретаря Пленуму Верховного Суду України та суддів Верховного Суду України, кількісний склад яких визначається Пленумом Верховного Суду України.

Судді Верховного Суду України обираються до складу Президії Верховного Суду України за погодженням з Головою Верховного Суду України чи за пропозицією суддів Верховного Суду Пленумом Верховного Суду України шляхом таємного голосування строком на п'ять років.

Засідання Президії Верховного Суду України проводиться не менш як один раз на два місяці. Воно є повноважним за умови присутності на ньому не менш як двох третин

її складу.

Пленум Верховного Суду України € колегіальним органом, повноваження якого визначаються Конституцією України та цим Законом. До складу Пленуму Верховного Суду України входять усі судді Верховного Суду України, голови вищих спеціалізованих судів, їх перші заступники, голова Касаційного суду України та голова Апеляційного суду України.

Засідання Пленуму Верховного Суду України є повноважним за умови присутності на ньому не менш як двох третин складу Пленуму. У роботі Пленуму Верховного Суду України беруть участь Голова Вищої ради юстиції, Генеральний прокурор України та Міністр юстиції України.

Пленум Верховного Суду України скликається в міру потреби, але не менш як один раз на три місяці.

-462-

Порядок роботи Пленуму Верховного Суду України встановлюється Законом та прийнятим відповідно до нього Регламентом Пленуму Верховного Суду України.

Пленум Верховного Суду України приймає з розглянутих питань постанови.

Закон України "Про судоустрій України" визначає також статус професійних суддів, народних засідателів та присяжних.

Згідно з Законом правосуддя в Україні здійснюють професійні судді, народні засідателі і присяжні.

Розгляд справ в апеляційному та касаційному порядку здійснюють виключно професійні судді.

Професійними суддями є громадяни, які відповідно до Конституції України призначені чи обрані суддями і обіймають штатну суддівську посаду в одному з судів, передбачених Законом.

На посаду судді може бути рекомендований кваліфікаційною комісією суддів громадянин України, не молодший двадцяти п'яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи в галузі права не менш як три роки, проживає в Україні не менш як десять років і володіє державною мовою.

Суддями спеціалізованих судів можуть бути також особи, які мають фахову підготовку з питань юрисдикції цих судів. У цьому разі на посаду судці спеціалізованого суду може бути рекомендований відповідною кваліфікаційною комісією суддів громадянин України, не молодший тридцяти років, який проживає в Україні не менш як десять років, володіє державною мовою, має вищу освіту у галузі знань, що охоплюються межами юрисдикції відповідного спеціалізованого суду, та стаж роботи за спеціальністю не менше п'яти років (ст. 127 Конституції). Ці судді відправляють правосуддя лише у складі колегії суддів.

Не можуть бути рекомендовані на посаду професійного судді громадяни: визнані судом обмежено дієздатними або недієздатними; які мають хронічні чи інші захворювання, що перешкоджають виконанню обов'язків судді; щодо яких провадиться дізнання, досудове слідство чи судовий розгляд кримінальної справи або які мають не зняту чи не погашену судимість.

Порядок добору кандидатів у судді, їх призначення чи обрання суддею, а також додаткові вимоги до окремих катего-

-463-

рій суддів щодо стажу, віку та їх професійного рівня визначаються Законом.

Вимоги до професійного судді, порядок захисту професійних інтересів суддів, умови і порядок забезпечення їх соціального захисту визначаються згаданим Законом та Законом України "Про статус суддів".

Добір кандидатів у професійні судді здійснюється з числа осіб, які відповідають вимогам, встановленим за результатами проходження кваліфікаційної атестації відповідно до вимог Закону.

Перше призначення на посаду професійного судді строком на п'ять років здійснюється Президентом України на підставі рекомендації відповідної кваліфікаційної комісії суддів за поданням Вищої ради юстиції. Усі інші судці обираються безстрокове Верховною Радою України за поданням Голови Верховного Суду України (голови відповідного вищого спеціалізованого суду) (ст. 128 Конституції).

Порядок внесення подання про призначення судді на посаду встановлюється Законом України "Про Вищу раду юстиції".

Особа, призначена на посаду судді чи обрана суддею безстрокове, згідно з вимогами Закону набуває статусу професійного судді відповідного рівня і спеціалізації судів: судді місцевого чи апеляційного, загального або військового суду, судді Апеляційного суду України, судді Касаційного суду України, судді місцевого, апеляційного або вищого спеціалізованого суду або судді Верховного Суду України.

Посада судді та інші умови його праці згідно з законодавством про працю визначаються в наказі голови відповідного

суду.

Підстави та порядок звільнення судді з посади, умови його відповідальності та інші питання статусу суддів визначаються відповідно до Конституції Законом України "Про статус суддів".

Переведення судді за його заявою з одного суду до іншого суду того самого рівня і спеціалізації здійснюється Президентом України за поданням Голови Верховного Суду України або голови відповідного вищого спеціалізованого суду згідно з вимогами Закону.

-464-

Професійний судця розглядає справи у першій інстанції одноособове або у складі колегії суддів відповідно до вимог процесуального закону.

Закон України "Про судоустрій України" визначає повноваження народних засідателів та присяжних у здійсненні правосуддя.

Народними засідателями є громадяни України, які у випадках, визначених процесуальним законом, вирішують у складі суду справи разом з професійними суддями, забезпечуючи згідно з Конституцією України безпосередню участь народу у здійсненні правосуддя.

Народні засідателі під час здійснення правосуддя користуються усіма правами судці.

Список народних засідателів затверджується відповідною місцевою радою за поданням голови місцевого суду. До списку включаються у кількості, зазначеній у поданні голови, громадяни, які постійно проживають на території, на яку поширюється юрисдикція даного суду, та відповідають вимогам закону.

Списки народних засідателів затверджуються на строк чотири роки і переглядаються у разі необхідності, але не рідше ніж через два роки. Список народних засідателів публікується у друкованих засобах масової інформації відповідної місцевої ради.

Народним засідателем може бути громадянин України, який досяг двадцятип'ятирічного віку і постійно проживає на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного суду.

Не підлягають включенню до списків народних засідателів громадяни: визнані судом обмежено дієздатними або недієздатними; які мають хронічні психічні чи інші захворювання, що перешкоджають виконанню обов'язків народного засідателя; щодо яких провадиться дізнання, досудове слідство чи судовий розгляд кримінальної справи або які мають не зняту чи не погашену судимість; депутати усіх рівнів, члени Кабінету Міністрів України, судді, прокурори, державні службовці апарату судів, працівники органів внутрішніх справ та інших правоохоронних органів, адвокати, нотаріуси.

Підлягають звільненню від виконання обов'язків народного засідателя за розпорядженням голови суду на їх прохання: громадяни, старші шістдесятий'яти років; жінки, які

-465-

перебувають у відпустці за дитиною, а також які мають дітей дошкільного чи молодшого шкільного віку або утримують ді-тей-інвалідів, інших хворих або похилого віку членів сім'ї; керівники та заступники керівників органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування; особи, які не володіють державною мовою; особи, які через свої релігійні переконання вважають для себе неможливою участь у здійсненні правосуддя; інші особи, якщо голова суду визнає поважними причини, на які вони посилаються. Такі особи повинні подати заяву про звільнення від виконання обов'язків народного засідателя у конкретній справі до залучення їх для виконання цих обов'язків.

В Законі також визначається статус нової категорії осіб, які мають право брати участь у здійсненні правосуддя, — присяжних.

Присяжними визнаються громадяни України, які у випадках, передбачених процесуальним законом, залучаються до здійснення правосуддя, забезпечуючи згідно з Конституцією України безпосередню участь народу у здійсненні правосуддя.

Суд присяжних утворюється для розгляду у першій інстанції судових справ, визначених процесуальним законом.

Список присяжних за поданням голови апеляційного суду формується на підставі списків виборців комісією, склад якої затверджується відповідно Головою Верховної Ради Автономної Республіки Крим, головою обласної ради, Київським та Севастопольським міськими головами. До складу комісії мають входити уповноважені представники суду, органів юстиції та відповідної ради. До списків присяжних включаються громадяни, які постійно проживають на території відповідної області тощо і відповідають вимогам Закону. Список присяжних затверджується рішенням відповідної ради не пізніше одного місяця з дня одержання подання суду і надсилається до суду, а також публікується у друкованих засобах масової інформації відповідної місцевої ради.

Затверджуються списки присяжних строком на чотири роки і переглядаються кожні два роки.

Присяжним може бути громадянин, який досяг тридцятирічного віку.

Одна й Іа-сама^соба не може бути одночасно включена до списку народних засідателів і списку присяжних.

-466-

Особа, включена до списку присяжних, зобов'язана повідомити голову апеляційного суду про обставини, що виключають можливість її участі у здійсненні правосуддя. Закон визначає підстави і порядок звільнення від виконання обов'язків присяжного.

Народні засідателі залучаються до здійснення правосуддя у порядку черговості, крім випадків, коли продовження цього строку зумовлено необхідністю закінчити розгляд справи, розпочатої за їхньою участю. У здійсненні правосуддя спеціалізованими судами народні засідателі участі не беруть.

Народний засідатель або присяжний зобов'язані вчасно з'явитися на запрошення суду для участі в судовому засіданні. Неявка без поважних причин у судове засідання вважається неповагою до суду.

Порядок добору присяжних для розгляду справи, порядок складання ними присяги та її зміст визначаються процесуальним законом.

При вирішенні всіх питань, пов'язаних з розглядом справи і постановленням судового рішення, народні засідателі мають такі самі права, як і професійний судця.

Гарантії незалежності і недоторканності професійних суддів, передбачені законом, поширюються на народних засідателів і присяжних на час виконання ними обов'язків зі здійснення правосуддя.

Законом запроваджені нові органи — кваліфікаційні комісії суддів.

Кваліфікаційні комісії суддів є постійно діючими органами в системі судоустрою України, повноваження яких визначаються Конституцією України та Законом України "Про судоустрій України".

Завданнями кваліфікаційних комісій є забезпечення формування корпусу професійних суддів, здатних кваліфіковано, сумлінно й неупереджено здійснювати правосуддя, шляхом добору і рекомендування осіб для зайняття посади професійного судді та визначення рівня фахової підготовленості професійних суддів, а також розгляд питань про дисциплінарну відповідальність суддів та щодо надання висновків про звільнення судді з посади.

У системі судоустрою України діють: кваліфікаційні комісії суддів загальних судів; кваліфікаційна комісія суддів

- 467 -

військових судів; кваліфікаційні комісії суддів відповідних спеціалізованих судів; Вища кваліфікаційна комісія суддів

України.

Кваліфікаційні комісії суддів загальних судів здійснюють свою діяльність у центрах апеляційних округів. Усі інші КР*-ліфікаційні комісії діють у місті Києві. ,

Строк повноважень кваліфікаційних комісій судців становить три роки з дня їх утворення.

Кваліфікаційні комісії суддів діють у складі 11 членів, які мають вишу юридичну освіту. До складу кваліфікаційної комісії входять: шість суддів, обраних до складу кваліфікаційної комісії відповідно до вимог Закону; дві особи від Міністерства юстиції України; дві особи, уповноважені відповідною обласною (Київською міською) радою за місцем перебування кваліфікаційної комісії суддів; одна особа від Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Вища кваліфікаційна комісія суддів України діє у складі ІЗ членів, які мають вищу юридичну освіту. До її складу входять: сім суддів, обраних до Комісії відповідно до вимог Закону; дві особи, призначені Верховною Радою України; дві особи, призначені Президентом України; одна особа від Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; одна особа від Міністерства юстиції України.

Члени кваліфікаційних комісій обираються з числа суддів таємним або відкритим голосуванням конференціями суддів відповідних судів, а члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України — з'їздом суддів України відкритим або таємним

голосуванням.

До складу кваліфікаційних комісій суддів та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України не можуть бути обрані Голова Верховного Суду України, голови вищих спеціалізованих судів, голови Касаційного суду України та апеляційних судів, а також їх заступники, члени Вищої ради юстиції.

Верховна Рада України приймає постанову про призначення двох членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з числа осіб, які не є народними депутатами України.

Президент України призначає своїм указом двох членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини призначає членів кваліфікаційних комісій суддів своїм розпорядженням.

-468-

Міністр юстиції України призначає членів кваліфікаційної комісії своїм наказом.

Відповідна рада приймає рішення про призначення членів кваліфікаційної комісії в порядку, встановленому її регламентом.

Кваліфікаційна комісія суддів вважається повноважною за умови призначення (обрання) не менш як дев'яти членів комісії, а Вища кваліфікаційна комісія суддів України — за умови призначення (обрання) не менш як одинадцяти членів Комісії.

Повноваження нового складу кваліфікаційної комісії суддів починаються з дня закінчення повноважень попереднього складу комісії, а повноваження новоутвореної комісії — з дня призначення її повноважного складу.

У Законі також визначаються повноваження та організація роботи комісії, порядок проведення кваліфікаційної атестації суддів, а також повноваження комітетів щодо дисциплінарної відповідальності суддів.

Окремий розділ Закону України "Про судоустрій України" присвячено питанню судового самоврядування, яке утворюється для вирішення питань внутрішньої діяльності судів в Україні.

Основні форми самоврядування: збори судців, конференції суддів, з'їзд судців України, ради судців та їх виконавчі органи.

Організаційному забезпеченню діяльності суддів та іншим питанням судоустрою, присвячено розділ Закону, в якому визначаються загальні питання забезпечення діяльності судців, закріплюється статус державної судової адміністрації (глава 19) та висвітлюються інші питання судоустрою України.

У Законі визначаються прикінцеві та перехідні положення, згідно з якими Закон набирає чинності з 1 червня 2002 р., крім положень, що стосуються організації та здійснення повноважень спеціалізованих адміністративних судів, а також суддівського самоврядування щодо зазначених судів, які вводяться в дію після утворення системи адміністративних судів.

Згідно зі ст. 131 Конституції в Україні створюється і діє Вища рада юстиції, до відання якої належить: внесення подання про призначення судців на посади або про звільнення їх з посад; прийняття рішення стосовно порушення судцями

-469-

і прокурорами вимог щодо несумісності; здійснення дисциплінарного провадження стосовно суддів Верховного Суду України і суддів вищих спеціалізованих судів та розгляд скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів апеляційних та місцевих судів, а також прокурорів.

Вища рада юстиції складається з 20 членів. Верховна Рада України, Президент України, з'їзд суддів України, з'їзд адвокатів України, з'їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ призначають до Вищої ради юстиції по три члени, а всеукраїнська конференція працівників прокуратури — двох членів.

Відповідно до Закону України "Про Вищу раду юстиції України" від 15 січня 1998 р. до складу Вищої ради юстиції входять за посадою Голова Верховного Суду України, Міністр юстиції України і Генеральний прокурор України.

Функціонування та належні умови діяльності суддів згідно зі ст. 130 Конституції України забезпечує держава. Зокрема, у Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання суддів.

<< | >>
Источник: О. Ф. Фрицький. Конституційне право України: Підручник. — К: Юрінком Інтер. - 536 с.. 2003

Еще по теме 2. Організація здійснення правосуддя в Україні:

  1. 3. Конституційні загальні засади закріплення, організації та здійснення державної влади в Україні
  2. 2. Організація здійснення правосуддя в Україні
  3. 2.1. Поняття та сутність організації роботи місцевих загальних судів
  4. 9.2. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВАЛЮТНОЇ БІРЖІ
  5. 2. Організація державного управління у паливно-енергетичній сфері
  6. 2. Організація державного управління у сфері інформатизації
  7. Глава 34 Збільшення різноманітності видів громадських організацій
  8. Глава 35 Участь громадських організацій у реалізації функцій органів виконавчої влади
  9. Організація місцевого самоврядування в Україні в контексті форми правління
  10. Стаття 413. Позови до іноземних держав та міжнародних організацій. Дипломатичний імунітет
  11. Позови до іноземних держав та міжнародних організацій. Дипломатичний імунітет
  12. Організаційно-правові основи діяльності українського повстанського руху
  13. 4. Організація управління економікою в умовах соціально-економічних реформ
  14. ІНСТРУКЦІЯ з організації діяльності органів досудового розслідування Міністерства внутрішніх справ України
  15. 1.1 Історико-правовии аналіз діяльності недержавних організацій та їх інформаційного забезпечення в Україні
  16. Адміністративно-правовий статус недержавних громадських організацій в Україні та його характеристика
  17. Правові засади і форми діяльності недержавних громадських організацій
  18. Організаційне забезпечення інформаційної діяльності недержавних громадських організацій в Україні
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -