Склад Вищої ради правосуддя. Порядок обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя. Статус члена Вищої ради правосуддя

Вища рада правосуддя складається з двадцяти одного члена, з яких десятьох - обирає з’їзд суддів України з числа суддів чи суддів у відставці, двох - призначає Президент України, двох - обирає Верховна Рада України, двох - обирає з’їзд адвокатів України, двох - обирає всеукраїнська конференція прокурорів, двох - обирає з’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ.

Голова Верховного Суду входить до складу Вищої ради правосуддя за посадою.

Члени Вищої ради правосуддя обираються (призначаються) строком на чотири роки. Одна й та сама особа не може обіймати посаду члена Вищої ради правосуддя два строки поспіль.

Якщо Вища рада правосуддя може стати неповноважною через закінчення строку повноважень члена Вищої ради правосуддя, такий член Вищої ради правосуддя продовжує виконувати свої повноваження до дня обрання (призначення) на його посаду іншої особи, але в будь-якому випадку не більше трьох місяців з дня закінчення строку, на який такого члена Вищої ради правосуддя було обрано (призначено).

У ст. 6 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» визначенні вимоги та обмеження щодо членів Вищої ради правосуддя. Так, на посаду члена Вищої ради правосуддя може бути обраний (призначений) громадянин України, не молодший тридцяти п’яти років, який володіє державною мовою, має вищу юридичну освіту та стаж професійної діяльності у сфері права не менше п’ятнадцяти років, належить до правничої професії та відповідає критерію політичної нейтральності, а також критеріям професійної компетентності, професійної етики та доброчесності.

Члени Вищої ради правосуддя, крім Голови Верховного Суду, здійснюють свої повноваження на постійній основі. На членів Вищої ради правосуддя поширюються вимоги та обмеження, встановлені законодавством у сфері запобігання корупції. Члени Вищої ради правосуддя у своїй діяльності та поза її межами повинні дотримуватися встановлених для судді етичних стандартів.

Член Вищої ради правосуддя має відповідати критерію політичної нейтральності. Зокрема, не може бути обрана (призначена) членом Вищої ради правосуддя особа, яка на день обрання (призначення):

1) є членом або обіймає посаду в політичній партії, іншій організації, яка має політичні цілі або бере участь у політичній діяльності;

2) є обраною на виборну посаду в органі державної влади (крім судової) чи органі місцевого самоврядування, має представницький мандат;

3) бере участь в організації або фінансуванні політичної агітації чи іншої політичної діяльності.

Член Вищої ради правосуддя не має права суміщати свою посаду з будь- якою посадою в органі державної влади або органі місцевого самоврядування, органі суддівського, адвокатського чи прокурорського самоврядування, зі статусом народного депутата України, депутата Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласної, районної, міської, районної у місті, сільської, селищної ради, з підприємницькою діяльністю, обіймати будь-яку іншу оплачувану посаду (крім посади Голови Верховного Суду), виконувати будь- яку іншу оплачувану роботу або отримувати іншу винагороду, крім винагороди члена Вищої ради правосуддя (за винятком здійснення викладацької, наукової чи творчої діяльності та отримання винагороди за неї), а також входити до складу керівного органу чи наглядової ради юридичної особи, що має на меті одержання прибутку. Член Вищої ради правосуддя не може належати до політичних партій, професійних спілок, брати участь у будь-якій політичній діяльності.

Член Вищої ради правосуддя, який є суддею, не може здійснювати правосуддя (крім Голови Верховного Суду). Також, якщо член Вищої ради правосуддя, який є адвокатом, повинен на час здійснення повноважень члена Вищої ради правосуддя зупинити в установленому порядку адвокатську діяльність.

На час здійснення суддею, прокурором, адвокатом повноважень члена Вищої ради правосуддя він не може брати участі в органах суддівського, адвокатського чи прокурорського самоврядування.

Не можуть бути членами Вищої ради правосуддя:

1) особи, визнані судом недієздатними або обмежено дієздатними;

2) особи, які мають судимість, не погашену або не зняту в установленому законом порядку;

3) особи, на яких протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов’язаного з корупцією;

4) особи, які були членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України або Вищої ради юстиції до набрання чинності Законом України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні»^[156];

5) особи, які перебувають на адміністративних посадах у судах (крім посади Голови Верховного Суду);

6) особи, які не відповідають вимогам Закону України «Про Вищу раду правосуддя» щодо несумісності з іншими видами діяльності та не усунули таку невідповідність протягом розумного строку, але не більш ніж протягом тридцяти календарних днів із дня виникнення обставин, що призводять до порушення вимог щодо несумісності, чи іншого строку, встановленого Вищою радою правосуддя відповідно до цього Закону.

За заявою особи, яка не відповідає вимогам цього Закону щодо несумісності з іншими видами діяльності та не має можливості з незалежних від неї причин усунути цю невідповідність протягом тридцяти календарних днів, Вища рада правосуддя має право продовжити цей строк, але не більше ніж на тридцять календарних днів.

Перебування особи на посаді члена Вищої ради правосуддя також несумісне із наявністю заборони такій особі обіймати посади, щодо яких здійснюється очищення влади в порядку, визначеному Законом України «Про очищення влади»^[157].

Порядок обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя

Обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя здійснюється в порядку, передбаченому Законом України «Про Вищу раду правосуддя», на основі принципів верховенства права, професійності, публічності, політичної нейтральності.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» для участі у процедурі обрання (призначення) членів Вищої ради правосуддя кандидат на посаду члена Вищої ради правосуддя подає:

1) письмову заяву щодо обрання (призначення) на посаду члена Вищої ради правосуддя;

2) автобіографію;

3) мотиваційний лист, у якому викладаються мотиви бути обраним (призначеним) членом Вищої ради правосуддя;

4) копію документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України;

5) відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, копію послужного списку (за наявності);

6) декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за рік, що передує року, в якому було оприлюднено оголошення про конкурс, за формою, що визначена Законом України «Про запобігання корупції»^[158], декларацію родинних зв’язків та декларацію доброчесності судді;

7) копію диплома про вищу юридичну освіту (з додатками), здобуту в Україні, та/або копії документів про вищу юридичну освіту, здобуту за кордоном, разом із копіями документів, що підтверджують їх визнання в Україні, а також копії документів про науковий ступінь, вчене звання (за наявності);

8) довідку медичної установи про стан здоров’я кандидата з висновком щодо його придатності до роботи на посаді, пов’язаній із виконанням функцій держави;

9) копію військового квитка (для військовослужбовців або

військовозобов’язаних);

10) письмову згоду на обробку персональних даних та оприлюднення копій документів, визначених ст.

11) письмову заяву про відсутність обмежень щодо членства у Вищій раді правосуддя відповідно до цього Закону, а також про відповідність вимогам щодо несумісності або зобов’язання виконувати вимоги щодо несумісності у разі обрання (призначення) членом Вищої ради правосуддя;

12) заяву про проведення перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади», або висновок за результатами такої перевірки;

13) згоду на проведення спеціальної перевірки відповідно до закону;

14) копію документа, що підтверджує відповідний статус (для суддів, адвокатів та прокурорів).

Форма заяви щодо обрання (призначення) на посаду члена Вищої ради правосуддя затверджується Вищою радою правосуддя та розміщується на її офіційному веб-сайті.

Вимагати від кандидата надання документів, не визначених цією статтею, забороняється.

Порядок обрання членів Вищої ради правосуддя з'їздом суддів України

З’їзд суддів України обирає членів Вищої ради правосуддя з числа суддів або суддів у відставці шляхом таємного голосування.

Голосування проводиться виключно за кандидатів у члени Вищої ради правосуддя, які подали документи у порядку, встановленому Законом України «Про Вищу раду правосуддя», відповідають вимогам, визначеним ст. 6 цього Закону, та включені до списку кандидатів, рекомендованих Етичною радою для обрання на посаду члена Вищої ради правосуддя.

Обраним на посаду члена Вищої ради правосуддя вважається кандидат, який за результатами таємного голосування отримав більшість голосів обраних делегатів з’їзду суддів України. За результатами голосування головуючим і секретарем з’їзду суддів України підписуються рішення про обрання членами Вищої ради правосуддя. Якщо з’їзд суддів України не обрав члена Вищої ради правосуддя, невідкладно оголошується новий конкурс, який проводиться відповідно до порядку, визначеного цим Законом.

Порядок скликання та порядок проведення з’їзду суддів України визначаються Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

Порядок обрання членів Вищої ради правосуддя з'їздом адвокатів України

З’їзд адвокатів України обирає членів Вищої ради правосуддя шляхом таємного голосування. Таке, голосування проводиться виключно за кандидатів у члени Вищої ради правосуддя, які подали документи у порядку, встановленому Законом України «Про Вищу раду правосуддя», відповідають вимогам, визначеним цим Законом, та включені до списку кандидатів, рекомендованих Етичною радою для обрання на посаду члена Вищої ради правосуддя.

Обраним на посаду члена Вищої ради правосуддя вважається кандидат, який за результатами таємного голосування отримав більшість голосів обраних делегатів з’їзду адвокатів України.

За результатами голосування головуючим і секретарем з’їзду адвокатів України підписуються рішення про обрання членами Вищої ради правосуддя.

Якщо з’їзд адвокатів України не обрав члена Вищої ради правосуддя, невідкладно оголошується новий конкурс, який проводиться відповідно до порядку, визначеного цим Законом.

Порядок скликання та проведення з’їзду адвокатів України визначається Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»^[159].

Порядок обрання членів Вищої ради правосуддя всеукраїнською конференцією прокурорів

Всеукраїнська конференція прокурорів обирає членів Вищої ради правосуддя шляхом таємного голосування. Таке голосування проводиться виключно за кандидатів у члени Вищої ради правосуддя, які подали документи у порядку, встановленому Законом України «Про Вищу раду правосуддя», відповідають вимогам, визначеним ст. 6 цього Закону, та включені до списку кандидатів, рекомендованих.

Обраним на посаду члена Вищої ради правосуддя вважається кандидат, який за результатами таємного голосування отримав більшість голосів обраних делегатів всеукраїнської конференції прокурорів.

За результатами голосування головуючим і секретарем всеукраїнської конференції прокурорів підписуються рішення про обрання членами Вищої ради правосуддя.

Якщо всеукраїнська конференція прокурорів не обрала члена Вищої ради правосуддя, невідкладно оголошується новий конкурс, який проводиться відповідно до порядку, визначеного цим Законом.

Порядок скликання та порядок проведення всеукраїнської конференції прокурорів визначаються Законом України «Про прокуратуру»^[160].

Порядок обрання членів Вищої ради правосуддя з’їздом

представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ

З’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ обирає членів Вищої ради правосуддя шляхом таємного голосування. Таке, голосування проводиться виключно за кандидатів у члени Вищої ради правосуддя, які подали документи у порядку, встановленому Законом України «Про Вищу раду правосуддя», відповідають вимогам, визначеним ст. 6 цього Закону, та включені до списку кандидатів, рекомендованих Етичною радою для обрання на посаду члена Вищої ради правосуддя.

Обраним на посаду члена Вищої ради правосуддя вважається кандидат, який за результатами таємного голосування отримав більшість голосів обраних делегатів з’їзду представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ. За результатами голосування головуючим і секретарем з’їзду представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ підписується рішення про обрання членами Вищої ради правосуддя.

Якщо з’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ не обрав члена Вищої ради правосуддя, невідкладно оголошується новий конкурс, який проводиться відповідно до порядку, визначеного цим Законом. У з’їзді представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ беруть участь по два представники від кожного навчального закладу та наукової установи.

Час і місце проведення з’їзду представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ визначаються Вищою радою правосуддя, а в разі неможливості ухвалення рішення Вищою радою правосуддя через відсутність достатньої кількості обраних (призначених) її членів - центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

З’їзд проводиться у приміщенні навчального закладу або наукової установи.

Кожен із кандидатів для обрання членом Вищої ради правосуддя має право виступити перед делегатами з’їзду або конференції до початку голосування. Рішенням з’їзду або конференції може бути встановлено розумне обмеження часу для виступу, однакове для всіх кандидатів. Кандидат надає делегатам з’їзду або конференції за їх запитом будь-яку інформацію про себе, крім інформації, яка стосується його приватного життя і щодо якої відсутні розумні підстави вважати, що вона може бути важливою для визначення здатності кандидата належним чином виконувати повноваження члена Вищої ради правосуддя, а також інформації, що становить державну таємницю.

Після виступів кандидатів та обговорення кандидатур проводиться голосування. До бюлетеня заносяться в алфавітному порядку прізвища кандидатів для обрання членами Вищої ради правосуддя.

Якщо за результатами голосування член Вищої ради правосуддя не обраний, проводиться повторне голосування щодо двох кандидатів, які набрали більшу кількість голосів порівняно з іншими кандидатами, щодо кожної вакантної посади члена Вищої ради правосуддя. Голосування відбувається шляхом проставлення відмітки навпроти прізвищ кандидатів, за обрання яких голосує делегат.

Бюлетень, у якому проставлено відмітки навпроти більшої кількості прізвищ кандидатів, ніж які мають бути обрані відповідним з’їздом або конференцією, або не проставлено жодної відмітки, а також бюлетень невстановленого зразка вважаються недійсними.

Порядок призначення членів Вищої ради правосуддя Президентом України

Президент України за результатами проведеного конкурсу видає указ про призначення членів Вищої ради правосуддя.

Порядок обрання членів Вищої ради правосуддя Верховною Радою України

Верховна Рада України обирає членів Вищої ради правосуддя в порядку, встановленому Регламентом Верховної Ради України^[161].

Вища рада правосуддя є повноважною за умови обрання (призначення) на посаду щонайменше п’ятнадцяти членів, серед яких більшість становлять судді (включаючи суддів у відставці), та складення ними присяги.

Статус члена Вищої ради правосуддя

Член Вищої ради правосуддя складає присягу невідкладно після обрання (призначення) на посаду перед органом, який його обрав (призначив). Голова Верховного Суду складає присягу члена Вищої ради правосуддя на засіданні Пленуму Верховного Суду, на якому його обрано Головою Верховного Суду.

Член Вищої ради правосуддя має право:

1) вносити пропозиції щодо вдосконалення роботи Вищої ради правосуддя та її органів, секретаріату Вищої ради правосуддя;

2) залучати відповідно до регламенту Вищої ради правосуддя працівників структурних підрозділів секретаріату для підготовки питань, що виносяться на розгляд Вищої ради правосуддя, органів Вищої ради правосуддя, до складу яких він входить;

3) ознайомлюватися з усіма матеріалами, що стосуються питань порядку денного засідань Вищої ради правосуддя, органів Вищої ради правосуддя, до складу яких він входить;

4) наводити свої мотиви та міркування, а також подавати додаткові документи з питань, що розглядаються;

5) вносити пропозиції щодо проектів рішень Вищої ради правосуддя, брати участь в ухваленні рішень, у визначених Законом України «Про Вищу раду правосуддя», випадках висловлювати письмово окрему думку щодо рішень Вищої ради правосуддя чи органів Вищої ради правосуддя, до складу яких він входить;

6) ініціювати скликання засідання Вищої ради правосуддя, засідання органу Вищої ради правосуддя, до складу якого він входить.

Член Вищої ради правосуддя має інші права, визначені Законом.

Член Вищої ради правосуддя зобов’язаний:

1) дотримуватися присяги;

2) не розголошувати та не використовувати у цілях інших, ніж для виконання своїх обов’язків як члена Вищої ради правосуддя, інформацію з обмеженим доступом та інформацію, яка стала йому відома в закритому засіданні;

3) виконувати вимоги та дотримуватися обмежень, встановлених законодавством у сфері запобігання корупції, у тому числі подавати у визначеному законом порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, декларацію родинних зв’язків, а також декларацію доброчесності судді;

4) брати участь у засіданнях Вищої ради правосуддя та її органів, до складу яких він входить;

5) звертатися з повідомленням про втручання в його діяльність до Вищої ради правосуддя упродовж п’яти днів після того, як йому стало відомо про таке втручання;

6) виконувати інші обов’язки, визначені законом та регламентом Вищої ради правосуддя.

Член Вищої ради правосуддя до звільнення з посади або припинення його повноважень не може бути нагороджений державними нагородами України, а також будь-якими іншими нагородами, відзнаками, грамотами. Член Вищої ради правосуддя може бути нагороджений державними нагородами України лише за проявлену ним особисту мужність і героїзм в умовах, пов’язаних із ризиком для життя.

Член Вищої ради правосуддя зобов’язаний відмовитися від участі у розгляді питання, якщо:

1) він перебуває у родинних чи інших особистих стосунках із суддею, кандидатом на посаду судді чи прокурором, стосовно якого розглядається питання, а також особою, яка звернулася зі скаргою до Вищої ради правосуддя;

2) він особисто, прямо чи побічно заінтересований у справі, яку розглядає такий суддя;

3) за наявності іншого конфлікту інтересів або обставин, що викликають сумнів у його неупередженості.

Голова Вищої ради правосуддя обирається з членів Вищої ради правосуддя строком на два роки.

До повноважень Голови Вищої ради правосуддя належать:

1) організація роботи Вищої ради правосуддя, призначення засідань та головування на них;

2) координація роботи органів Вищої ради правосуддя;

3) направлення Президентові України подання Вищої ради правосуддя про призначення судді на посаду;

4) підписання ухвалених Вищою радою правосуддя актів, протоколів засідань;

5) загальне керівництво секретаріатом Вищої ради правосуддя;

6) погодження призначення на посади та звільнення з посад працівників секретаріату, застосування до них заходів заохочення, дисциплінарного впливу, вирішення або порушення в установленому порядку питання про присвоєння рангів державним службовцям секретаріату Вищої ради правосуддя;

7) розпорядження бюджетними асигнуваннями на утримання і

забезпечення діяльності Вищої ради правосуддя;

8) представництво Вищої ради правосуддя у відносинах з іншими органами та установами у системі правосуддя, органами державної влади та органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, органами влади іноземних держав та міжнародними організаціями.

Голова Вищої ради правосуддя здійснює також інші повноваження, визначені законом. З питань, що належать до його адміністративних повноважень, він видає накази і розпорядження.

Підставами для звільнення члена Вищої ради правосуддя з посади є:

1) неспроможність виконувати свої повноваження за станом здоров’я за наявності медичного висновку;

2) подання заяви про звільнення з посади члена Вищої ради правосуддя за власним бажанням;

3) грубе чи систематичне нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом члена Вищої ради правосуддя або виявило його невідповідність займаній посаді, допущення іншої поведінки, що підриває авторитет та суспільну довіру до правосуддя та судової влади, у тому числі недотримання етичних стандартів судді як складової професійної етики члена Вищої ради правосуддя;

4) виявлення обґрунтованості наявних обставин щодо його

невідповідності вимогам та обмеженням визначених цим Законом;

5) істотне порушення вимог, установлених законодавством у сфері запобігання корупції;

6) систематична неучасть у роботі Вищої ради правосуддя чи органу Вищої ради правосуддя, до складу якого він входить.

Повноваження члена Вищої ради правосуддя припиняються у разі:

1) закінчення строку, на який його обрано (призначено), крім випадку, якщо Вища рада правосуддя може стати неповноважною через закінчення

строку повноважень члена Вищої ради правосуддя, такий член Вищої ради правосуддя продовжує виконувати свої повноваження до дня обрання (призначення) на його посаду іншої особи, але в будь -якому випадку не більше трьох місяців з дня закінчення строку, на який такого члена Вищої ради правосуддя було обрано (призначено), якщо визначеного цим Законом;

2) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;

3) припинення громадянства України або набуття громадянства іншої держави;

4) визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим, визнання недієздатним або обмежено дієздатним;

5) припинення повноважень судді або звільнення з посади судді (крім виходу судді у відставку) з підстав, визначених Конституцією України;

6) його смерті;

7) набрання законної сили рішенням суду про визнання його активів або активів, набутих за його дорученням іншими особами або в інших передбачених ст. 290 Цивільного процесуального кодексу України випадках, необгрунтованими та їх стягнення в дохід держави.

Закінчення строку, на який суддю обрано Головою Верховного Суду, а також його звільнення з адміністративної посади, у тому числі висловлення йому недовіри Пленумом Верховного Суду, припиняє повноваження Голови Верховного Суду як члена Вищої ради правосуддя.

Повноваження члена Вищої ради правосуддя з підстав, визначених частиною першою цієї статті, припиняються з настанням відповідної події.

4.3.