<<
>>

Загальна характеристика

Оперативно-розшукова діяльність є однією з найбільш важливих сфер громадського життя, яка потребує суворого дотримання законності, оскільки безпосередньо зачіпає права і свободи людини і громадянина. Діяльність оперативно-розшукових підрозділів та їх окремих посадових осіб по виявленню, розкриттю та розслідуванню злочинів та їх профілактики має бути відповідного, адекватного характеру і ступеню суспільної небезпеки злочинного посягання, співвідношенню законності і гласності, конспіративності і відкритості, тотальності оперативних заходів і індивідуальності підходу до тої чи іншої оперативної ситуації.

Оперативно-розшукова діяльність здійснюється через систему гласних і негласних пошукових, розвідувальних та контррозвідувальних заходів, що здійснюються із застосуванням оперативних та оперативно-технічних засобів.

Закон дозволяє здійснення оперативно-розшукової діяльності при наявності необхідних підстав для проведення оперативних заходів і використання відповідних засобів, тобто для початку оперативно-розшукової діяльності оперативні підрозділи повинні мати певні законні приводи. Законні підстави оперативно-розшукової діяльності є гарантією дотримання законності при її проведенні. Підстави встановлюють той обмежувальний характер щодо застосування сил, засобів і методів оперативно-розшукової діяльності, який не допускає безмежного, безконтрольного їх використання. Оперативно- розшукова діяльність представляє собою найбільш результативну державно- правову форму боротьби із злочинністю. Оперативно-розшукові підрозділи, з одного боку, наділені правом широкого використання специфічних сил, засобів і методів в боротьбі із злочинністю, а з іншого боку, у відповідності з кримінальним-процесуальним законодавством оперативні підрозділи наділені і кримінальними-процесуальними функціями. Це дає їм можливість за допомогою оперативно-розшукових методів не тільки виявлять осіб, учинивших злочини, а процесуальним шляхом оформляти, закріплювати отримані фактичні дані як докази. Поєднання таких двох функцій сприяє підвищенню ефективності оперативно-розшукової діяльності в боротьбі зі злочинністю. Кримінально-процесуальне законодавство встановлює вичерпні правила проведення досудового розслідування і судового розгляду матеріалів кримінального провадження.

Так, ст. 2 КПК України встановлює завдання кримінального провадження, якими є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необгрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню:

1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення);

2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення;

3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат;

4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою для закриття кримінального провадження;

5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.

Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

З метою забезпечення процесу доказування, як пише В. П. Хомколов: «...оперативно-розшукові апарати покликані підготувати «фронт» роботи для органів попереднього слідства і за допомогою притаманних їм негласних сил і методів забезпечувати розслідування злочинів»1.

Оперативно-розшукова діяльність може проводитись лише за наявності достатньої інформації про правопорушення, що містять в собі ознаки злочину та про осіб, причетних до їх вчинення. На відповідні оперативні підрозділи, прямо покладається вжиття необхідних оперативно-розшукових заходів з метою виявлення ознак злочину і осіб, що його вчинили.

Кримінальним процесуальним кодексом України дозволяється слідчому або прокурору при кримінальному провадженні здійснювати або приймати рішення про проведення негласних (розвідувальних) слідчих дій. Підстави проведення негласних слідчих (розшукових) дій передбачені ст. 246 КПК України.

Негласні слідчі (розшукові) дії - це різновид слідчих (розшукових) дій, відомості про факт та методи проведення яких не підлягають розголошенню, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Негласні слідчі (розшукові) дії проводяться у випадках, якщо відомості про злочин та особу, яка його вчинила, неможливо отримати в інший спосіб. Негласні слідчі (розшукові) дії, передбачені статтями 260, 261, 262, 263, 264 (в частині дій, що проводяться на підставі ухвали слідчого судді), 267, 269, 270, 271, 272, 274 КПК України, проводяться виключно у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.

Рішення про проведення негласних слідчих (розшукових) дій приймає слідчий, прокурор, а у випадках, передбачених цим Кодексом, - слідчий суддя за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором. Слідчий зобов'язаний повідомити прокурора про прийняття рішення щодо проведення певних негласних слідчих (розшукових) дій та отримані результати. Прокурор має право заборонити проведення або припинити подальше проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

Виключно прокурор має право прийняти рішення про проведення такої негласної слідчої (розшукової) дії, як контроль за вчиненням злочину.

У рішенні про проведення негласної слідчої (розшукової) дії зазначається строк її проведення. Строк проведення негласної слідчої (розшукової) дії може бути продовжений:

-прокурором, якщо негласна слідча (розшукова) дія проводиться за його рішенням, - до вісімнадцяти місяців;

-керівником органу досудового розслідування, якщо негласна слідча (розшукова) дія проводиться за його або слідчого рішенням, - до шести місяців;

- начальником головного, самостійного управління Міністерства внутрішніх справ України, Центрального управління Служби безпеки України, головного управління, управління Міністерства внутрішніх справ України, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, органу державного бюро розслідувань в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, регіонального органу Служби безпеки України в межах компетенції, якщо негласна слідча (розшукова) дія проводиться за рішенням слідчого, - до дванадцяти місяців;

-Міністром внутрішніх справ України, Головою Служби безпеки України, головою органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, головою державного бюро розслідувань, якщо негласна слідча (розшукова) дія проводиться за рішенням слідчого, - до вісімнадцяти місяців;

-слідчим суддею, якщо негласна слідча (розшукова) дія проводиться за його рішенням у порядку, передбаченому статтею 249 Кримінального процесуального кодексу України.

Проводити негласні слідчі (розшукові) дії має право слідчий, який здійснює досудове розслідування злочину, або за його дорученням - уповноважені оперативні підрозділи органів внутрішніх справ, органів безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, органів Державної пенітенціарної служби України, органів Державної прикордонної служби України, органів Державної митної служби України.

За рішенням слідчого чи прокурора до проведення негласних слідчих (розшукових) дій можуть залучатися також інші особи.

За новим кримінальним процесуальним кодексом України оперативно- розшукова діяльність набирає процесуальних ознак оскільки саме притаманним її методами і прийомам має забезпечити виконання завдань досудового розслідування. Завдяки заходам оперативно-розшукової діяльності можуть бути одержані відомості про злочини і злочинців, отримані предмети й документи, які можуть бути доказами, встановлені місця зберігання майна і цінностей, здобутих злочинним шляхом, місця переховування від слідства і суду, осіб, оголошених в розшук. Але одержані в результаті проведення оперативно- розшукової діяльності фактичні дані можуть набути доказового значення тільки

в тому разі, якщо для її проведення були законні підстави, а результати оформлені й перевірені в порядку, визначеному Кримінальним процесуальним Кодексом.

Закон України «Про оперативно-розшукову діяльність»1 вказує, що підставами для проведення оперативно-розшукової діяльності є:

1) наявність достатньої інформації, одержаної в установленому законом порядку, що потребує перевірки за допомогою оперативно-розшукових заходів і засобів, про:

- злочини, що готуються або вчинені невстановленими особами;

- осіб, які готують або вчинили злочин;

- осіб, які переховуються від органів розслідування, суду або ухиляються від відбування кримінального покарання;

- осіб безвісно відсутніх;

- розвідувально-підривну діяльність спецслужб іноземних держав, організацій та окремих осіб проти України;

- реальну загрозу життю, здоров'ю, житлу, майну працівників суду і правоохоронних органів у зв'язку з їх службовою діяльністю, а також особам, які беруть участь у кримінальному судочинстві, членам їх сімей та близьким родичам, з метою створення необхідних умов для належного відправлення правосуддя; співробітників розвідувальних органів України у зв'язку із службовою діяльністю цих осіб, їх близьких родичів, а також осіб, які конфіденційно співробітничають або співробітничали з розвідувальними органами України, та членів їх сімей з метою належного здійснення розвідувальної діяльності;

2) запити повноважних державних органів, установ та організацій про перевірку осіб у зв'язку з їх допуском до державної таємниці і до роботи з ядерними матеріалами та на ядерних установках;

3) потреба в отриманні розвідувальної інформації в інтересах безпеки суспільства і держави;

4) наявність узагальнених матеріалів центрального органу виконавчої влади із спеціальним статусом з питань фінансового моніторингу, отриманих в установленому законом порядку.

Зазначені підстави можуть міститися в заявах, повідомленнях громадян, посадових осіб, громадських організацій, засобів масової інформації, у письмових дорученнях і постановах слідчого, вказівках прокурора, ухвалах суду в кримінальних справах, що знаходяться в його провадженні, матеріалах органів дізнання, інших правоохоронних органів, у запитах і повідомленнях правоохоронних органів інших держав та міжнародних правоохоронних організацій, а також запитах повноважних державних органів, установ та організацій, визначених Кабінетом Міністрів України, про перевірку осіб у зв'язку з їх допуском до державної таємниці і до роботи з ядерними матеріалами та на ядерних установках.

Забороняється приймати рішення про проведення оперативно-розшукових заходів, а розпочаті повинні бути припинені і відмінені при відсутності підстав, передбачених у ст. 6 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність».

Інформацію про ознаки протиправних діянь, що готуються або вчинені, а також про осіб, які їх готують або вчиняють, про події і дії, що створюються загрозу державній, військовій, економічній чи екологічній безпеці, яка може бути підставою для проведення оперативно-розшукової діяльності, якщо немає достатніх даних для вирішення питання про порушення кримінальної справи, можна отримати, як вказує І. В. Сервецький \ із:

- аналізу і оцінки оперативної обстановки, вивчення способу життя осіб, схильних, виходячи з поведінки в минулому, до скоєння злочинів;

- розгляду причин і умов вже розслідуваних злочинів;

- вивчення матеріалів кримінальних справ;

- повідомлень засобів масової інформації та інших офіційних повідомлень;

- результатів оперативно-розшукових заходів, підсумку діяльності інших державних органів.

6.2.

<< | >>
Источник: Бандурка О. М.. Теорія і практика оперативно-розшукової діяльності: монографія / О. М. Бандурка. - Харків : Золота миля,2012. - 620 с.. 2012

Скачать оригинал источника

Еще по теме Загальна характеристика:

  1. ГЛАВА 2 загальна ХАРАКТЕРИСТИКА правового статусу керівників органів виконавчої влади
  2. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ І ПРАВА
  3. § 1. Загальна характеристика адміністративного права України
  4. § 10. Загальна характеристика фінансового права України
  5. § 15. Загальна характеристика кримінального права України
  6. § 30-31. Загальна характеристика екологічного законодавства України
  7. § 33—34. Загальна характеристика цивільного права та цивільних правовідносин
  8. § 42—43. Загальна характеристика права власності та інші речові права
  9. § 58. Загальна характеристика господарського права України
  10. § 76. Загальна характеристика сімейних та прирівняних до них відносин
  11. § 82—83. Загальна характеристика житлового права України
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -