Психологічне забезпечення оперативно-розшукової діяльності в особливих умовах

У зв'язку з ускладненням криміногенної ситуації в окремих регіонах все більш поширеними стають випадки, коли оперативним підрозділам, чи окремим оперативним працівникам самостійно приходиться діяти в особливих, часто екстремальних умовах.

Надзвичайні умови можуть виникнути при затриманні озброєної злочинної групи, переслідуванні озброєних дезертирів, звільненні захоплених заручників, перебуванні в засідці для затримання озброєного злочинця, веденні переговорів віч-на-віч з озброєними злочинцями, масових безпорядках, проникненні в організовану злочинну групу, розкритті резонансних тяжких злочинів, при порятунку людей і рятувальних роботах. В діяльності оперативного працівника надзвичайні умови виникають так часто, що про них можна говорити як про звичайні, але від цього не змінюється важливість належної підготовки працівника до дій в таких умовах.

За даними англійських дослідників, професія поліцейського за своєю стресогенністю посідає друге місце після професії шахтаря у переліку 35 найбільш типових спеціальностей і оцінюється у 7,7 бала за 10-бальною шкалою.

Симптомами стресу є надмірна втома, що може супроводжуватися високою активністю; почуття провини, смутку, апатії, депресії, безнадії; відсутність об'єктивної оцінки власних здібностей; неспроможність визнати сам факт стресу. Фізичні ознаки стресу мають прояв у вигляді втоми, головного болю, болю у спині, виразки шлунку.

За своїми індивідуальними ознаками працівники реагують на стрес декількома видами поведінки:

- агресія — активна протидія стресу через подолання перешкод, нейтралізація причин стресу, розв'язання конфліктної ситуації. Агресія може проявлятися у фізичному, побутовому, словесному вигляді. Досить часто ця агресія стає причиною порушень дисципліни та законності;

- пасивна поведінка — неспроможність або небажання протидіяти стресу. Як правило, така поведінка призводить до тривалої депресії, емоційної напруги, почуття безнадії та може стати причиною суїциду, пияцтва, службової недбалості;

-тимчасове полегшення — використання людиною психологічних прийомів захисту. Найтиповішими з них є переміщення (переведення негативних почуттів), відкидання (свідоме заперечення існування неприємностей, відкидання значимості стресу) та інтелектуалізація (раціональне усвідомлення причин стресу і примирливе ставлення до їх існування).

Як правило, прийоми подолання стресу добре відомі. Це, перш за все, виявлення причин стресу, правильна організація свого часу та дотримання певного режиму, розумна наполегливість у досягненні мети, підтримання добрих стосунків з колегами, обмежене вживання алкоголю, відмова від інших шкідливих звичок.

Психологічне забезпечення оперативно-розшукової діяльності в особливих умовах має свої особливості, перш за все, при попередньому відборі кандидатів для виконання оперативно-службових завдань в надзвичайних умовах. Вони обов'язково мають пройти психодіагностичне обстеження, використовуючи для цього центри психологічної діагностики та психологів органів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність.

Важливою ознакою придатності працівника до виконання обов'язків в надзвичайних умовах є його соціально-психологічна здатність до адаптації, його комунікативні якості, розуміння ситуації і готовність працювати за наявних обставин. Людина завжди знаходиться в соціальному оточенні і її діяльність залежить від уміння налагоджувати відносини з іншими людьми. В надзвичайних умовах суспільні відносини можуть бути напруженими, конфліктними, соціально-збудженими, навіть ворожими. Виконання оперативно-службових завдань в таких умовах ускладнюється.

Комунікативні можливості або уміння досягти психологічного контакту і взаєморозуміння з оточуючими у кожної людини різні. Тому важливо при підготовці оперативних працівників до діяльності в надзвичайних умовах звернути особливу увагу на освоєння прийомів і методів спілкування з оточенням в надзвичайних умовах.

Взагалі підготовка оперативного працівника до діяльності в надзвичайних умовах носить комплексний характер. Вона має включати в себе інформаційну, професійну, бойову, фізичну і психологічну підготовку.

Інформаційна підготовка включає вивчення нормативно-правових актів, регламентуючих оперативно-розшукову діяльність в конкретних надзвичайних умовах (накази, інструкції, розпорядження органів влади, законодавчі акти, укази Президента, Постанови Кабінету Міністрів), обґрунтування цілей і завдань, які ставляться перед оперативними працівниками в конкретній ситуації, ознайомлення з причинами виникнення надзвичайних умов і наслідками (технічної аварії, природогенного характеру, етнічного конфлікту, політичного протистояння і т.п.).

Професійна підготовка передбачає, що працівник в силу своїх навичок, умінь, досвіду, знань може виконати в надзвичайних умовах поставлені перед ним завдання, він добре володіє прийомами і методами яких необхідно вжити для виконання завдань. Бойова і фізична підготовка полягає в тому, що оперативний працівник уміє володіти табельною зброєю, спеціальними технічними засобами, які можуть бути використані для виконання завдання, він фізично підготовлений до застосування сили, в нього розвинуті воля і виносливість, спритність і кмітливість, без яких в надзвичайних умовах не обійтись. Психологічна підготовка включає: усвідомлення необхідності і здатності особисто виконати завдання, забезпечення психологічної сумісності з іншими оперативними працівниками, які виконують такі ж завдання, згуртованість оперативного підрозділу і взаємна довіра членів колективу, вміння подолати психологічні труднощі, почуття взаємовиручки, взаємодопомоги, впевненості в собі і в своїх товаришах.

Психологічна підготовка оперативних працівників до діяльності в надзвичайних умовах повинна включати в себе формування впевненості в законності виконуваної роботи, переконаності в гуманності і необхідності застосовуваних заходів, почуття правової і соціальної захищеності працівника і його сім'ї, готовності нести службу в складних кліматичних і побутових умовах, емоційної стійкості при виконанні завдання в умовах соціальної ізоляції і навіть ворожого ставлення до працівника оточуючих, вміння надати первинну медичну допомогу собі і товаришам, готовності до застосування зброї, спецзасобів, фізичної сили, вміння при необхідності приймати і виконувати самостійні рішення, навичок спілкування з злочинцями, які ведуть себе агресивно, передбачити таку агресію і відповідно діяти. Поведінка оперативного працівника в надзвичайних ситуаціях оперативно-розшукової діяльності визначається його професійною компетентністю, мотивацією і особистою психологічною підготовленістю до подолання труднощів.

15.4.