<<
>>

2.1. Завдання оперативно-розшукової діяльності

Під поняттям «завдання» слід розуміти обсяг роботи, який необхідно виконати для досягнення поставленої мети, цілі, замислу.

Завданнями оперативно-розшукової діяльності є пошук і фіксація фактичних даних про протиправну діяльність окремих осіб та груп, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, розвідувально-підривну діяльність спеціальних служб іноземних держав та організацій з метою припинення правопорушень та в інтересах кримінального судочинства, а також: отримання інформації в інтересах безпеки громадян, суспільства і держави, (cm.1 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність»).

Завдання оперативно-розшукової діяльності органів внутрішніх справ можна умовно поділити на стратегічні і тактичні. Стратегічні полягають у забезпеченні оперативно-розшуковою діяльністю (головної цілі суб’єктів ОРД) виявлення, попередження, розкриття та розслідування злочинів, умов та причин, які сприяють їх звершенню, тактичні - у пошуку і фіксації конкретних фактичних даних про протиправну діяльність окремих осіб та груп з метою припинення їх правопорушень та в інтересах кримінального судочинства, а також отримання інформації в інтересах безпеки конкретних громадян, суспільства і держави.

Завдання оперативно-розшукової діяльності є складовою частиною завдань правоохоронних органів, здійснюючих оперативно-розшукову діяльність. Так, Закон України «Про міліцію»1 визначає основними завданнями міліції наступні:

- забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів;

- запобігання правопорушенням та їх припинення;

- охорона і забезпечення громадського порядку;

- виявлення і розкриття злочинів, розшук осіб, які їх вчинили;

- забезпечення безпеки дорожнього руху;

- захист власності від злочинних посягань;

- виконання кримінальних покарань і адміністративних стягнень;

- участь у наданні соціальної допомоги громадянам, сприяння в межах своєї компетенції державним органам, підприємствам, установам і організаціям у виконанні покладених на них законом обов'язків.

Згідно ст. 2 Закону України «Про Службу безпеки України» на Службу безпеки України покладається у межах визначеної законодавством компетенції державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності, економічного, науково-технічного і оборонного потенціалу України, законних [22] [23] інтересів держави та прав громадян від розвідувально-підривної діяльності іноземних спеціальних служб, посягань з боку окремих організацій, груп та осіб, а також забезпечення охорони державної таємниці. До завдань Служби безпеки України також входить попередження, виявлення та розкриття злочинів проти миру і безпеки людства, тероризму, корупції та організованої злочинної діяльності у сфері управління і економіки та інших протиправних дій, які безпосередньо створюють загрозу життєво важливим інтересам України.

Необхідність оперативно-розшукової діяльності викликається, насамперед, небезпекою здійснюваного правопорушення, формою умислу чи таємним способом їх вчинення. Але наслідки багатьох протиправних дій, що сталися через необережність, халатність, непрофесійність часто бувають більш тяжкими, ніж умисні злочини (наприклад, загибель людей при виробничих аваріях, отруєннях, транспортних катастрофах і т.ін.). В таких випадках винуватці можуть вдаватись до маскування своєї причетності, реальних фактів, використовують хитромудрі засоби для приховування істини, ліквідації слідів злочину і навіть самого факту того, що сталося. В подібних ситуаціях для «пошуку і фіксації фактичних даних про протиправну діяльність окремих осіб та груп», поряд із кримінально-процесуальними заходами, слід також здійснювати заходи оперативно-розшукової діяльності.

Протиправна діяльність визначається суспільною небезпечністю, кримінальною карністю та винністю. Злочином є передбачене Кримінальним кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину.

Суспільно-небезпечні дії полягають у посяганні на об'єкти, що охороняються законом і вчиненні їх особою усвідомлено, з проявленням волі на досягнення певної мети шляхом протиправної поведінки.

Кримінальна караність наступає лише за дії, у яких є склад злочину, тобто за порушення юридичних ознак, характер якого кримінальним законом визначається як суспільно-небезпечне діяння за яке передбачено кримінальне покарання.

Стратегічне завдання у процесі оперативно-розшукової діяльності полягає у досягненні кінцевої мети, наприклад, розкритті злочину чи розшуку і затриманні злочинця, що переховується. Для виконання стратегічного завдання оперативний працівник встановлює свідків, виясняє окремі обставини події, перевіряє адреси, проводить опитування, застосовує різноманітні оперативні прийоми і засоби для виявлення фактичних даних, які містять відомості про дії будь-якого протиправного характеру, і необхідні для встановлення слідством і судом винності особи за конкретні протиправні дії.

Здійснюючи оперативно-розшукову діяльність, оперативні працівники зобов'язані постійно враховувати те, що, незважаючи на її, переважно, негласний характер і різноманітність завдань, всі оперативно-розшукові заходи мають здійснюватись виключно у рамках чинного законодавства.

У процесі оперативно-розшукової діяльності оперативні підрозділи здійснюють пошук, фіксацію фактичних даних про події і насамперед, про осіб, які мають відношення до злочину. Оперативні працівники спочатку ведуть широкий пошук фактичних даних про обставини скоєного, свідків, потерпілих підозрюваних, наслідків події. В орбіту пошуку включається значне число об'єктів, які можуть не мати ніякого відношення до протиправної дії. Оцінка ознак протиправного діяння, що містить склад злочину не є сферою діяльності оперативних підрозділів, це є компетенцією слідства і суду. Але оперативно- розшукова діяльність не зводиться лише до виявлення фактичних даних і осіб, отримання первинних даних кримінального характеру, а включає і їх перевірку.

У цьому зв'язку завданнями оперативно-розшукової діяльності є виявлення конкретних об'єктів, які становлять оперативний інтерес, аналіз конкретних ознак кримінального зв'язку осіб, предметів, чи фактів зі злочином, визначення підстав правомірності і доцільності вжиття тих чи інших оперативно-розшукових заходів, встановлення допустимих меж втручання у правосуб’єктність, особи, навіть якщо її причетність до протиправного діяння встановлена, визначення необхідних заходів для захисту прав особи, що задіяна в кримінальному судочинстві.

Тактичні завдання оперативно-розшукової діяльності виконуються

шляхом:

- вивчення, аналізу і оцінки оперативної ситуації та визначенні оперативно-розшукових заходів для виконання завдання;

- прийняття оперативно-тактичного рішення, яке забезпечує виконання завдання;

- реалізації прийнятого рішення;

- вивчення, оцінки і використання результатів виконання прийнятого рішення.

Тактичні завдання вирішуються сукупністю дій оперативного працівника, залученням сил і застосуванням засобів оперативно-розшукової діяльності. Тактичні завдання оперативно-розшукової діяльності полягають у:

- виявленні, розкритті і сприянні розслідуванням злочинів та дій осіб, які причетні до їх вчинення;

- попередженні і припиненні конкретних злочинів;

- здійсненні розшуку осіб, які ухиляються від слідства, суду та відбуття кримінального покарання;

- здійснення розшуку безвісно зниклих осіб, встановлення місцезнаходження та розшук об'єктів, майна, предметів, які вже відомі і можуть бути доказами у кримінальній справі.

Вказані завдання можуть бути самостійними, але для виконання кожного із них необхідне застосування саме йому притаманних специфічних сил, засобів та методів оперативно-розшукової діяльності.

Завдання оперативно-розшукової діяльності загалом можна сформулювати так:

- виявлення, припинення та розкриття злочинів;

- виявлення та встановлення осіб, іцо готують, вчиняють або вчинили злочин;

- розшук осіб, які переховуються від органів розслідування, суду або ухиляються від відбування кримінального покарання, а також осіб, які зникли

безвісті або не можуть повідомити про себе;

- попередження злочинів та здійснення їх профілактики;

- забезпечення безпеки осіб відповідно до законодавства України;

- здійснення перевірки осіб у зв’язку з наданням їм спеціальних допусків, зазначених в Законі України «Про оперативно-розшукову діяльність»;

- отримання розвідувальної інформації в інтересах безпеки суспільства і держави.

Завдання оперативно-розшукової діяльності є специфічними, що відрізняє таку діяльність від інших видів державної діяльності.

Ніякий інший вид діяльності державних органів не виконує завдань виявлення злочинів, розшуку осіб, добування інформації про розвідувально-підривну діяльність спеціальних служб іноземних держав та організацій, отримання інформації в інтересах безпеки громадян, суспільства та держави. До того ж ніяка інша діяльність не володіє такими силами, засобами і методами, за допомогою яких можна було б ефективно вирішувати такі завдання. Головними завданнями визначено пошук та фіксацію фактичних даних про протиправну діяльність окремих осіб та груп, тобто виявлення злочинів та їх припинення, але всі завдання оперативно-розшукової діяльності взаємопов’язані між собою, вони підпорядковані єдиній меті діяльності, але при тому мають самостійне значення, власні і специфічні засоби їх розв’язання, як правило, притаманні тільки конкретному завданню.

Виходячи із суспільної ієрархії цінностей (особа, суспільство, держава) та з огляду на пріоритет прав і свобод людини і громадянина, проголошених Конституцією України доцільно було б завдання ОРД сформулювати наступним чином:

а) пошук та фіксація фактів даних щодо протиправної діяльності осіб (груп осіб) з метою:

- забезпечення прав і свобод людини, захисту безпеки суспільства та держави;

- виявлення, запобігання, припинення і розкриття злочинів;

- розшуку осіб, які вчинили злочин;

- встановлення місцезнаходження безвісно зниклих осіб;

- встановлення особи невпізнаних осіб;

- оперативне супроводження кримінального судочинства;

- протидії розвідувально-підривній діяльності спецслужб іноземних держав;

- забезпечення діяльності правоохоронних органів та осіб, які сприяють оперативно-розшуковій діяльності на підставах, передбачених законодавством України;

б) отримання інформації щодо правопорушень некримінального характеру, встановлення яких сприяє вирішенню завдань протидії злочинності;

в) Отримання інформації щодо фактів та обставин, що не мають ознак злочину, проте, відповідно до законодавства України, потребують перевірки.

<< | >>
Источник: Бандурка О. М.. Теорія і практика оперативно-розшукової діяльності: монографія / О. М. Бандурка. - Харків : Золота миля,2012. - 620 с.. 2012

Скачать оригинал источника

Еще по теме 2.1. Завдання оперативно-розшукової діяльності:

  1. Поняття та завдання оперативно-розшукової діяльності
  2. Принципи оперативно-розшукової діяльності
  3. Правова основа оперативно-розшукової діяльності
  4. Виконавці та учасники оперативно-розшукової діяльності, їх соціальний та правовий захист
  5. Підстави проведення оперативно-розшукової діяльності
  6. Напрями використання результатів оперативно-розшукової діяльності
  7. Прокурорський нагляд за додержанням законів при проведенні оперативно-розшукової діяльності
  8. ОСНОВИ ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПЕРЕЛІК ТЕМ РЕФЕРАТІВ
  9. Глава II Завдання та поняття оперативно - розшукової діяльності
  10. 2.1. Завдання оперативно-розшукової діяльності
  11. 2.2. Поняття та термінологія оперативно-розшукової діяльності
  12. 3.1. Конституційні основи оперативно-розшукової діяльності
  13. 3.3. Підзаконне нормативно-правове регулювання оперативно- розшукової діяльності
  14. 3.4. Європейське співробітництво в сфері оперативно-розшукової діяльності
  15. 4.2. Г алузеві принципи оперативно - розшукової діяльності
  16. Контроль за здійсненням оперативно-розшукової діяльності
  17. Використання матеріалів оперативно-розшукової діяльності
  18. Забезпечення правового захисту осіб, які залучаються до виконання завдань оперативно-розшукової діяльності
  19. Соціальний захист осіб, які залучаються до виконання завдань оперативно - розшукової діяльності
  20. Предмет розголошення даних оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -